У 2017 році на сторінках відомого спеціалізованого часопису “Соціум” (випуск 13-14) було опубліковано дві статті, які прямо чи опосередковано були присвячені Івану Мазепі. Одна з них була присвячена формуванню образу “гетмана-изменника” (Андрій Бовгиря. “Гетман-изменник”: конструювання образу Івана Мазепи у XVIII ст.), а інша – стосувалася взаємин посла Петра Толстого з Мазепою та Палієм (В’ячеслав Станіславський. Подорож російського посла Петра Толстого до Туреччини теренами Гетьманщини та Правобережжя в 1702 р.: дипломатичні прийоми, дорожні випадки, взаємини з Іваном Мазепою та Семеном Палієм). Розміщуємо посилання на ці публікації, які можуть зацікавити наших Читачів.
"Гетман-изменник"
Взаємини з Мазепою та Палієм

Пропонуємо до уваги Читачів цікаву статтю історика Андрія Бовгирі, написану на основі аналізу матеріалів інституцій політичного розшуку Московської держави, діяльність яких на теренах Гетьманщині у першій половині 18 століття була доволі активною. Автор спробував прослідкувати еволюцію й побутування в суспільній свідомості людей того часу означень «мазепинець» та «зрада», а також прослідкувати зміну їх змістового наповнення до повної втрати первісного значення.
Стаття розміщена зі згоди автора.
Читати статтю

8 серпня 2014 р. на шпальтах видання “Свобода” (№32) була опублікована стаття відомого археолога та дослідника історії Батурина мазепинських часів др-ра Володимира Мезенцева. Його розвідка ”Архітектура Батурина ще далека до вичерпання“, написана за матеріалами минулорічних розкопок колишньої гетьманської столиці, була надана автором для оприлюднення на нашому сайті. Представляємо її до уваги наших читачів та відвідувачів.

На сторінках 6-го випуску часопису “Сіверщина в історії України” за 2013 р. опубліковано цікаву статтю В. Мезенцева “Західні, українські та російські прийоми в архітектурі й декорі палацу І. Мазепи в Батурині”.

У нетрадиційному плані аналізуються погляди істориків різних шкіл і напрямів щодо постаті Мазепи. Автор пропонує своє бачення проблеми, обґрунтовуючи перспективність порівняльного підходу до вивчення цієї складної та неоднозначної особистості в історії України.

Завантажити документ можна звідси.

Батурин, що на Чернігівщині, лишається одним з найпопулярніших історико-архітектурних об’єктів України для туристів. Минулого року музеї та архітектурні пам’ятки цього міста оглянуло 170 000 відвідувачів з України та зарубіжжя.

Вже 10 років щоліта українсько-канадська археологічна експедиція плідно проводить там розкопки старожитностів княжої доби. У торішніх розкопках Батурина брало участь біля 100 студентів та науковців з університетів, заповідників та музеїв Чернігова, Ніжина, Києва, Батурина, Глухова, Сум, Харкова, Львова, Кам’янця-Подільського, Чернівців, Кіровограду, Мелітополя (Україна), Торонто та Едмонтону (Канада).

Подано за: «Історико-археологічні дослідження садиби І. Мазепи в Батурині» // Музеї України. — 2011. — №3 (41). — С. 8–11.

Перегляньте документ тут.

Розміщено з люб’язної згоди автора.

В статті розглядаються археологічні знахідки керамічних плит із зображенням герба та монограми Івана Мазепи, що прикрашали його палац на околиці Гончарівки в м. Батурині, і публікуються їх графічні реконструкції. Проводяться детальні порівняння нововідкритого герба з іншими геральдичними емблемами гетьманства. Показано київське походження майстрів, які декорували Мазепину резиденцію у Батурині гербовими плитками, та вплив графічного мистецтва Києва й Чернігова на їх художній дизайн.

Подано за: «Реконструкції та порівняльний аналіз керамічного герба І. Мазепи з декору його палацу в Батурині // Сіверщина в історії України. Зб. наук. праць. — Вип.4. — Київ–Глухів: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2011. — 163–171».

Перегляньте документ тут.

Розміщено з люб’язної згоди автора.