На сайті “Ім’я Мазепи” регулярно розміщуються публікації, які висвітлюють результати роботи українсько-канадської археологічної експедиції, яка понад 15 років досліджує Батурин та його околиці. Нині розміщуємо pdf-версії буклету “Розкопки у Батурині 2012. Культура козацької еліти Мазепиного двору“, авторами якого є Зенон Когут (КІУС), Володимир Мезенцев (КІУС), Юрій Ситий (Чернігівський державний університет ім. Тараса Шевченка) та  Вячеслав Скороход (Чернігівський державний університет ім. Тараса Шевченка), а також статті Володимира Мезенцева “Розкопки у Батурині 2012-13 рр. Культура козацької еліти Мазепиного двору“ і звіт про розкопки 2013 р.

Романи Михайла Петровича Старицького “Молодість Мазепи” та “Руїна” довгий час залишалися маловідомими широкій читацькій аудиторії. Вперше повні версії цих творів були опубліковані Українським Центром духовної культури у 1997 р. з передмовою Надії Левчик. Нині ми пропонуємо до уваги наших читачів відсканований текст романа “Молодість Мазепи” (1898 р.), розміщений у рубриці  “Художня література” у бібліотеці сайту.

Читати

На сторінках 6-го випуску часопису “Сіверщина в історії України” за 2013 р. опубліковано цікаву статтю В. Мезенцева “Західні, українські та російські прийоми в архітектурі й декорі палацу І. Мазепи в Батурині”.

До рубрики “Бібліотека” додано ілюстровану публікацію Зенона Когута, Володимира Мезенцева, Володимира Коваленка та Юрія Ситого, присвячену розкопкам на садибі Івана Мазепи, що відбулися у 2011 р.

Садиба Івана Мазепи

На торрент-толоці «Гуртом» розміщена трилогія Богдана Лепкого «Мазепа», видана 1991 року у п’яти томах видавництвом «Червона калина».

У виданні вміщено першу з історичних повістей, що складають трилогію (за визначенням автора) «Мазепа». Насправді ж — повістей п’ять. І хоч вони послідовно відтворюють хронологію подій, кожна з них має самостійне значення, тому й публікувалася автором окремо.
Услід за цим виданням («Мотря», історична повість) видавництво випускає: «Не вбивай», «Батурин», історичні повісті; «Полтава», історична повість; «З-під Полтави до Бендер», історична повість.
Головний герой усіх п’яти повістей — український гетьман Іван Мазепа (1639–1709), кінцевою метою політики якого було утвердження державності України.
У цій книзі оповідається про кохання юної красуні Мотрі — дочки генерального судді Кочубея, пізніше страченого Мазепою, — і старіючого гетьмана. Дія відбувається на тлі важливих історичних подій.
Видання подається за сучасним правописом із збереженням лексичних, морфологічних, стилістичних особливостей мови автора — українського письменника, родом з Галичини, який жив і творив у 1872–1941 роках.

Повість 1: Мотря

Чи бувають щасливими люди, яким треба робити вибір між коханням та владою? Саме про це розмірковує на сторінках свого твору видатний український письменник Богдан Сильвестрович Лепкий.
У цьому творі любитель історичної прози знайде вдало відтворені реалії сивої давнини у їхній складності та непередбачуваності.
Ви стане свідком колізій найдраматичнішого у вітчизняній історії кохання — кохання гетьмана Івана Мазепи та Мотрі Кочубеївни. Щомиті герої твору опиняються перед вибором: бути чи не бути?

Повісті 2, 3: Не вбивай. Батурин

У книзі вміщено повісті “Не вбивай” і “Батурин” з історичної епопеї “Мазепа” класика української літератури Богдана Лепкого (1872–1941). Твір видбиває складність, героїку і трагізм мазепинської доби під час фатальної для України Полтавської битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і ницість, людинолюбство і людиноненависництво — все це в органічному поєднанні з майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій майже не залишає байдужим нашого сучасника, викликає асоціації з нинішнім буттям України й українців.

Повість 4: Полтава

У повicтi хронологiчно продовжено оповiдь про життя i дiяння славетного гетьмана часiв Полтавської битви — до i пiсля її завершення.

Повість 5: З-під Полтави до Бендер. Крутіж

Ці два твори розповідають про найтрагічніші події у житті українського народу — «Руїну» та останні роки гетьманування Івана Мазепи.

У січні 2013 року на сайті www.historians.in.ua було опубліковано статтю молодого дослідника Владислава Яценка “Молоді роки Івана Мазепи у висвітленні сучасної російської історіографії: крізь призму імперської візії” у двох частинах. У першій з них дослідник здійснив огляд публікацій І. Андрєєва та Г. Саніна, а другу присвятив аналізу праць В. Артамонова. У загальному підсумку, дійшовши висновку, що для частини сучасних російських істориків «Мазепа так і не став об’єктом наукових досліджень, залишаючись втіленням мітичного „другого Іуди“. Негативно реагуючи на наявні в сучасній українській історіографії трансформації, що супроводжуються відходом від русоцентричної візії українського минулого та поверненням до пантеону національних героїв І. Мазепи, російські науковці [...] намагаються у своїх працях презентувати образ „анти-Мазепи“. Витворений із врахуванням „імперської візії“ ранньомодерної історії України, цей образ, зокрема його біографічна складова ранніх років Мазепи, містить чимало мітів, що подають негативне трактування будь-яких вчинків майбутнього гетьмана». Радимо ознайомитися з цією публікацією у повному обсязі.

У 2011 р. київське видавництво «Темпора» видало працю Ольги Ковалевської «Збірник „МАЗЕПА“: реконструкція видавничого проекту 1939–1949 років». Видання являє собою спробу реконструкції змісту двох збірників, присвячених гетьманові Івану Мазепі та його добі, що готувалися до друку у 1939 та 1949 роках. Автор та упорядник дослідила історію обох збірників та запропонувала свій варіант змісту за виявленими архівними матеріалами. Видання розраховано на професійних істориків, викладачів, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться історією мазепинської доби чи української еміграції 1930-1940-х років. PDF-верію книги розміщено за згодою автора та видавництва.

Завантажити книгу можна за цим посиланням.