Мазепинська тематика в історіографії

www.mazepa.name — Поняття «мазепинець», «измена», «изменник» в суспільному дискурсі XVIII ст.
www.mazepa.name — До питання про колишню архітектуру Батурина
www.mazepa.name — Про декор мазепинського палацу у Батурині
Орест Субтельний — Питання вітчизняної історії в зарубіжних дослідженнях
В. І. Мезенцев — Історико-археологічні дослідження садиби І. Мазепи в Батурині
В. І. Мезенцев — Реконструкції та порівняльний аналіз керамічного герба І. Мазепи з декору його палацу в Батурині
В. Витвицький — «Мазепа» Карла Льове
Олександр Оглоблин — Вірші Н. Поплонського р. 1691
Ольга Ковалевська — Матеріали М. Костомарова у фондах Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського

Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Мазепинці»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Поняття «мазепинець», «измена», «изменник» в суспільному дискурсі XVIII ст.

Пропонуємо до уваги Читачів цікаву статтю історика Андрія Бовгирі, написану на основі аналізу матеріалів інституцій політичного розшуку Московської держави, діяльність яких на теренах Гетьманщині у першій половині 18 століття була доволі активною. Автор спробував прослідкувати еволюцію й побутування в суспільній свідомості людей того часу означень «мазепинець» та «зрада», а також прослідкувати зміну їх змістового наповнення до повної втрати первісного значення.
Стаття розміщена зі згоди автора.
Читати статтю

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

До питання про колишню архітектуру Батурина

8 серпня 2014 р. на шпальтах видання “Свобода” (№32) була опублікована стаття відомого археолога та дослідника історії Батурина мазепинських часів др-ра Володимира Мезенцева. Його розвідка ”Архітектура Батурина ще далека до вичерпання“, написана за матеріалами минулорічних розкопок колишньої гетьманської столиці, була надана автором для оприлюднення на нашому сайті. Представляємо її до уваги наших читачів та відвідувачів.

www.mazepa.name

Про декор мазепинського палацу у Батурині

На сторінках 6-го випуску часопису “Сіверщина в історії України” за 2013 р. опубліковано цікаву статтю В. Мезенцева “Західні, українські та російські прийоми в архітектурі й декорі палацу І. Мазепи в Батурині”.

Орест Субтельний

Питання вітчизняної історії в зарубіжних дослідженнях

У нетрадиційному плані аналізуються погляди істориків різних шкіл і напрямів щодо постаті Мазепи. Автор пропонує своє бачення проблеми, обґрунтовуючи перспективність порівняльного підходу до вивчення цієї складної та неоднозначної особистості в історії України.

Завантажити документ можна звідси.

В. І. Мезенцев

Історико-археологічні дослідження садиби І. Мазепи в Батурині

st1Батурин, що на Чернігівщині, лишається одним з найпопулярніших історико-архітектурних об’єктів України для туристів. Минулого року музеї та архітектурні пам’ятки цього міста оглянуло 170 000 відвідувачів з України та зарубіжжя.

Вже 10 років щоліта українсько-канадська археологічна експедиція плідно проводить там розкопки старожитностів княжої доби. У торішніх розкопках Батурина брало участь біля 100 студентів та науковців з університетів, заповідників та музеїв Чернігова, Ніжина, Києва, Батурина, Глухова, Сум, Харкова, Львова, Кам’янця-Подільського, Чернівців, Кіровограду, Мелітополя (Україна), Торонто та Едмонтону (Канада).

Подано за: «Історико-археологічні дослідження садиби І. Мазепи в Батурині» // Музеї України. — 2011. — №3 (41). — С. 8–11.

Перегляньте документ тут.

Розміщено з люб’язної згоди автора.

В. І. Мезенцев

Реконструкції та порівняльний аналіз керамічного герба І. Мазепи з декору його палацу в Батурині

siver_kaxlya_herbВ статті розглядаються археологічні знахідки керамічних плит із зображенням герба та монограми Івана Мазепи, що прикрашали його палац на околиці Гончарівки в м. Батурині, і публікуються їх графічні реконструкції. Проводяться детальні порівняння нововідкритого герба з іншими геральдичними емблемами гетьманства. Показано київське походження майстрів, які декорували Мазепину резиденцію у Батурині гербовими плитками, та вплив графічного мистецтва Києва й Чернігова на їх художній дизайн.

Подано за: «Реконструкції та порівняльний аналіз керамічного герба І. Мазепи з декору його палацу в Батурині // Сіверщина в історії України. Зб. наук. праць. — Вип.4. — Київ–Глухів: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2011. — 163–171».

Перегляньте документ тут.

Розміщено з люб’язної згоди автора.

В. Витвицький

«Мазепа» Карла Льове

Карл Льове – загальновизнаний майстер німецької вокально-інструментальної балади. На цьому полі він створив для голосу з фортепіано велику кількість творів різних типів: історичного, містичного, наукового і навіть гумористичного. У кожному з них умів знайти виразні можливості для музичного втілення різних тем і сюжетів.

Науковий вісник. Випуск 17