З підрозділу «Публіцистика»
Магічне коло полтавських річниць (з нагоди 300-ліття Полтавської битви)
«Магічне коло полтавських річниць» у форматі pdf-скан. Документ розміщено із люб’язної згоди автора та видавництва.
У новинах сайту «Ім’я Івана Мазепи»
30.03.2023
Кахлі з фігурами воїнів Івана Мазепи з розкопок Батурина
Пропонуємо до вашої уваги черговий буклет-звіт учасників Батуринського проекту, який є одинадцятим випуском у серії подібних щорічних публікацій авторів про результати історико-археологічного вивчення ранньомодерного Батурина протягом 2010-2022 років. У попередніх випусках були розглянуті розкопки залишків палацу Мазепи, реконструкції його архітектури і декору, фортифікація міста, геральдичні емблеми, культура й побут козацької верхівки, художні ремесла, економічні та мистецькі зв’язки гетьманської столиці з Заходом. Поточний випуск присвячений дуже цікавим кахлям із зображеннями воїнів у європейському одязі та нетиповою козацькою зброєю, знайденим під час розкопок.
Цей випуск був опублікований завдяки фінансовій допомозі Фундації «Будучність» (голова ради директорів Роман Медик) та Дослідному Інституту «Україніка» і його президенту Оресту Стеціву, яким автори висловлюють щиру подяку.
Буклет_2022
11.12.2022
До питання про зображення княжого гербу Івана Мазепи
Нещодавно у 15 випуску збірнику статей "Сіверщина в історії України" за 2022 рік була опублікована стаття відомого дослідника мазепинської доби, археолога д-ра Володимира Мезенцева, присвячена питанням зображень та реконструкції княжого гербу Івана Мазепи. В публікації вперше узагальнено всі відомі дотепер графічні та рельєфні зображення князівського герба Мазепи XVIII–XXI ст., зокрема на гравюрі «Великого всезагального гербовника» (Нюрнберг, 1887), на кахлях з опорядження печей розкопаної резиденції генерального писаря Пилипа Орлика в Батурині та на срібній печатці 1707–1708 рр. з приватного зібрання Музею Шереметьєвих у Києві. Особлива увага автором приділена дослідженню ще малознаних ранньомодерних геральдичних символів княжої влади української та європейської традицій. Окремо у статті було розглянуто спроби істориків і митців XIX–XX ст. графічно відтворити поліхромний герб гетьмана як князя Священної Римської імперії та найбільш обґрунтовані й детальні його кольорові реконструкції, виготовлені технікою комп’ютерної графіки і опубліковані у 2019–2022 рр.
Стаття
24.10.2022
Мазепа в польській літературі та мистецтві
Війна РФ проти України актуалізувала інтерес до історії та культури нашої держави в сусідніх країнах. Відтак Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща та Інститут Адама Міцкевича у Варшаві започаткували окрему україномовну сторінку сайту www.cultura.pl, присвячену темам, які покликані продемонструвати усім зацікавленим факти культурної співпраці та контактів українців та поляків. Саме тому, на цьому сайті, між іншим, було опубліковано дві статті присвячені відображенню образу Мазепи в польській літературі та мистецтві.
Заохочуємо наших Читачів до ознайомлення з ними!
Хитрий, відважний, шляхетний...
Мазепа в польському живописі...
Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи
13 жовтня 2022 року кінокомпанія «435ФІЛМС» у партнерстві з інтернет-виданням «Українська Правда» оприлюднила другий епізод документального подкасту "Чому вони крадуть?". Ця серія має назву «Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи, яку привласнила Росія». Учасники подкасту розповідають про те, як в Україні досі не осягнули всього значення історичної постаті гетьмана Івана Мазепи, та як росіяни водночас ненавидять все, що з ним пов'язано, але мріють прибрати до рук пов'язані з гетьманом артефакти. Наприклад, гармату, яку так поспішали поставити в серці своєї імперії, що забули розрядити. Або дзвін, який настільки недолуго рятували, що загубили, а потім взагалі пошкодили. Ну і головне — слухачам допомагають розібратися, чому ж постать Мазепи вже 300 років не дає росіянам спокою.
Подкаст
Слідкуйте за цікавими новинами від сайту «Ім’я Івана Мазепи» на нашому Twitter-каналі!
Доступна вже зараз! 