Іван Мазепа

У видавництві «Темпора» вийшла чергова книга, присвячена гетьману Івану Мазепі. Це монографія українського історика Богдана Кентржинського, написана у Швеції і видана у Стокгольмі 1962 року. До цього часу українські вчені не мали можливості ознайомитися з її змістом, бо книга з моменту публікації  відразу стала бібліографічною рідкістю. Нинішнє її видання українською мовою дозволить історикам мати у своєму арсеналі ще одне грунтовне біографічне дослідження суперечливої та міфологізованої історичної постаті гетьмана Івана Мазепи.

Презентація книги відбудеться у квітні 2013 року у “Книгарні “Є” за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 3.

Слідкуйте за нашими анонсами.

20 березня 2013 року виповнююється 372 роки з дня народження гетьмана України Івана Степановича Мазепи. Це була видатна і суперечлива постать, яка без сумніву заслуговує на повагу, наукові дослідження та гідне місце в нашій історії. Сподіваємося, що змістовне наповнення нашого сайту сприяє всебічному вивченню та розумінню цієї особистості та її доби.

Торрент-толока «Гуртом» наприкінці минулого року оцифрувала трилогію Богдана Лепкого «Мазепа» у п’яти томах. Розміщуємо посилання на книгу у «Бібліотеці».

У січні 2013 року на сайті www.historians.in.ua було опубліковано статтю молодого дослідника Владислава Яценка “Молоді роки Івана Мазепи у висвітленні сучасної російської історіографії: крізь призму імперської візії” у двох частинах. У першій з них дослідник здійснив огляд публікацій І. Андрєєва та Г. Саніна, а другу присвятив аналізу праць В. Артамонова. У загальному підсумку, дійшовши висновку, що для частини сучасних російських істориків «Мазепа так і не став об’єктом наукових досліджень, залишаючись втіленням мітичного „другого Іуди“. Негативно реагуючи на наявні в сучасній українській історіографії трансформації, що супроводжуються відходом від русоцентричної візії українського минулого та поверненням до пантеону національних героїв І. Мазепи, російські науковці [...] намагаються у своїх працях презентувати образ „анти-Мазепи“. Витворений із врахуванням „імперської візії“ ранньомодерної історії України, цей образ, зокрема його біографічна складова ранніх років Мазепи, містить чимало мітів, що подають негативне трактування будь-яких вчинків майбутнього гетьмана». Радимо ознайомитися з цією публікацією у повному обсязі.

У 2011 р. київське видавництво «Темпора» видало працю Ольги Ковалевської «Збірник „МАЗЕПА“: реконструкція видавничого проекту 1939–1949 років». Видання являє собою спробу реконструкції змісту двох збірників, присвячених гетьманові Івану Мазепі та його добі, що готувалися до друку у 1939 та 1949 роках. Автор та упорядник дослідила історію обох збірників та запропонувала свій варіант змісту за виявленими архівними матеріалами. Видання розраховано на професійних істориків, викладачів, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться історією мазепинської доби чи української еміграції 1930–1940-х років. PDF-версію книги розміщено за згодою автора та видавництва.

Протягом 2012 р. на сторінках відомих часописів української діаспори: “Гомін Україна” та “Свобода” публікувалися статті відомого українського археолога  д-ра Володимира Мезенцева. Статті самого вченого (Розкопки у Батурині в 2011 р. // Свобода. – 26 жовтня 2012 р.; Відбудова церкви Івана Мазепи в с. Дігтярівці у 2011 р. // Гомін України. – 7 лютого 2012 р.; Дуже багато означає – відродити цей храм // Свобода. – 12 березня 2012 р.) та інтерв’ю з ним (Інтерв’ю з д-р Володимиром Мезенцевим про цьогорічні розкопки у Батурині // Гомін України. – 23 жовтня 2012 р.) розміщено у розділі “Бібліотека” за згодою автора.

24 листопада в конференц-залі Інституту історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4, 6-й пов.) об 11.00 відбудеться VIII-й семінар з інтелектуальної історії. Організатори заходу пропонують розглянути та обговорити історію українсько-російських відносин за часів Івана Мазепи й спробувати дати відповіді на такі запитання: Чи лише Москва визначала суспільне життя у Гетьманщині та не зазнавала впливу українських лідерів? Чи можливо інтерпретувати державотворчу діяльність Івана Мазепи як «помірковану реформу» і як довго її висвітлення у російській історіографії перебуватиме у тіні радикальної модернізації Петра І? Де шукати «правове» обґрунтування антимосковського виступу гетьмана Івана Мазепи 1708 року? Чи можливий конструктивний українсько-російський історіографічний діалог стосовно подій 300-літньої давнини? Що дає сучасній українській історіографії «удоступнення» діаспорних здобутків «Мазепіани»? Чи має альтернативу «державницька візія» гетьманування Івана Мазепи та його виступу 1708 року? Запрошуються всі бажаючі.