Бібліотека

www.mazepa.name — Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини
www.mazepa.name — Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина
www.mazepa.name — Скасування анафеми та панахида за Мазепою
www.mazepa.name — Кахлі з фігурами воїнів Івана Мазепи з розкопок Батурина
www.mazepa.name — До питання про зображення княжого гербу Івана Мазепи
www.mazepa.name — Мазепа в польській літературі та мистецтві
www.mazepa.name — Ювілейний буклет до 20-ліття Батуринського українсько-канадського проєкту
www.mazepa.name — Бібліотека археологічних звітів
www.mazepa.name — Батуринські кахлі з гербом Мазепи, віднайдені на садибі Пилипа Орлика
www.mazepa.name — Кахлі гетьманської столиці
Ольга Ковалевська — Іван Мазепа у запитаннях та відповідях на сайті “Likbez. Історичний фронт”
www.mazepa.name — Батуринські кахлі з гербами Мазепи й Орлика: продовження досліджень
www.mazepa.name — Нові статті на сайті
www.mazepa.name — Чи писав Мазепа листи Мотрі Кочубей?
www.mazepa.name — Нові реконструкції гербів Мазепи та Орлика
www.mazepa.name — Суд над Мазепою
www.mazepa.name — Знайдено ще один примірник Алеппського Євангелія Мазепи
www.mazepa.name — Археологічний звіт про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — З історії архітектури часів Мазепи
www.mazepa.name — Візуалізації “мазепинської легенди”
www.mazepa.name — Іван Мазепа і Слобідська Україна
www.mazepa.name — Нова англомовна публікації про розкопки у Батурині
www.mazepa.name — Святкування “мазепинських річниць”
www.mazepa.name — Мазепа Осипа Куриласа
www.mazepa.name — Кахлі з гербом Пилипа Орлика
www.mazepa.name — До питання про розвідку часів Мазепи
www.mazepa.name — Ще про герб Пилипа Орлика
www.mazepa.name — Герб Пилипа Орлика на Батуринських кахлях
www.mazepa.name — Керамічні прикраси архітектурних споруд Мазепинської доби
www.mazepa.name — Поняття «мазепинець», «измена», «изменник» в суспільному дискурсі XVIII ст.
www.mazepa.name — Ще раз до дискусії про місце Коломацької ради 1687 року.
www.mazepa.name — Звіт про розкопки Батурина у 2017 р.
www.mazepa.name — Нове джерело до біографії Мазепи
www.mazepa.name — Нова публікація про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — Керамічний декор з палацу Івана Мазепи
www.mazepa.name — Новий науково-популярний буклет “Батуринської археологічної експедиції” на сайті “Ім`я Івана Мазепи”
www.mazepa.name — Дмитро Донцов про образ Мазепи в західноєвропейській літературі
www.mazepa.name — Звіт про розкопки Батурина у 2016 році
www.mazepa.name — Новий археологічний звіт про дослідження Батурина
www.mazepa.name — Цікаве про підлоги Мазепинського палацу в Батурині
www.mazepa.name — Останні повідомлення про архелогічні дослідження Батурина
www.mazepa.name — Археологи звітують
www.mazepa.name — Черговий звіт про розкопки у Батурині протягом 2013-2014 років
www.mazepa.name — Про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — Підлоги гетьманських палаців
www.mazepa.name — До питання про колишню архітектуру Батурина
www.mazepa.name — Чергові публікації про розкопки на Гончарівці в Батурині
www.mazepa.name — Нові публікації про результати археологічних розкопок у Батурині
www.mazepa.name — Роман “Молодість Мазепи” Михайла Старицького в бібліотеці сайту
www.mazepa.name — Про декор мазепинського палацу у Батурині
www.mazepa.name — Садиба Івана Мазепи у Батурині
Богдан Лепкий — Трилогія «Мазепа» в 5-ти томах
www.mazepa.name — Нове в історіографії «мазепіани»
Ковалевська О. — Збірник «МАЗЕПА»: реконструкція видавничого проекту 1939–1949 років
Сердюк Н. — Інтерв’ю з д-р Володимиром Мезенцевим про цьогорічні розкопки у Батурині

Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Керамічні прикраси архітектурних споруд Мазепинської доби

У Бібліотеці сайту розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мезенцева “Керамічні розетки споруд Центральної України XVII–XVIII ст.” Автор статті вперше дослідив, порівняв та узагальнив відомості про розміри, форми, типи і орнаментацію керамічних полив’яних розеток XVII–XVIII ст. з декору будівель Києва, Батурина, Переяслава та інших міст і монастирів Середньої Наддніпрянщини. Вчений визначив їхнє датування, центр та ареал поширення, виявив аналогії. У тексті статті також опубліковані світлини керамічних розеток, виявлених під час розкопок, а також комп’ютерні реконструкції цих керамічних прикрас з палацу І. Мазепи у Батурині.

