Мазепіана

www.mazepa.name — Код ідентичності: Мазепа
www.mazepa.name — Іван Мазепа – культуртрегер, ворог Москви і найвідоміший українець у європейській культурі
www.mazepa.name — Мазепин дзвін в Лаврі
www.mazepa.name — Скасування анафеми та панахида за Мазепою
www.mazepa.name — До питання про зображення княжого гербу Івана Мазепи
www.mazepa.name — Мазепа в польській літературі та мистецтві
www.mazepa.name — Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи
www.mazepa.name — Україна знову з “Гетьманом Іваном Мазепою”
Ольга Ковалевська — Іван Мазепа у запитаннях та відповідях на сайті “Likbez. Історичний фронт”
www.mazepa.name — Мазепа, народний герой України
www.mazepa.name — Нова музейна експозиція до козацького свята
www.mazepa.name — Про справи минулих часів: Українська Спілка Івана Мазепи
www.mazepa.name — Чергові баталії навколо зображень Мазепи
www.mazepa.name — У справі друку Алеппського Євангелія Івана Мазепи
www.mazepa.name — Візуалізації “мазепинської легенди”
www.mazepa.name — Новий фільм про Мазепу
www.mazepa.name — Погашення ювілейного конверту
www.mazepa.name — Кроки до Незалежності: від Хмельницького до Мазепи
www.mazepa.name — Мазепа Осипа Куриласа
www.mazepa.name — Програма “Світ особистості” про Івана Мазепу
www.mazepa.name — Гетьманська добродійність
www.mazepa.name — Проблема реальної та уявної зовнішності І.Мазепи в медіапроекті “1+1″
www.mazepa.name — Відкрито пам`ятник Івану Мазепі у Полтаві
www.mazepa.name — Про справжні портрети, анафему та місце в історії

Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Біографія Мазепи»
З підрозділу «Діяльність Мазепи»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Код ідентичності: Мазепа

2 лютого були записані та 17 квітня 2024 року випущені в ефір дві програми телеканалу “ДІМ”, присвячені Іванові Мазепі та періоду його гетьманування. У програмі взяли участь кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України та старший викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія” Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України В’ячеслав Станіславський, а також доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.

Разом із ведучою Світланою Леонтієвою гості обговорили чимало питань політичної діяльності Мазепи, його заходи з підтримки освіти, культури та церкви, питання особистого життя та побуту гетьмана.

Запрошуємо Вас до перегляду:

Частина 1

Частина 2

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Іван Мазепа – культуртрегер, ворог Москви і найвідоміший українець у європейській культурі

20 вересня 2023 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулась чергова розмова з циклу передач “Навколо постаті”, метою яких є роз’яснення значення видатних та призабутих українських діячів для сучасного суспільства та культури. Темою зустрічі була постать гетьмана Івана Мазепи. Серед учасників програми були: Ольга Ковалевська (історик), Олена Даниліна (літературознавець), Володимир Панченко (історик, музейний працівник) та Олег Пустовгар (представник Українського інституту національної пам’яті), а також ведучий – Ігор Стамбол (координатор прес-центру УКМЦ). Озвучено було чимало цікавих та суспільно важливих питань, у тому числі й у контексті сучасної російсько-української війни та політики пам’яті, реальних заходів щодо позбавлення простору українських міст символів присутності Російської імперії.

Запис розмови

З підрозділу «Музей»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Мазепин дзвін в Лаврі

25 липня 1687 року у військовому таборі на річці Коломак гетьманом Війська Запорозького було обрано Івана Степановича Мазепу. Сьогодні, 25 липня 2023 року до 336-ї річниці цієї події в Успенському соборі Києво-Печерської лаври відбується церковна служба, присвячена гетьманові. Після служби на першому поверсі лаврської дзвіниці, закладеної коштом Івана Мазепи, відкриється виставка одного експонату. Але якого! Це один з найстаріших не перелитих дзвонів. Він був подарований Іваном Мазепою, який тоді ще перебував на службі у гетьмана Лівобережної Гетьманщини − Івана Самойловича, до деревʼяної церкви Вознесіння Господнього Києво-Печерського дівочого монастиря, ігуменею якої була Марія Магдалена Мазепина. Цій памʼятці цього року виповнюється 340 років! Унікальні реставраційні роботи в умовах війни було здійснено реставраторами НКПІКЗ В’ячеславом Ралемським і Наталією Онопрієнко за фінансової підтримки Благодійного Фонду «Українська Лавра». Запрошую всіх, кому цікава наша історія, історія української лаври, завітати на виставку.

