Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Кахлі гетьманської столиці

Улітку 2019 року тривали археологічні розкопки столиці гетьманської України – Батурина. Основні результати, здійснених Батуринською археологічною експедицією досліджень, знайшли своє відображення в дев’ятому випуску буклетів, підготовленому відомими науковцями Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим. Тема буклету – «Розкопки у Батурині 2019 року. Кахлі гетьманської столиці XVII – початку XVIII століть» (Торонто, 2020). Видання представляє до уваги читачів дослідження архітектури та декору Мазепинського маєтку у Батурині, культуру та побут козацької еліти, економічні та мистецькі зв’язки гетьманської столиці з країнами Європи. Там надруковано багато комп’ютерних реконструкцій фраґментованих пічних кахлів з орнаментами за стилем українського бароко з розкопок залишків резиденцій Мазепи та Орлика і найповніше відтворено полив’яні, теракотові й побілені кахлі з їх гербами, які прикрашали печі спаленого житла останнього, та вигляд фасадів двох його печей. Буклет багато ілюстрований фото розкопок і портретами відповідних історичних діячів, що характеризують гетьманську епоху загалом.
Буклет_2020

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Мазепа, народний герой України

У вересні 2020 року до адміністраторів сайту “Ім’я Мазепи” звернувся Анатолій Паладійчук, якому вдалось розшукати цікавий фільм, знятий у Німеччині 1918 року. Фільм мав привабливу назву – “Мазепа, народний герой України”. Він був знятий німецькими режисерами Лупу Піком (Lupu Pick) та Мартіном Бергером (Martin Berger) і вийшов у прокат у 1919 році. Тривалість німої стрічки становила 1 годину 25 хвилин. На сайті “Європіана” (Mazeppa) фабула кінофільму була представлена так: “Історична драма про козака Мазеппу, який наприкінці XVII століття був високопоставленим солдатом при польському королі Яні II Казимирі. Після битви Мазеппа вшановується королем через його велику честь. Граф, який почувається обділеним, мстить”.
Сучасній людині, необізнаній з літературною “Мазепіаною”, важко зрозуміти зміст цього твору, тим більше, що нечисленні субтитри було подано виробниками голландською мовою. Натомість режисерський задум обертався навколо широковідомої в Європі оповіді про те, як молодий Мазепа, який був покоєвим польського короля Яна ІІ Казимира, нібито закохався в заміжню польську шляхтянку. Її чоловік, дізнавшись про зраду дружини з молодим і вродливим коханцем, наказав його схопити та покарати.
У віднайденій рідкісній стрічці більш цікавим є не тривіальний сюжет, запозичений з численних поетичних, прозових та драматичних творів 18-19 століть, а те, що фільм було знято в Німеччині в роки Першої Світової війни і вийшов тоді, коли вже тривала Паризька мирна конференція, на якій молода українська держава – Українська Народна Республіка, намагалася відстояти своє право на незалежність. Вважаємо, що це візуальне джерело заслуговує на окреме дослідження не лише в контексті розширення наших уявлень про існуючу “Мазепіану”, але й в контексті дослідження різних форм національно-визвольних змагань українців початку 20 століття.
Рекомендуємо переглянути цей фільм.

Мазепа, народний герой України

З підрозділу «Музей»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Нова музейна експозиція до козацького свята

Напередодні Дня козацтва в Державному заповіднику “Поле Полтавської битви” було відкрито нову експозиційну залу “На терезах часу”. Над створенням нової експозиції музейники у взаємодії з істориками працювали кілька років. На стендах мовою різноманітних експонатів представлено еволюцію історичної та суспільної думки Швеції, Росії та України щодо оцінки Полтавської битви та її головних фігурантів. Спеціально для цієї музейної зали полтавським художником Ігорем Гречановським було створено новий сучасний портрет Івана Мазепи, в розробці образу якого також брали участь історики, музейники та історичні реконструктори. Керівництво музею та його наукові співробітники щиро запрошують відвідувачів ознайомитися з новою експозицією.
Іван Мазепа
Музейна зала
Шахівниця

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Про справи минулих часів: Українська Спілка Івана Мазепи

У 1930-х роках однією з громадських організацій, яка очолювала певний час мазепинський рух поза межами України, була Українська Спілка Івана Мазепи у Празі. Нині окремі документи цієї організації зберігаються в ЦДАГО України в Києві, а нещодавно електронне видання “Zbruc” передрукувало інформацію з часопису “Краківські вісті” за 10 грудня 1942 року про діяльність цієї організації щодо збереження пам’яті про гетьмана Мазепу. Подаємо посилання на цю публікацію, яка містить чимало цікавих фактів і про мазепинський рух, і про мазепіану ХХ століття, і про окремі заходи небайдужих українців, завдяки яким до нашого часу дійшло й ім’я Мазепи, і речі, мистецькі твори, наукові, літературні та популярні тексти, присвячені цій історичній постаті.
Українська Спілка Івана Мазепи

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Чергові баталії навколо зображень Мазепи

З червня 2020 року Нацбанк України ввів до грошового обігу країни монету номіналом в 10 гривень. Монета виконана з цинкового сплаву з гальванічним покриттям нікелем. Поява цієї монети одразу викликала дискусію щодо “точності” зображення гетьмана Івана Мазепи на її аверсі (Див.: Монета 10 гривень). З приводу висловлених претензій і зауважень деякі журналісти звернулись до відповідних фахівців, зокрема, доктора історичних наук, провідної співробітниці Інституту історії України НАН України Ольги Ковалевської, яка подала роз’яснення з приводу “портрету Мазепи” на монеті (Див.: Здається, це не Мазепа…). Звертаємо увагу наших Читачів на цю проблему, й, оскільки, ніяке коротеньке інтерв’ю чи коментар, не може дати відповіді на всі запитання, радимо звернутися до серйозної наукової літератури, присвяченій цій темі (читайте праці Ольги Ковалевської, присвячені згаданій проблемі автентичної та уявної іконографії Івана Мазепи: Іван Мазепа: у запитаннях та відповідях. К.: Темпора, 2008; Гетьман. Осмислення. К.: Темпора, 2009; Іконографія Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ – початку ХХІ ст. К.: Темпора, 2013; Зображення крізь віки: іконографія козацької старшини XVII‒XVIII ст. В 2-х ч. К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. Ч.1. Монографія; Таємниці козацьких портретів. К.: ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2019; «Мазепинські річниці» як віхи формування уявної іконографії Івана Мазепи ХХ ‒ початку ХХ ст. // Academia. Terra Historiae. Студії на пошану Валерія Смолія: У 2-х кн. К.: Ін-т історії України НАН України, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2020. Кн. 2: Простори історика. С. 411‒430).)

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Батуринські кахлі з гербами Мазепи й Орлика: продовження досліджень

У рубриці “Бібліотека” з дозволу автора розміщено чергову статтю д-ра Володимира Мезенцева, присвячену аналізу та реконструкції гербових фігур з кахлів, знайдених під час нещодавніх розкопок у Батурині. Праця є продовженням досліджень відомого археолога, результати яких регулярно репрезентувалися серед матеріалів сайту. З паперовим варіантом статті можна ознайомитися на сторінках знаного в Україні часопису “Сіверщина в історії України” (Вип.13, Київ-Глухів, 2020).
Стаття

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Механізована бригада імені Івана Мазепи

Згідно з Указом Президента України №168/2020 від 6 травня 2020 року (Указ Президента) з нагоди Дня піхоти
54-тій окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України присвоєно почесне найменування “імені гетьмана Івана Мазепи”, чим продовжено традицію найменування зразкових військових частин українського національного війська.