Бібліотека

Художня література

Бібліографія

Збірники статей

Публікації документів

Мазепинська тематика в історіографії

Монографії та науково-популярні видання

Публіцистика

Бібліографія

www.mazepa.name — Вибрана бібліографія праць, присвячених Пилипу Орлику та його добі
Ольга Ковалевська — Мазепіана: матеріали до бібліографії (1688–2009)
www.mazepa.name — Основні наукові дослідження, джерела та документи про Івана Мазепу та його добу

Збірники статей

www.mazepa.name — Цікаве про підлоги Мазепинського палацу в Батурині
Матеріали міжнародної наукової конференції — «Іван Мазепа і його доба: історія, культура, національна пам’ять» (15–17 жовтня 2008 р., Київ–Полтава).
Збірник наукових праць — Гетьман Іван Мазепа: постать, оточення, епоха

Мазепинська тематика в історіографії

www.mazepa.name — До питання про колишню архітектуру Батурина
www.mazepa.name — Про декор мазепинського палацу у Батурині
Орест Субтельний — Питання вітчизняної історії в зарубіжних дослідженнях
В. І. Мезенцев — Історико-археологічні дослідження садиби І. Мазепи в Батурині
В. І. Мезенцев — Реконструкції та порівняльний аналіз керамічного герба І. Мазепи з декору його палацу в Батурині
В. Витвицький — «Мазепа» Карла Льове
Олександр Оглоблин — Вірші Н. Поплонського р. 1691
Ольга Ковалевська — Матеріали М. Костомарова у фондах Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського

Монографії та науково-популярні видання

www.mazepa.name — Нова публікація про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — Керамічний декор з палацу Івана Мазепи
www.mazepa.name — Новий науково-популярний буклет “Батуринської археологічної експедиції” на сайті “Ім`я Івана Мазепи”
www.mazepa.name — Звіт про розкопки Батурина у 2016 році
www.mazepa.name — Новий археологічний звіт про дослідження Батурина
www.mazepa.name — Археологи звітують
www.mazepa.name — Черговий звіт про розкопки у Батурині протягом 2013-2014 років
www.mazepa.name — Про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — Підлоги гетьманських палаців
www.mazepa.name — Нові публікації про результати археологічних розкопок у Батурині
www.mazepa.name — Садиба Івана Мазепи у Батурині
Ковалевська О. — Збірник «МАЗЕПА»: реконструкція видавничого проекту 1939–1949 років
Б. Крупницький — Теофан Прокопович і шведи (Інформаційний нарис)
Олег Мальченко — Художнє лиття гармат у Гетьманщині за часів правління Івана Мазепи
Ольга Ковалевська — Іван Мазепа у запитаннях та відповідях
Сергій Павленко — Іван Мазепа як будівничий української культури
Борис Крупницький — Гетьман Мазепа та його доба
Таирова-Яковлева Т. Г. — Мазепа — фрагмент праці, російською мовою

Публікації документів

Упорядник В. В. Станіславський — Листи Івана Мазепи. Том І
Упорядник В. В. Станіславський — З епістолярної спадщини гетьмана Івана Мазепи
Упорядник В. В. Станіславський — Листи Івана Мазепи. Том ІІ
www.mazepa.name — Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика (1710 р.)