Читати

З підрозділу «Мазепинці»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Поняття «мазепинець», «измена», «изменник» в суспільному дискурсі XVIII ст.

Пропонуємо до уваги Читачів цікаву статтю історика Андрія Бовгирі, написану на основі аналізу матеріалів інституцій політичного розшуку Московської держави, діяльність яких на теренах Гетьманщині у першій половині 18 століття була доволі активною. Автор спробував прослідкувати еволюцію й побутування в суспільній свідомості людей того часу означень «мазепинець» та «зрада», а також прослідкувати зміну їх змістового наповнення до повної втрати первісного значення.
Стаття розміщена зі згоди автора.
Читати статтю

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Ще раз до дискусії про місце Коломацької ради 1687 року.

Наукові дискусії щодо локалізації багатьох історичних подій є важливою складовою історичних досліджень. Саме тому ми також намагаємося приділяти увагу таким дослідженням. Відтак, зі згоди автора, додаємо до “Бібліотеки” сайту статтю старшого наукового співробітника НІКЗ “Гетьманська столиця” Віталія Мамалаги. Стаття “Спроба локалізації місця проведення Коломацької ради 1687 року” вперше була опублікована на сторінках часопису “Сіверщина в історії України” (2017).
Стаття

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Звіт про розкопки Батурина у 2017 р.

З дозволу нашого колеги та постійного дописувача д-ра Володимира Мезенцева розміщуємо в рубриці «Бібліотека» новий ілюстрований звіт про результати розкопок у Батурині англійською мовою. Вперше звіт було опубліковано у бюлетені канадських візантологів «Canadio-Byzantina» (2018, № 29, с. 9-12), який є органом наукової періодики Оттавського університету.
Зацікавленого читання!
Звіт

З підрозділу «Біографія Мазепи»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Нове джерело до біографії Мазепи

Наприкінці 2016 року на сторінках часопису “Сіверянський літопис” з’явилася цікава і водночас дискусійна стаття щодо нововіднайденого джерела до життєпису Івана Мазепи. Її автор Сергій Шумило висунув нову версію щодо того, хто міг би бути дружиною Мазепи і як її імовірно звали. Оскільки в українській історичній науці це питання до сих пір залишається остаточно не з’ясованим, радимо звернути увагу на запропоновану дослідником версію.

Стаття надана автором.

Нове джерело до біографії Івана Мазепи

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Нова публікація про розкопки в Батурині

У Бібліотеці сайту розміщено оновлену та розширену статтю д-ра Володимира Мезенцева про результати і знахідки розкопок у Батурині протягом 2016-2017 років. Основна увага автора зосереджена на керамічному оздобленні будівль і яскраво ілюстрована.

Стаття

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Керамічний декор з палацу Івана Мазепи

На сторінках відомого в Україні видання “Сіверщина в історії України” (Глухів, 2017) вийшла друком стаття знаного дослідника доби гетьмана Івана Мазепи д-ра В.Мезенцева “Керамічні розетки з декору палацу І. Мазепи в Батурині: комп’ютерні реконструкції та київські аналогії”. У статті на основі знайдених фрагментів керамічних полив’яних розеток розглядаються їх орнаментація й розміри та прийом оздоблення цими деталями фасадів резиденції гетьмана І. Мазепи в Батурині. Публікуються комп’ютерні реконструкції шести типів цілих розеток та проводяться порівняння з київськими зразками. Аргументується версія про триповерховість і надзвичайне багатство, різноманітність та київське походження керамічного декору палацу.
Публікація результатів досліджень вченого зацікавить істориків, археологів, мистецтвознавців та усіх, хто цікавиться історією України XVIII-XVIII століть.

Стаття