Бібліотека

www.mazepa.name — Архітектура і декор палацу Мазепи в Батурині та західні паралелі
www.mazepa.name — Архітектура палацу Івана Мазепи у Батурині та західні аналогії
www.mazepa.name — Нові дослідження про Івана Мазепу
www.mazepa.name — Нове видання про Пилипа Орлика та його часи
www.mazepa.name — І знову про Янголів Батурина
www.mazepa.name — Ще раз про янголів Батурина
www.mazepa.name — Янгели у декорі палацу Мазепи в Батурині
www.mazepa.name — Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини
www.mazepa.name — Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина
www.mazepa.name — Скасування анафеми та панахида за Мазепою
www.mazepa.name — Кахлі з фігурами воїнів Івана Мазепи з розкопок Батурина
www.mazepa.name — До питання про зображення княжого гербу Івана Мазепи
www.mazepa.name — Мазепа в польській літературі та мистецтві
www.mazepa.name — Ювілейний буклет до 20-ліття Батуринського українсько-канадського проєкту
www.mazepa.name — Бібліотека археологічних звітів
www.mazepa.name — Батуринські кахлі з гербом Мазепи, віднайдені на садибі Пилипа Орлика
www.mazepa.name — Кахлі гетьманської столиці
Ольга Ковалевська — Іван Мазепа у запитаннях та відповідях на сайті “Likbez. Історичний фронт”
www.mazepa.name — Батуринські кахлі з гербами Мазепи й Орлика: продовження досліджень
www.mazepa.name — Нові статті на сайті
www.mazepa.name — Чи писав Мазепа листи Мотрі Кочубей?
www.mazepa.name — Нові реконструкції гербів Мазепи та Орлика
www.mazepa.name — Суд над Мазепою
www.mazepa.name — Знайдено ще один примірник Алеппського Євангелія Мазепи
www.mazepa.name — Археологічний звіт про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — З історії архітектури часів Мазепи
www.mazepa.name — Візуалізації “мазепинської легенди”
www.mazepa.name — Іван Мазепа і Слобідська Україна
www.mazepa.name — Нова англомовна публікації про розкопки у Батурині
www.mazepa.name — Святкування “мазепинських річниць”
www.mazepa.name — Мазепа Осипа Куриласа
www.mazepa.name — Кахлі з гербом Пилипа Орлика
www.mazepa.name — До питання про розвідку часів Мазепи
www.mazepa.name — Ще про герб Пилипа Орлика
www.mazepa.name — Герб Пилипа Орлика на Батуринських кахлях
www.mazepa.name — Керамічні прикраси архітектурних споруд Мазепинської доби
www.mazepa.name — Поняття «мазепинець», «измена», «изменник» в суспільному дискурсі XVIII ст.
www.mazepa.name — Ще раз до дискусії про місце Коломацької ради 1687 року.
www.mazepa.name — Звіт про розкопки Батурина у 2017 р.
www.mazepa.name — Нове джерело до біографії Мазепи
www.mazepa.name — Нова публікація про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — Керамічний декор з палацу Івана Мазепи
www.mazepa.name — Новий науково-популярний буклет “Батуринської археологічної експедиції” на сайті “Ім`я Івана Мазепи”
www.mazepa.name — Дмитро Донцов про образ Мазепи в західноєвропейській літературі
www.mazepa.name — Звіт про розкопки Батурина у 2016 році
www.mazepa.name — Новий археологічний звіт про дослідження Батурина
www.mazepa.name — Цікаве про підлоги Мазепинського палацу в Батурині
www.mazepa.name — Останні повідомлення про архелогічні дослідження Батурина
www.mazepa.name — Археологи звітують
www.mazepa.name — Черговий звіт про розкопки у Батурині протягом 2013-2014 років
www.mazepa.name — Про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — Підлоги гетьманських палаців
www.mazepa.name — До питання про колишню архітектуру Батурина
www.mazepa.name — Чергові публікації про розкопки на Гончарівці в Батурині
www.mazepa.name — Нові публікації про результати археологічних розкопок у Батурині
www.mazepa.name — Роман “Молодість Мазепи” Михайла Старицького в бібліотеці сайту
www.mazepa.name — Про декор мазепинського палацу у Батурині
www.mazepa.name — Садиба Івана Мазепи у Батурині
Богдан Лепкий — Трилогія «Мазепа» в 5-ти томах
www.mazepa.name — Нове в історіографії «мазепіани»
Ковалевська О. — Збірник «МАЗЕПА»: реконструкція видавничого проекту 1939–1949 років
Сердюк Н. — Інтерв’ю з д-р Володимиром Мезенцевим про цьогорічні розкопки у Батурині

Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Публіцистика»
www.mazepa.name

Реконструкція образу Івана Мазепи →

Матеріал підготовлено Ольгою Ковалевською та надруковано В «Українському Історичному Журналі»
Оригінал статті у форматі pdf можна завантажити звідси.
Статтю розміщено із люб’язної згоди автора та редакції журналу.