Публіцистика

www.mazepa.name — Дмитро Донцов про образ Мазепи в західноєвропейській літературі
www.mazepa.name — Чергові публікації про розкопки на Гончарівці в Батурині
www.mazepa.name — Нові публікації про результати археологічних розкопок у Батурині
Сердюк Н. — Інтерв’ю з д-р Володимиром Мезенцевим про цьогорічні розкопки у Батурині
Мезенцев В. — Дуже багато означає – відродити цей храм
Мезенцев В. — Відбудова церкви Івана Мазепи в с. Дегтярівці у 2011 р.
Мезенцев В. — Розкопки у Батурині в 2011 р.
Зенон Когут, Володимир Мезенцев, Володимир Коваленко, Юрій Ситий — Розкопки зруйнованої садиби Івана Мазепи та фортеці Батурина у 2011 р.
О. М. Дзюба — Чи писав гетьман Іван Мазепа листи Мотрі Кочубеївні?
Ольга Ковалевська — Магічне коло полтавських річниць (з нагоди 300-ліття Полтавської битви)
В’ячеслав Станіславський — Взаємини Івана Мазепи з господарями Валахії та Молдови (за недрукованими листами гетьмана 1691–1700 рр.)
www.mazepa.name — Урядові заходи з відзначення 370-ї річниці з дня народження гетьмана Івана Мазепи 20 березня 2009 року
Володимир Панченко — Тест від Івана Мазепи
Ольга Ковалевська — Приречений на вічне прокляття: Доля образу «Мазепи» на театральній сцені
www.mazepa.name — Реконструкція образу Івана Мазепи
www.mazepa.name — Візуальний образ Івана Мазепи: нові підходи до пошуку достовірних зображень
Наталя Цікра — Про Мазепу у Відні
Ольга Гончар — Історія підготовки монографії Миколи Костомарова «Мазепа» (на основі епістолярних джерел)
В’ячеслав Станіславський — Гетьман Іван Мазепа — герой України
В’ячеслав Станіславський — Гетьман Іван Мазепа та Запорозька Січ: від непорозумінь до союзу
В’ячеслав Станіславський — Гетьман Іван Мазепа у боротьбі за Правобережну Україну
В’ячеслав Станіславський — Гетьман Іван Мазепа як реформатор козацької держави
Тарас Чухліб — Службова кар’єра козака Мазепи
Тарас Чухліб — Перші роки гетьманування Івана Мазепи
Тарас Чухліб — Гетьман Мазепа — об’єднувач України
Сергій Павленко — За кожне побачення — 10 тисяч червінців?
Сергій Павленко — Таємна місія агента Мазепи Соломона (1689–1690 рр.) до Варшави з проханням допомоги
Сергій Павленко — Організація імпічменту Мазепи 1707 року
Сергій Павленко — Чи зраджував І. Мазепа Карла ХІІ?
Ольга Ковалевська — Це право належить нам. Хто вирішить долю пам’ятника гетьману Івану Мазепі?
Володимир Панченко — Відзначити — чи «влипнути»?
Кирило Галушко — «Святкування» чи «відзначення», або Доки триватиме для українців полтавська баталія?
Олег Безверхний — На шляху до розуміння: Полтавська битва очима шведських експертів
Ольга Ковалевська — Повість про правду і кривду. З історії накладення церковної анафеми на Івана Мазепу

Художня література

www.mazepa.name — Роман “Молодість Мазепи” Михайла Старицького в бібліотеці сайту
Богдан Лепкий — Трилогія «Мазепа» в 5-ти томах
Ганна Ручай — Іван Мазепа і я. Серія «12 балів»
Леонід Полтава — Нескінчений бій (Поема)
Леонід Полтава — Тисяча сімсот дев’ять. Історичний роман з часів гетьмана Івана Мазепи
Андрій Гудима — Сповідь Мазепи
Джордж-Ноель Байрон — Мазепа (поема)

Останнє в розділі «Історія»

Олександр Оглоблин

Вірші Н. Поплонського р. 1691

12 травня року 1691 гетьман Мазепа у листі до царів писав таке:

«такожде і вирши на писмѣ, что в Перекопи Смоленской шляхтичь Микиѳоръ Поплонскій написалъ, которые віршовые писма з Бусурманской земли присланы на Запороже, а запорожцы прислали ко мнѣ, посылаю я в подлинное донесение вамъ, великимъ гдрем, в Приказ Малыя Росіи»

А в січні (20 числа) наступного року в Москві «явился в Приказе Малыя Росіи… Смоленской шляхтичь Микиѳор Поплонской», шо подав чолобитню, де прохав його «раны осмотрить и полонное терпение и выход записать» До того додав він «в допросе» дуже цікаве оповідання про свое невільне перебування у Криму.

Лондонський брав участь («по… указу и по наряду») у Кримському поході р. 1689 «в Болшомъ полку, у генерала маеора у Володимера Швайковского» (з Смоленської шляхти) і був «изранен тяжелыми раны». Повер­таючи з-під Перекопу, близько Каланчаку трапилася йому неприємна при­года. «Он де Никиѳоръ ѣздил із Болшаго полку в полкъ боярина і вое­воды… Шеина к знакомцом къ Якову да к Лукѣ Челищевымъ, и какъ де онъ ис того полку попрежнему поѣхал в Болшой полкъ, і напали на него и на товарыщевъ ево… татары и ево Микиѳора і товарищей ево взялі і отвели к Бѣю Перекопскому к Шанъ-Гирѣю салтану». Дальша одиссея Поплонського, що був у полоні два роки й сім місяців, була досить сумна. Його віддано було «Кинбурумского аги сыну Мустаѳѣ с товарыщи». Там перебув він лиш півтора тижні, бо Мустафа продав його «в Крымъ, в улусъ Мангет, в село Токшанкъ татарину Абулату». Рин­кова оцінка Поплонського на той час була дуже не висока — десять Лев­ків, — бо він «весь былъ ізраненъ». Новий господар продав його — вже зa 15 левків — одній татарці. Там Поплонський жив один рік. Якийсь Канте-мір-Мурза мучив його кілька днів, «чтоб онъ далъ за себя окупъ болшой»; але даремно. Та й нова його господиня «держала ево у себя девятъ мцовъ оковавъ въ яме», вимагаючи, щоб той відкупивсь. Нарешті взяв його в тої татарки бей Перекопський Шангирей-Салтан, що віддав його «Ібраиму-Агѣ Перекопскому для розмѣны брата ево ібраимова Абдѣя». Та в Перекопі трапилося йому чимало пригод. Одного разу сповістив він — «краткими словами латинскимъ писмомъ» — гетьмана Мазепу про намір татарський іти походом на Україну. Про це згодом довідався «неві­домо от ково» Газікерманський писар Шабан, що й подав про це беєві Перекопському. Поплонського «взяли… из Большаго городка в Малой городокъ и держали ево в том городкѣ в великом тесненіи и хотѣли за то розстрелять». Разом з тим Шабан од одного смоленського шляхтича, що був у полоні в Газікермані, довідався про те, що Поплонський «человѣкъ розумной и писанию іскусной и ученой, і к слагательству книг і всякихъ писемъ імѣетъ искусство». За якусь провину бей Перекопський «на него Никифора осердился и тотчасъ велѣл ево связавъ бить і мучить; а бивъ, на ночь сковавъ троими желѣзы, велѣлъ бросать в яму, которого было мучения двѣ недели»…
Далі…

