Бібліотека
Останнє в розділі «Історія»
До питання декору палацу Мазепи на Гончарівці →
Щойно опубліковано 18 випуск часопису “Сіверщина в історії України” (2025), в якому розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мецензева “Західні аналогії архітектури і декору палацу І.Мазепи на Гончарівці”.
Стаття підсумовує архітектурно-археологічне дослідження решток головної резиденції гетьмана Івана Мазепи на околиці Гончарівка м. Батурина Чернігівської області в 1995, 2003–2013 роках та порівнює її архітектуру і зовнішній декор з подібними палацами, монастирськими й житловими кам’яницями Речі Посполитої та Західної Європи XVI–XVIII ст. Компаративний аналіз проведено на основі західних публікацій, інтернет-ресурсів та натурних обстежень і фото споруд, здійснених автором тексту. Обґрунтовується приналежність цієї Мазепиної резиденції до зодчества центральноєвропейського бароко та її унікальність з-поміж відомих будівель, що належали представникам козацької старшини. Показано впровадження гетьманом досягнень передового барокового палацового мистецтва Заходу до Батурина. Стаття ілюстрована комп’ютерно-графічною реконструкцією його головного осідку, креслениками та знімками аналогічних ранньомодерних будівель Речі Посполитої.
Архітектура і декор палацу Мазепи в Батурині та західні паралелі →
У “Бібліотеку” сайту додано науково-популярну статтю д-ра Володимира Мезенцева. Стаття підсумовує архітектурно-археологічні дослідження залишків головної резиденції гетьмана Івана Мазепи у столиці козацької держави Батурині, зруйнованого московським військом 1708 р. Порівнюються її архітектура і зовнішнє оздоблення з подібними палацами й монастирськими будівлями польського королівства та Західної Європи XVI–XVIII ст. Компаративний аналіз ґрунтується на західних публікаціях, інтернет-ресурсах та натурних обстеженнях і фото споруд м. Острога Рівненської обл. і Варшави, зроблених Володимиром Мезенцевим у 2013–2015 рр. Автор зараховує Мазепину резиденцію до зодчества центральноєвропейського бароко й показує її відмінність від відомих кам’яниць козацької старшини народної традиції. Стаття аргументує запровадження гетьманом передового барокового палацового мистецтва Заходу до Батурина. Текст багато ілюстрований кольоровими гіпотетичними комп’ютерно-графічною реконструкцією палацу і малюнком садиби Мазепи, креслениками та знімками аналогічних ранньомодерних будівель Речі Посполитої.
Матеріал опубліковано в авторитетній газеті старої української еміграції в Канаді «Гомон України» (рік LXXVII, № 19, Торонто, 20 травня 2025 р.).
Архітектура палацу Івана Мазепи у Батурині та західні аналогії →
Кожного року у 20-х числах березня інтерес до постаті Івана Мазепи та його доби актуалізується. Цього року до умовного дня народження гетьмана з’явились цікаві матеріали на сайті Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, звіти про заходи на сайті Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”, інформація про заходи та лекції на ФБ-сторінці Національного заповідника “Чернігів стародавній” та багатьох інших ресурсах. На сайті “Ім’я Мазепи” розміщено новий буклет-звіт, підготовлений за результатами відновлених розкопок Батурина. Протягом літнього сезону 2024 року співробітниками Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та волонтерами з Чернігова та Луцька було опрацьовано низку археологічних пам’яток, особливо тих, що зазнали пошкоджень у ході військових дій. У змісті буклету, підготовленого Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим, читач знайде чимало цікавої інформації з особливостей архітектури гетьманської столиці.
Нові дослідження про Івана Мазепу →
Нове видання про Пилипа Орлика та його часи →
Нещодавно на сайті Інституту історії України НАН України було оприлюднено збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, організованої науковцями до 350-ї річниці від дня народження Пилипа Орлика. Захід було заплановано на 15 та 16 грудня 2022 року. Однак 16 грудня відбулась одна з найбільш масованих ракетних атак на Київ, наслідком якої стали масштабні руйнації та відключення світла. Відтак, наступними роками учасниками конференції були підготовлені статті, які увійшли до збірки “Пилип Орлик і справа мазепинців: інтелектуальні, політичні та військові контексти” (К.: Ін-т історії України НАНУ, 2024, 236 с.).
Відтепер матеріали конференції є доступними і для наших Читачів за посиланням: Збірник_2024
І знову про Янголів Батурина →
Бібліотека сайту “Ім’я Мазепи” поповнилась черговою статтею д-ра Володимира Мезенцева “Західні риси зображень янголів на кахлях Мазепиної столиці”, опублікованої на сторінках відомого в Україні часопису “Сіверщина в історії України” (Вип.17, 2024, с.81-104). На сторінках цієї праці автор продовжив аналізувати зображення янголів-путті часів Івана Мазепи (1687-1709) з відомих кахлів, знайдених під час археологічних розкопок у Батурині. У змісті обґрунтовується припущення про запозичення київськими й батуринськими майстрами мотиву путті з характерними орнаментальними деталями італійського походження від ренесансних і барокових кахлів чи скульптури Речі Посполитої. Показані впливи мистецтва Відродження і бароко Заходу на художню кераміку столиці козацької держави у період її найвищого піднесення. Текст статті багато ілюстрований світлинами та комп’ютерно-графічними реконструкціями цілих кахлів Батурина, Польщі та горельєфів путті Італії Нового часу.
Запрошуємо до читання та дискусії.
Ще раз про янголів Батурина →
У бібліотеці нашого сайту з’явилася нова публікація, підготовлена д-рами Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим. Стаття є коротким популярним викладом основного змісту буклету, присвяченого результатам розкопок у колишній гетьманській столиці. Текст, оприлюднений на сторінках “Гомону України” 28 травня 2024 року, доповнений низкою додаткових ілюстрацій, які не були представлені у попередніх працях науковців.
Заохочуємо читачів до ознайомлення з текстом!