Дзвін

З підрозділу «Публіцистика»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Скасування анафеми та панахида за Мазепою

Події 11 червня 2023 року, тобто перша панахида на спомин душі гетьмана Івана Мазепи, відслужена у церкві Всіх Святих на території Києво-Печерської лаври, актуалізувала інтерес суспільства до питання історичних обставин проголошення незаконної анафеми, історії її невизнання священниками Вселенського патріархату, до спроб її офіційного скасування у ХХ та ХХІ століттях. Саме тому ми вирішили зібрати в одному місці кілька матеріалів (статті, інтерв’ю) з цієї теми, автором яких є доктор історичних наук, професор Ольга Ковалевська. Сподіваємося, що результати дослідження історика та її відповіді на численні запитання, допоможуть нашим Читачам розібратися з нюансами цієї проблеми.

Як Москва проклинала Мазепу

Панахида по Мазепі: чому Скоропадський чинив спротив

30 років ми намагаємось очистити ім’я Мазепи

В Україні Мазепу ніколи не вважали зрадником

З підрозділу «Збірники статей»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

До питання про зображення княжого гербу Івана Мазепи

Нещодавно у 15 випуску збірнику статей “Сіверщина в історії України” за 2022 рік була опублікована стаття відомого дослідника мазепинської доби, археолога д-ра Володимира Мезенцева, присвячена питанням зображень та реконструкції княжого гербу Івана Мазепи. В публікації вперше узагальнено всі відомі дотепер графічні та рельєфні зображення князівського герба Мазепи XVIII–XXI ст., зокрема на гравюрі «Великого всезагального гербовника» (Нюрнберг, 1887), на кахлях з опорядження печей розкопаної резиденції генерального писаря Пилипа Орлика в Батурині та на срібній печатці 1707–1708 рр. з приватного зібрання Музею Шереметьєвих у Києві. Особлива увага автором приділена дослідженню ще малознаних ранньомодерних геральдичних символів княжої влади української та європейської традицій. Окремо у статті було розглянуто спроби істориків і митців XIX–XX ст. графічно відтворити поліхромний герб гетьмана як князя Священної Римської імперії та найбільш обґрунтовані й детальні його кольорові реконструкції, виготовлені технікою комп’ютерної графіки і опубліковані у 2019–2022 рр.

Стаття

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Мазепа в польській літературі та мистецтві

Війна РФ проти України актуалізувала інтерес до історії та культури нашої держави в сусідніх країнах. Відтак Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща та Інститут Адама Міцкевича у Варшаві започаткували окрему україномовну сторінку сайту www.cultura.pl, присвячену темам, які покликані продемонструвати усім зацікавленим факти культурної співпраці та контактів українців та поляків. Саме тому, на цьому сайті, між іншим, було опубліковано дві статті присвячені відображенню образу Мазепи в польській літературі та мистецтві.

Заохочуємо наших Читачів до ознайомлення з ними!

Хитрий, відважний, шляхетний…

Мазепа в польському живописі…

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи

13 жовтня 2022 року кінокомпанія «435ФІЛМС» у партнерстві з інтернет-виданням «Українська Правда» оприлюднила другий епізод документального подкасту “Чому вони крадуть?”. Ця серія має назву «Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи, яку привласнила Росія». Учасники подкасту розповідають про те, як в Україні досі не осягнули всього значення історичної постаті гетьмана Івана Мазепи, та як росіяни водночас ненавидять все, що з ним пов’язано, але мріють прибрати до рук пов’язані з гетьманом артефакти. Наприклад, гармату, яку так поспішали поставити в серці своєї імперії, що забули розрядити. Або дзвін, який настільки недолуго рятували, що загубили, а потім взагалі пошкодили. Ну і головне — слухачам допомагають розібратися, чому ж постать Мазепи вже 300 років не дає росіянам спокою.

Подкаст