Бібліотека
Останнє в розділі «Історія»
Ще раз про янголів Батурина →
У бібліотеці нашого сайту з’явилася нова публікація, підготовлена д-рами Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим. Стаття є коротким популярним викладом основного змісту буклету, присвяченого результатам розкопок у колишній гетьманській столиці. Текст, оприлюднений на сторінках “Гомону України” 28 травня 2024 року, доповнений низкою додаткових ілюстрацій, які не були представлені у попередніх працях науковців.
Заохочуємо читачів до ознайомлення з текстом!
Янгели у декорі палацу Мазепи в Батурині →
До “Бібліотеки археологічних звітів” Батуринського українсько-канадського проєкту додано новий буклет за 2023 рік. Випуск присвячений специфічному елементу декору гетьманського палацу – зображенням янголів на віднайдених під час розкопок кахлях. У підготовленому д-ром Володимиром Мезенцевим дослідженні представлено не лише авторське бачення згаданої декоративної деталі, але й наведено чимало цікавої інформації щодо його поширення в творах архітектури та мистецтва 16-18 ст., що походили з Києва і Переяслава, західноукраїнських земель у складі Речі Посполитої, з Італії.
Бажаємо приємного читання!
Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини →
На сайті часопису “Український тиждень” 25 грудня 2023 року оприлюднено статтю Ольга Ковалевської “Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини”. В ній авторка у популярній формі узагальнено описала основні традиції відзначення різдвяно-новорічних свят на теренах Гетьманщини, на Січі, а також в еміграції. Для ілюстрації своїх висновків авторка залучила цікаві факти з джерел 17-18 ст., які розширюють наші уявлення про те, як представники козацької еліти відзначали свята та розважались. Значне місце в тексті приділено постаті Івана Мазепи та процитовано його листи.
Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина →
Бібліотека сайту поповнилася новою публікацією д-ра Володимира Мезенцева «Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина». Стаття була оприлюднена автором на сторінках часопису «Сіверщина в історії України» (Вип. 16, 2023). У ній відомий дослідник Гетьманщини розглянув наявні керамічні полив’яні та теракотові пічні кахлі з фігурами європейських найманців доби гетьманування Івана Мазепи (1687–1709 рр.), знайдені в ході розкопок Батурина протягом 1995–2013 рр. Д-р Мезенцев проаналізував зовнішній вигляд, одяг, прикраси, взуття, озброєння, бойові обладунки і кінське спорядження зображених воїнів, обґрунтував їхнє західне походження та спростовав інші інтерпретації цих сюжетів. У тексті дослідження зроблено акцент на культурні зв’язки столиці Гетьманщини з Європою та впливи барокової графіки на творчість українських кахлярів у період найвищого розквіту міста за часів Івана Мазепи. Стаття проілюстрована комп’ютерно-графічними реконструкціями найзначніших цілих антропоморфних кахлів та фотографіями їхніх збережених матеріальних решток.
Скасування анафеми та панахида за Мазепою →
Події 11 червня 2023 року, тобто перша панахида на спомин душі гетьмана Івана Мазепи, відслужена у церкві Всіх Святих на території Києво-Печерської лаври, актуалізувала інтерес суспільства до питання історичних обставин проголошення незаконної анафеми, історії її невизнання священниками Вселенського патріархату, до спроб її офіційного скасування у ХХ та ХХІ століттях. Саме тому ми вирішили зібрати в одному місці кілька матеріалів (статті, інтерв’ю) з цієї теми, автором яких є доктор історичних наук, професор Ольга Ковалевська. Сподіваємося, що результати дослідження історика та її відповіді на численні запитання, допоможуть нашим Читачам розібратися з нюансами цієї проблеми.
Панахида по Мазепі: чому Скоропадський чинив спротив
Кахлі з фігурами воїнів Івана Мазепи з розкопок Батурина →
Пропонуємо до вашої уваги черговий буклет-звіт учасників Батуринського проекту, який є одинадцятим випуском у серії подібних щорічних публікацій авторів про результати історико-археологічного вивчення ранньомодерного Батурина протягом 2010-2022 років. У попередніх випусках були розглянуті розкопки залишків палацу Мазепи, реконструкції його архітектури і декору, фортифікація міста, геральдичні емблеми, культура й побут козацької верхівки, художні ремесла, економічні та мистецькі зв’язки гетьманської столиці з Заходом. Поточний випуск присвячений дуже цікавим кахлям із зображеннями воїнів у європейському одязі та нетиповою козацькою зброєю, знайденим під час розкопок.
Цей випуск був опублікований завдяки фінансовій допомозі Фундації «Будучність» (голова ради директорів Роман Медик) та Дослідному Інституту «Україніка» і його президенту Оресту Стеціву, яким автори висловлюють щиру подяку.
До питання про зображення княжого гербу Івана Мазепи →
Нещодавно у 15 випуску збірнику статей “Сіверщина в історії України” за 2022 рік була опублікована стаття відомого дослідника мазепинської доби, археолога д-ра Володимира Мезенцева, присвячена питанням зображень та реконструкції княжого гербу Івана Мазепи. В публікації вперше узагальнено всі відомі дотепер графічні та рельєфні зображення князівського герба Мазепи XVIII–XXI ст., зокрема на гравюрі «Великого всезагального гербовника» (Нюрнберг, 1887), на кахлях з опорядження печей розкопаної резиденції генерального писаря Пилипа Орлика в Батурині та на срібній печатці 1707–1708 рр. з приватного зібрання Музею Шереметьєвих у Києві. Особлива увага автором приділена дослідженню ще малознаних ранньомодерних геральдичних символів княжої влади української та європейської традицій. Окремо у статті було розглянуто спроби істориків і митців XIX–XX ст. графічно відтворити поліхромний герб гетьмана як князя Священної Римської імперії та найбільш обґрунтовані й детальні його кольорові реконструкції, виготовлені технікою комп’ютерної графіки і опубліковані у 2019–2022 рр.
