Бібліотека
Художня література
Бібліографія
Збірники статей
Публікації документів
Мазепинська тематика в історіографії
Монографії та науково-популярні видання
Публіцистика
Бібліографія
Збірники статей
Мазепинська тематика в історіографії
Монографії та науково-популярні видання
Публікації документів
Публіцистика
Художня література
Останнє в розділі «Історія»
Мазепа (поема) →
Переклад Д. Загул
І
В жахливий день біля Полтави
Од шведів щастя утекло.
Навкруг порубане, криваве
Все військо Карлове лягло,
Військова міць, воєнна слава.
Така ж, як ми, її раби, —
Майнула до царя, лукава,
І врятувався мур Москви. —
До того пам’ятного року,
До ще жахливішого дня,
Що на ганьбу й різню жорстоку
Ще більше виставив ім’я,
Ще більше військо дав на злім. —
Одному грім, а блиск усім.
ІІ
Такий од долі жереб впав:
І Карло день і ніч тікав
Через поля, річки, діброви
В чужих і власних краплях крови.
За нього ж тисячі лягло,
А й слова скарги не було
На честолюбця в день заглади.
Як правда не боїться влади.
А як загинув кінь його,
Убитий кулею на полі,
Гієта дав йому свого
І вмер у російській неволі.
Та й цей скакун звалився з ніг,
Як чвалом кілька миль пробіг.
І в пущі, в темній глушині,
Де навкруги ворожі чати
Вже розвели свої вогні,
Прийшлося Карлу ночувати.
Чи ж це ті лаври, той вінок
Воєнної потуги й слави,
Що забирав останній сок
З народів шведської держави?
Мов неживого під сосну
Поклали короля до сну.
Тягуча ніч, холодний іній,
Гарячка ран, непевна путь
Йому заснути не дають —
Затерпло тіло, рани сині…
Та мужньо зносить володар
Від долі посланий удар,
Бо підкорив нестерпні болі
Своїй твердій і впертій волі,
Що перед нею всі пригоди
Німіють, як колись народи.
Приречений на вічне прокляття: Доля образу «Мазепи» на театральній сцені →
(1) Історіографія ХІХ — початку ХХІ ст. налічує достатню кількість повідомлень, статей та монографій, які тим чи іншим чином висвітлюють питання популярності образу Мазепи в світовій літературі, живописі, музиці, театрі і навіть кіномистецтві (2). Така поширенність даного образу в творах мистецтва тісно була пов’язана з одним із напрямів світової культури — романтизмом. Прихільники романтизму шукали образи для власних творів в недалекому минулому. Їх цікавили особистості з сильним, пристрасним характером, які, опинившись у скрутних життевих обставинах, під час найбільшого напруження духовних сил, демострували взірці особистого героїзму. Характерним мотивом їхньої творчості була близькість людини і природних стихій, розпал пристрасті та боротьба людського духу проти реалій оточуючого світу. Тому не дивно, що митці звернули увагу на легендарні «мазепинські» сюжети і створили безліч варіантів їхньої інтерпретації. Як свідчить статистичний аналіз, проведений Наталі Маре, наслідком захоплення ціми сюжетами стала поява 186 гравюр, 42 картин, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шістьох скульптур (3).
Найменш висвітленим в літературі залишається питання використання образу Мазепи в різножанрових творах, написаних для виконання на сцені. Через брак відповідних джерел повноцінно реконструювати історію абсолютно усіх драматичних постановок, оперних вистав, музичних етюдів, пантомім та циркових номерів з відповідною назвою, не уявляється можливим. Тому пропонуємо розглянути питання на підставі віднайдених матеріалів, які хронологічно охоплюють період з 1811 по 2004 р., а їхній зміст дозволяє зробити певні висновки.
Отже, у сценічних постановках та музичних творах, створених європейськими та американськими митцями, образ Мазепи набуває свого поширення одночасно із зростанням його популярності в творах романтичної літератури та живопису.
Реконструкція образу Івана Мазепи →
Матеріал підготовлено Ольгою Ковалевською та надруковано В «Українському Історичному Журналі»
Оригінал статті у форматі pdf можна завантажити звідси.
Статтю розміщено із люб’язної згоди автора та редакції журналу.
