З підрозділу «Збірники статей»
Матеріали міжнародної наукової конференції

«Іван Мазепа і його доба: історія, культура, національна пам’ять» (15–17 жовтня 2008 р., Київ–Полтава).

Іван Мазепа та його доба: історія, культура, національна пам’ять

У світовій культурі ХVІІІ–ХХ століть не так багато відшукаєш історичних постатей, які були б настільки популярні, як український гетьман Іван Мазепа. Література, музика, живопис, драматичний театр, а згодом і кіно, – стільки Муз «опікувалися» Мазепою! Одіссея його як унікального романтичного героя розпочалася ніби з легкого помаху руки Вольтера, який в «Історії Карла ХІІ» зав’язав захопливий сюжет про коханця, притороченого суперником до дикого коня, що мчить степом. Після того ця любовна пригода (ясна річ, відчутно дофантазована поетичною уявою) ожила в поемах Д. Байрона і Ю. Словацького. А вже Віктор Гюго написав не про пригоди пристрасного коханця, а про Мазепу-гетьмана, козака-характерника, який після невдалої битви разом зі шведським королем полишає Україну. Згодом з’явилися романи, картини, опери…
Культурна Мазепіана така багата, що вона варта спеціальних міжнародних фестивалів, великих комплексних студій. А от із реальним, історичним Іваном Степановичем Мазепою, з науковим вивченням його життя та діяльності, епохи, в контексті якої він жив і гетьманував, справи складніші. В часи Російської імперії, а пізніше й за імперії радянської Мазепа був підданий як церковній, так і світській анафемі – про нього просто було заборонено згадувати. Хіба що дозволялося підтверджувати ту анафему. Парадоксально, але й досі фахівців-істориків, які б займалися дослідженням доби Івана Мазепи, у незалежній Україні можна полічити на пальцях однієї руки! І це при тому, що йдеться про гетьмана, який тримав булаву від 1687 до 1709 р., залишивши яскравий слід в історії України, зокрема – в історії національної культури, освіти, церкви. Мазепа був політичним діячем європейського масштабу як за своєю освіченістю, культурою, так і за вмінням визначати стратегічні пріоритети. А це було дуже непросто після часів Руїни, в яку ввергли нашу землю амбітні карлики-проводирі, котрі не чули ваги булави, а лише тішилися нею. Правду сказав народ: «Від Богдана до Івана не було гетьмана»…
І ми бачимо, що лише сьогодні поволі приходить усвідомлення, що політичний вибір, зроблений Іваном Мазепою восени 1708 року, коли він підтримав Карла ХІІ у війні з Петром І, не залишився лише епізодом початку ХVІІІ ст. З відчайдушного вчинку гетьмана бере початок «мазепинство» як ідеологія боротьби за державну незалежність, за національну волю. Ім’я Мазепи стало символом визвольних змагань українства. Програвши Полтавську битву, гетьман Мазепа виграв, зрештою, в глибокому історичному сенсі: без «мазепинства» не було б України в її нинішньому статусі європейської держави. До цього треба було пройти шлях майже в триста років, але перший крок на ньому зробив саме Мазепа.
Пізнання Мазепи і його часу – довгострокова програма для науки. В цьому ж збірнику вміщено матеріали, що віддзеркалюють один із моментів наукового осмислення постаті Івана Мазепи та його часу. 15–16 жовтня 2008 р. в Києві й Полтаві відбулася Міжнародна наукова конференція «Іван Мазепа та його доба: історія, культура, національна пам’ять», в якій узяли участь дослідники з семи країн, – Австрії, Італії, Канади, Польщі, Російської Федерації, України, Швеції. Широкий тематичний спектр доповідей, виголошених ученими, підтверджує той факт, що доба Мазепи – надзвичайно важливий етап у політичній, мілітарній, культурній історії України.
Конференція відбувалася в контексті заходів, метою яких є відзначення 300-річчя подій, пов’язаних із воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи й укладенням українсько-шведського союзу. Проведення її стало можливим передусім завдяки зусиллям наукових інституцій та громадських організацій, яким Оргкомітет висловлює щиру вдячність, – як і Міністерству освіти і науки України, яке посприяло виданню матеріалів конференції.
Хочеться вірити, що серйозний науковий форум, основні заходи якого відбулися в тій самій Києво-Могилянській академії, де свого часу навчався Іван Мазепа і яку він підтримував, будучи гетьманом, додасть імпульсів великій дослідницькій роботі істориків і культурологів над спадщиною, що має для України неоціненне значення.
В’ячеслав Брюховецький,
почесний президент НаУКМА, голова оргкомітету Міжнародної наукової конференції «Іван Мазепа і його доба: історія, культура, національна пам’ять».

«Іван Мазепа і його доба: історія, культура, національна пам’ять» (15–17 жовтня 2008 р., Київ–Полтава) у форматі pdf. Документ розміщено із люб’язної згоди авторів та видавництва.

Схожі публікації:

  1. Гетьман Іван Мазепа та його доба — Олександер Оглоблин
  2. Основні наукові дослідження, джерела та документи про Івана Мазепу та його добу — www.mazepa.name
  3. Конференція «Іван Мазепа і мазепинці…» — www.mazepa.name
  4. Іван Мазепа у запитаннях та відповідях — Ольга Ковалевська
  5. Іван Мазепа і я. Серія «12 балів» — Ганна Ручай
  6. Іван Мазепа — Сергій Павленко

Поділіться думкою


XHTML: Дозволені теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>