З підрозділу «Публіцистика»
Ольга Ковалевська

Магічне коло полтавських річниць (з нагоди 300-ліття Полтавської битви)

Магічне коло полтавських річниць

«Магічне коло полтавських річниць» у форматі pdf-скан. Документ розміщено із люб’язної згоди автора та видавництва.

З підрозділу «Публіцистика»
В’ячеслав Станіславський

Взаємини Івана Мазепи з господарями Валахії та Молдови (за недрукованими листами гетьмана 1691–1700 рр.)

Terra Cossacorum

«Взаємини Івана Мазепи з господарями Валахії та Молдови» у форматі pdf-скан. Документ розміщено із люб’язної згоди автора та видавництва.

Відомі факти про політичні відносини Війська Запорозького часів Івана Мазепи з Валашським (Мультянським) та Молдовським (Волоським) князів­ствами свідчать про доволі інтенсивний їх характер, чому не перешкоджала й турецька зверхність. Навпаки, господарі прагнули забезпечити політичне майбутнє князівств та гарантувати власну будучність у тому разі, коли їхні держави будуть відвойовані в Туреччини. Реальними суперниками на оволо­діння князівствами були на той час Австрія та Польща. Певні політичні роз­рахунки існували в господарів й щодо Росії, яка, перебуваючи у війні з Ос­манською імперією, впливала на долю регіону. Піднімалося питання про спрямування Москвою сил на допомогу князівствам, що мало б сприяти їх звільненню від Стамбула, звучали пропозиції й про підданство Росії.

Важлива роль при цьому відводилася українському гетьману, як прави­телю близької до князівств країни, котрий був посередником у контактах із росіянами, добре орієнтувався в справах регіону, мав вагомий політичний вплив у Москві та, врешті, розпоряджався значними військовими силами. У цій статті ми зробимо спробу розглянути динаміку цих взаємин та викласти основні питання, котрі піднімалися під час контактів Івана Мазепи з госпо­дарями Валахії та Молдови з залученням даних недрукованих листів гетьма­на, які знаходяться у Російському державному архіві давніх актів .

Перші відомі нам факти про зазначені взаємини відносяться до 1688 р. 16 серпня цього року в обоз до Мазепи прибув архімандрит Афонського мо­настиря святого Павла Ісайя. Він їхав до російських царів від валашського господаря Шербана Кантакузіно (1678–1688), який звертався до них з про­ханням про допомогу в звільненні його князівства від влади Османської ім­перії. Це була реакція на бажання Австрії заволодіти Валахією, активно під­тримуване Ватиканом. Крім грамоти від господаря архімандрит віз до Моск­ви листи від патріарха Діонісія та сербського патріарха Арсенія. Особливого листа від Кантакузіно з проханням про сприяння архімандриту Ісайя передав Мазепі.

20 серпня гетьман писав князю Василю Голіцину про приїзд Ісайї, ін­формуючи, що разом з воєводою Леонтієм Неплюєвим видали архімандриту проїжджі листи до Москви. В листі до Голіцина та згаданому в ньому по­сланні до царів Мазепа звертав увагу на плани католиків щодо захоплення Царгорода й викорінення православ’я».