Пошуки українськими істориками та мистецтвознавцями автентичних зображень Івана Мазепи тривають вже понад два століття. Проведена такими відомими дослідниками, як О. Лазаревський, М. Грушевський, Ф. Уманець, Б. Барвинський, І. Борщак, Б. Крупницький, В. Січинський, Т. Мацьків та іншими, значна пошукова робота дозволила сформувати перелік вірогідних портретів І. Мазепи, створених протягом кінця XVII — в першій половині XVIII ст. Серед них найбільш відомими були портрет з Успенського собору Києво-Печерської Лаври, портрет з літопису С. Величка, портрети з родини Бутовичів, портрет роботи І. Нікітіна з Петербурзької Академії мистецтв (так званий портрет «Напольного гетьмана малороссийских войск»), портрет з Державного історичного музею у Москві, гравірований портрет роботи Яна (Жана) Пьотра (Пьєра) Норбліна де ля Гурдена, портрет з картиної галереї замку Гріпсгольм (Швеція), зображення на гравюрах, виконаних українськими майстрами І. Мігурою та Д. Галяховським, гравірований портрет роботи М. Бернігеротга та пізніші копії, виконані гравером Д. Бейлєм за малюнком С. Фальки, портрет з замку у Підгір’цях.
Візуальний образ Івана Мазепи: нові підходи до пошуку достовірних зображень →
Матеріал підготовленo Ольгою Ковалевською
Портрети, що приписують Мазепі
Норблін де ля Гурден. Я. П. МАЗЕПА. 1775.
Папір. Аквафорта. 10,0×9,4
Підпис під граквюрою: «Mazepa aetatis 70»
Збірка Павліковських (НБУ ім. В. Стефаника, Львів) Ч.8499.; Національний музей у Кракові; ІІІ — 13 945
«Підгорецький тип» портретів
Основою цієї серії зображень став портрет, виконаний невідомим художником наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст. (Мал. 1). Портрет з Малюнка 1 зберігався у Підгорецькому замку до 1939 р. На сьогодні полотно з Малюнка 1 втрачено. Існує низка пізніших копій (Мал. 2 та Мал. 3).
Далі…
Про Мазепу у Відні →
Нотатки з літературознавчого семінару «Образ Мазепи в російській, українській та польській літературах», що проходив в Інституті славістики Віденського університету з 8 жовтня 2007 р. по 28 січня 2008 р.
Австрійські плани гетьмана
Чи був Іван Мазепа в австрійській столиці — невідомо. Але те, що популярні віденські газети ще на початку 18 ст. писали про українського гетьмана, факт вже підтверджений. Так, віденський двотижневик «Der Posttagliche Mercurius» від 25 березня 1705 р. писав: «Москва 11 лютого. Вчора виїхала їх Ексцеленція, пан Герман (Іван) Мазепа, генерал або головний вождь запорозьких козаків до своєї резиденції в Батурин на Україну». Інший віденський двотижневик «Das Wiennerische Diarium» від 16 грудня 1706 р. теж згадує Івана Мазепу, називаючи його фельдмаршалом.
Також цікавим є факт, що у Відні, у Державному архіві, зберігається лист І. Мазепи до тодішнього цісаря Йосифа І з проханням надати йому титул князя Священної Римської імперії. Цей лист не містить дати (на думку історика Теодора Мацьківа це був 1707 р.) і був написаний німецькою мовою. Чи володів Мазепа цією мовою і власноручно написав цей лист до цісаря, чи це зробив хтось із його канцелярії — не з’ясовано. У листі мова йде про заслуги українського гетьмана у війнах проти турків, зокрема про його участь на стороні «Священої ліги», яку в 1684 р. створив Леопольд І, батько цісаря Йосифа І, проти Оттоманської Порти. А також у листі розповідається про повноваження І. Мазепи як українського гетьмана і висловлюється сподівання, що цісар присвоїть йому княжий титул.
Історія підготовки монографії Миколи Костомарова «Мазепа» (на основі епістолярних джерел) →
Ім’я Миколи Івановича Костомарова,
Історичні портрети, створені вченим, вирізняються своєю яскравістю та неповторністю. Недарма В. Ключевський
Гетьман Іван Мазепа — герой України →
Геніальні твори переживають віки, хоча кожен автор був представником своєї країни, жив у цілком конкретних обставинах, перебував під впливом сучасної йому культури. В цих творах завжди можна зустріти вражаюче сучасні мотиви. Так і російський геній Олександр Пушкін залишив по собі рядки, які не можуть не викликати сумнівів у своїй позиції навіть у тих, хто беззастережно позитивно сприймаючи діяльність Петра І, вважає цілком нормальним при згадці про українського гетьмана Івана Мазепу застосовувати всю можливу лексику, яка носить негативний відтінок:
Без милой вольности и славы
Склоняли долго мы главы
Под покровительством Варшавы,
Под самовластием Москвы.
Но независимой державой
Украйне быть уже пора:
И знамя вольности кровавой
Я подымаю на Петра.
