Взаємини Івана Мазепи з господарями Валахії та Молдови (за недрукованими листами гетьмана 1691–1700 рр.)
«Взаємини Івана Мазепи з господарями Валахії та Молдови» у форматі pdf-скан. Документ розміщено із люб’язної згоди автора та видавництва.
Відомі факти про політичні відносини Війська Запорозького часів Івана Мазепи з Валашським (Мультянським) та Молдовським (Волоським) князівствами свідчать про доволі інтенсивний їх характер, чому не перешкоджала й турецька зверхність. Навпаки, господарі прагнули забезпечити політичне майбутнє князівств та гарантувати власну будучність у тому разі, коли їхні держави будуть відвойовані в Туреччини. Реальними суперниками на оволодіння князівствами були на той час Австрія та Польща. Певні політичні розрахунки існували в господарів й щодо Росії, яка, перебуваючи у війні з Османською імперією, впливала на долю регіону. Піднімалося питання про спрямування Москвою сил на допомогу князівствам, що мало б сприяти їх звільненню від Стамбула, звучали пропозиції й про підданство Росії.
Важлива роль при цьому відводилася українському гетьману, як правителю близької до князівств країни, котрий був посередником у контактах із росіянами, добре орієнтувався в справах регіону, мав вагомий політичний вплив у Москві та, врешті, розпоряджався значними військовими силами. У цій статті ми зробимо спробу розглянути динаміку цих взаємин та викласти основні питання, котрі піднімалися під час контактів Івана Мазепи з господарями Валахії та Молдови з залученням даних недрукованих листів гетьмана, які знаходяться у Російському державному архіві давніх актів .
Перші відомі нам факти про зазначені взаємини відносяться до 1688 р. 16 серпня цього року в обоз до Мазепи прибув архімандрит Афонського монастиря святого Павла Ісайя. Він їхав до російських царів від валашського господаря Шербана Кантакузіно (1678–1688), який звертався до них з проханням про допомогу в звільненні його князівства від влади Османської імперії. Це була реакція на бажання Австрії заволодіти Валахією, активно підтримуване Ватиканом. Крім грамоти від господаря архімандрит віз до Москви листи від патріарха Діонісія та сербського патріарха Арсенія. Особливого листа від Кантакузіно з проханням про сприяння архімандриту Ісайя передав Мазепі.
20 серпня гетьман писав князю Василю Голіцину про приїзд Ісайї, інформуючи, що разом з воєводою Леонтієм Неплюєвим видали архімандриту проїжджі листи до Москви. В листі до Голіцина та згаданому в ньому посланні до царів Мазепа звертав увагу на плани католиків щодо захоплення Царгорода й викорінення православ’я».
Листом від 31 серпня 1688 р. з табору на Самарі гетьман відповідав на послання валашського господаря. Згадавши про укладення договору між Російською державою та Річчю Посполитою, Мазепа повідомляв про розпорядження царів щодо походу російських та українських військ з метою спорудження укріпленого міста на Самарі, а також про запланований похід наступного року на Крим. При цьому гетьман висловлював Кантакузіно побажання успіху в справі звільнення християн з турецької неволі…