Листом від 31 серпня 1688 р. з табору на Самарі гетьман відповідав на послання валашського господаря. Згадавши про укладення договору між Ро­сійською державою та Річчю Посполитою, Мазепа повідомляв про розпоря­дження царів щодо походу російських та українських військ з метою спору­дження укріпленого міста на Самарі, а також про запланований похід наступного року на Крим. При цьому гетьман висловлював Кантакузіно по­бажання успіху в справі звільнення християн з турецької неволі…

З підрозділу «Публіцистика»
www.mazepa.name

Урядові заходи з відзначення 370-ї річниці з дня народження гетьмана Івана Мазепи 20 березня 2009 року

Цього року в Україні вперше на державному рівні відзначили річницю з дня народження гетьмана Івана Мазепи. Урядові урочистості, в яких брав участь Президент України В. Ющенко, передбачали проведення кілька основних заходів: панахиди на батьківщині гетьмана, відкриття пам’ятного каменю на місці існування Свято-Миколаївського військового собору, побудованого коштом І. Мазепи, та урочистого вечора з нагоди 370-ї річниці з дня народження гетьмана України.

Зранку 20 березня 2009 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив панахиду за  спочилим гетьманом на його батьківщині в Свято-Миколаївському храмі, що знаходиться у селі Мазепинці Білоцерківського району Київської області. Його Святості співслужили вікарій Київської єпархії митрополит Переяслав-Хмельницький Димитрій, благочинний Білоцерківського району прот. Миколай Пауков, благочинний Фастівського району прот. Миколай Данилів, благочинний Сквирського району о. Миколай Гопайнич, настоятель храму о. Андрій Банах та духовенство Київської єпархії.

На богослужінні був присутній Президент України Віктор Ющенко, а також голова Київської обласної держадміністрації В. Ульянченко, міністр культури і туризму В. Вовкун, міністр оборони Ю. Єхануров, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Ю. Павленко, народні депутати, представники місцевої влади, козацьких організацій.


(Фотоматеріали з офіційного сайту Української Православної Церкви Київського Патріархату)

Далі…

З підрозділу «Монографії»
Ольга Ковалевська

Іван Мазепа у запитаннях та відповідях

Іван Мазепа у запитаннях та відповідях

У цій книзі читач знайде короткі, але вичерпні відповіді на основні питання, що стосуються постаті гетьмана України 1687–1709 рр. Івана Мазепи, дізнається про цікаві історичні факти, пам’ятки історії та культури, пов’язані з ним, про твори художньої літератури, живопису й музики, у яких відтворено його образ.
Для кращого розуміння та сприйняття матеріалу пропонується хронологія дат життя й діяльності І. Мазепи, додаються списки основної та додаткової літератури, які дозволять більш докладно ознайомитися з цією видатною особистістю в українській історії.
Видання розраховано на школярів, студентів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією України. Далі…

Ольга Ковалевська

Мазепіана: матеріали до бібліографії (1688–2009)

Мазепіана: матеріали до бібліографії (1688–2009)

Покажчик знайомить читача зі значною кількістю опублікованих джерел, науковою, науково-популярною, енциклопедичною та художньою літературою, присвяченою постаті Івана Мазепи та періоду його гетьманування (1687–1709), що виходила друком протягом другої половини XVII — початку ХХІ ст. в Україні та зарубіжних країнах. Також вибірково представлено інтернет-ресурси, які містять змістовну інформацію про біографію І. С. Мазепи, подають історіографічні оцінки його діяльності, містять відомості про українську та світову мазепіану. У виданні відображено матеріали українською, російською, польською, англійською, французькою, німецькою, румунською та іншими мовами.
Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів.

«Мазепіана: матеріали до бібліографії (1688–2009)» у форматі pdf. Документ розміщено із люб’язної згоди автора та видавництва.

З підрозділу «Збірники статей»
Матеріали міжнародної наукової конференції

«Іван Мазепа і його доба: історія, культура, національна пам’ять» (15–17 жовтня 2008 р., Київ–Полтава).

Іван Мазепа та його доба: історія, культура, національна пам’ять

У світовій культурі ХVІІІ–ХХ століть не так багато відшукаєш історичних постатей, які були б настільки популярні, як український гетьман Іван Мазепа. Література, музика, живопис, драматичний театр, а згодом і кіно, – стільки Муз «опікувалися» Мазепою! Одіссея його як унікального романтичного героя розпочалася ніби з легкого помаху руки Вольтера, який в «Історії Карла ХІІ» зав’язав захопливий сюжет про коханця, притороченого суперником до дикого коня, що мчить степом. Після того ця любовна пригода (ясна річ, відчутно дофантазована поетичною уявою) ожила в поемах Д. Байрона і Ю. Словацького. А вже Віктор Гюго написав не про пригоди пристрасного коханця, а про Мазепу-гетьмана, козака-характерника, який після невдалої битви разом зі шведським королем полишає Україну. Згодом з’явилися романи, картини, опери… Далі…