Пошуки українськими істориками та мистецтвознавцями автентичних зображень Івана Мазепи тривають вже понад два століття. Проведена такими відомими дослідниками, як О. Лазаревський, М. Грушевський, Ф. Уманець, Б. Барвинський, І. Борщак, Б. Крупницький, В. Січинський, Т. Мацьків та іншими, значна пошукова робота дозволила сформувати перелік вірогідних портретів І. Мазепи, створених протягом кінця XVII — в першій половині XVIII ст. Серед них найбільш відомими були портрет з Успенського собору Києво-Печерської Лаври, портрет з літопису С. Величка, портрети з родини Бутовичів, портрет роботи І. Нікітіна з Петербурзької Академії мистецтв (так званий портрет «Напольного гетьмана малороссийских войск»), портрет з Державного історичного музею у Москві, гравірований портрет роботи Яна (Жана) Пьотра (Пьєра) Норбліна де ля Гурдена, портрет з картиної галереї замку Гріпсгольм (Швеція), зображення на гравюрах, виконаних українськими майстрами І. Мігурою та Д. Галяховським, гравірований портрет роботи М. Бернігеротга та пізніші копії, виконані гравером Д. Бейлєм за малюнком С. Фальки, портрет з замку у Підгір’цях.

Далі…

З підрозділу «Публіцистика»
www.mazepa.name

Візуальний образ Івана Мазепи: нові підходи до пошуку достовірних зображень →

Матеріал підготовленo Ольгою Ковалевською

Портрети, що приписують Мазепі

Норблін де ля Гурден. Я. П. МАЗЕПА. 1775.
Папір. Аквафорта. 10,0×9,4
Підпис під граквюрою: «Mazepa aetatis 70»
Збірка Павліковських (НБУ ім. В. Стефаника, Львів) Ч.8499.; Національний музей у Кракові; ІІІ — 13 945

«Підгорецький тип» портретів
Основою цієї серії зображень став портрет, виконаний невідомим художником наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст. (Мал. 1). Портрет з Малюнка 1 зберігався у Підгорецькому замку до 1939 р. На сьогодні полотно з Малюнка 1 втрачено. Існує низка пізніших копій (Мал. 2 та Мал. 3).
Далі…

З підрозділу «Публіцистика»
Наталя Цікра

Про Мазепу у Відні →

Нотатки з літературознавчого семінару «Образ Мазепи в російській, українській та польській літературах», що проходив в Інституті славістики Віденського університету з 8 жовтня 2007 р. по 28 січня 2008 р.

Австрійські плани гетьмана

Чи був Іван Мазепа в австрійській столиці — невідомо. Але те, що популярні віденські газети ще на початку 18 ст. писали про українського гетьмана, факт вже підтверджений. Так, віденський двотижневик «Der Posttagliche Mercurius» від 25 березня 1705 р. писав: «Москва 11 лютого. Вчора виїхала їх Ексцеленція, пан Герман (Іван) Мазепа, генерал або головний вождь запорозьких козаків до своєї резиденції в Батурин на Україну». Інший віденський двотижневик «Das Wiennerische Diarium» від 16 грудня 1706 р. теж згадує Івана Мазепу, називаючи його фельдмаршалом.

Також цікавим є факт, що у Відні, у Державному архіві, зберігається лист І. Мазепи до тодішнього цісаря Йосифа І з проханням надати йому титул князя Священної Римської імперії. Цей лист не містить дати (на думку історика Теодора Мацьківа це був 1707 р.) і був написаний німецькою мовою. Чи володів Мазепа цією мовою і власноручно написав цей лист до цісаря, чи це зробив хтось із його канцелярії — не з’ясовано. У листі мова йде про заслуги українського гетьмана у війнах проти турків, зокрема про його участь на стороні «Священої ліги», яку в 1684 р. створив Леопольд І, батько цісаря Йосифа І, проти Оттоманської Порти. А також у листі розповідається про повноваження І. Мазепи як українського гетьмана і висловлюється сподівання, що цісар присвоїть йому княжий титул.

Далі…

З підрозділу «Публіцистика»
Ольга Гончар

Історія підготовки монографії Миколи Костомарова «Мазепа» (на основі епістолярних джерел) →

Ім’я Миколи Івановича Костомарова, 190-річний ювілей якого Україна святкувала минулого (2007) року, займає почесне місце у «пантеоні зірок» науки ХІХст. Його доробок обіймає низку галузей, серед яких пріоритетне місце належить українській історії. І що б не говорила російська історіографія стосовно національної самосвідомості вченого, але його серце завжди вболівало за долю нашого народу, як в минулому, так і в майбутньому. В ім’я «щасливої будучності» України Микола Костомаров спрямовував своє студіювання минулого українського народу, яке було для нього одночасно і захопленням, і титанічною працею, і велінням душі.

Історичні портрети, створені вченим, вирізняються своєю яскравістю та неповторністю. Недарма В. Ключевський (1841—1911), відомий російський історик, наголошував на тому, що костомаровського Богдана Хмельницького та Івана Мазепу не сплутаєш з жодним образом в рецепції інших дослідників. Взагалі, можна говорити, що саме з Миколи Костомарова розпочалися перші серйозні наукові дослідження постаті опального гетьмана. Монографія історика «Мазепа» неодноразово піддавалася історіографічному аналізу, але мало хто з дослідників звертав увагу на цікаві подробиці з історії написання цього твору, які відбилися в епістолярії історика з деякими його колегами.

Далі…

З підрозділу «Публіцистика»
В’ячеслав Станіславський

Гетьман Іван Мазепа — герой України →

Геніальні твори переживають віки, хоча кожен автор був представником своєї країни, жив у цілком конкретних обставинах, перебував під впливом сучасної йому культури. В цих творах завжди можна зустріти вражаюче сучасні мотиви. Так і російський геній Олександр Пушкін залишив по собі рядки, які не можуть не викликати сумнівів у своїй позиції навіть у тих, хто беззастережно позитивно сприймаючи діяльність Петра І, вважає цілком нормальним при згадці про українського гетьмана Івана Мазепу застосовувати всю можливу лексику, яка носить негативний відтінок:

Без милой вольности и славы
Склоняли долго мы главы
Под покровительством Варшавы,
Под самовластием Москвы.
Но независимой державой
Украйне быть уже пора:
И знамя вольности кровавой
Я подымаю на Петра.

Далі…

З підрозділу «Публіцистика»
В’ячеслав Станіславський

Гетьман Іван Мазепа та Запорозька Січ: від непорозумінь до союзу →

Особливим політичним організмом, який підпорядковувався українському гетьману, було Запорожжя. В 1686р., за російсько-польською угодою Запорозька Січ перейшла з-під подвійного підпорядкування Варшаві та Москві під виключну зверхність останньої. І якщо попередній невизначений статус був козакам на руку, дозволяючи їм лавірувати між двома державами, то відтепер несанкціонована співпраця з Річчю Посполитою ставала незаконною. З цього часу Запорожжя за тодішнім формулюванням знаходилося під царською владою та гетьманським регіментом. Не могло Низове Військо контактувати й з південними сусідами через початок російсько-турецької війни. Однак право на самостійні політичні зв’язки з іноземними державами було цілком природним у розумінні запорожців. Так, у одному з листів до гетьмана Івана Самойловича від 1686р. вони, обвинувачуючи гетьмана в намірах «викорінити» Низове Військо, вимагали поваги до себе, зазначаючи, що «не тільки пресвітлі государі, царі наші православні, але й найясніші християнські монархи, римський цісар і король польський, також цар, і вейзир турецький, та хан кримський, пишучи до нас при належних потребах, віддають нам належну шану і не понижують лицарської хвали нашої».

Далі…

З підрозділу «Публіцистика»
В’ячеслав Станіславський

Гетьман Іван Мазепа у боротьбі за Правобережну Україну →

Одним з найважливіших завдань, які стояли перед гетьманським урядом, було повернення під свою владу Правобережної України, котрі перебували під зверхністю Речі Посполитої. В даному разі йшлося про одвічні українські землі, володіння якими дозволило б різко збільшити потенціал держави. Знаменно, що саме Мазепі поталанило на певний час об’єднати під своєю владою обидві частини розірваної козацької держави.

Необхідно зазначити, що формально гетьман був обмежений в своїх можливостях діях у цьому напрямку. Він мав дотримуватися умов миру, укладеного в 1686р. між Річчю Посполитою та Росією, що було зафіксовано в Коломацьких статтях, мусив «задовольнятися тими містами, які в договорах названі, і в уступлені в сторону польську не вступати й до порушення договорів ніяких причин не давати». Однак і в цих обставинах потрібно було робити все можливе для поширення свого впливу на Правобережжя, адже не виключалася можливість нового збройного протистояння як з Польщею, так і Туреччиною, котре могли різко змінити розклад політичних сил.

Далі…

Сторінка 14 з 17«1234567891011121314151617»