Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Пам’ятники та пам’ятні знаки»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Відкрито пам`ятник Івану Мазепі у Полтаві

7 травня 2016 р. у Полтаві відкрито пам`ятник гетьману Івану Мазепі. Авторами проекту стали відомі українські скульптори Микола та Назар Білики, архітектор – Віктор Шевченко. Пам`ятник був виконаний ще 2009 р., однак подальші політичні події стали на заваді його встановленню. Офіційним замовником пам`ятника виступила Полтавська “Просвіта”, кошти на його виготовлення збирали мешканці різних міст України.

Пам`ятник Івану Мазепі

З підрозділу «Збірники статей»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Цікаве про підлоги Мазепинського палацу в Батурині

До бібліотеки сайту додано нову статтю відомого археолога Володимира Меценцева про підлоги Мазепинського палацу на Гончарівці поблизу Батурина. У статті вперше проводяться порівняння способів мощення і декору підлог резиденції гетьмана І. Мазепи у Батурині та споруд Польщі й Італії Нового часу. У тектсті праці використані переважно авторські натурні обстеження та фото підлог цих архітектурних пам’яток, виявлено аналогії конструкцій і ораментації та відмінності будівельних матеріалів підлог, італійські й польські впливи на оформлення інтер’єрів Мазепиного палацу та інших будівель ранньомодерної України.

Приємного Вам читання!

Західні аналогії конструкції підлог Мазепинського палацу в Батурині

З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Останні повідомлення про архелогічні дослідження Батурина

Попри усі труднощі організації археологічних досліджень Батурина протягом 2014-2015 рр., вченим вдалося знайти нові цікаві матеріали, а також розширити своє уявлення про гетьманську столицю й її споруди часів Івана Мазепи.

Пропонуємо до уваги читачів кілька нових публікацій українських та канадських археологів, які були опубліковані поза межами України.

Читати:   Досліди Батурина

Розкопки гетьманської столиці

Розкопки

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Археологи звітують

Щорічно на сторінках україномовної та англомовної преси виходять звіти В.Мезенцева щодо результатів археологічних розкопок у Мазепинській столиці – Батурині. Пропонуємо черговий звіт, опублікований в липні 2015 р., на шпальтах відомого часопису “Гомін України”.

Стаття пропонується до уваги істориків, археологів, грантодавців та усіх, хто цікавиться історією України.

Читати

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Черговий звіт про розкопки у Батурині протягом 2013-2014 років

У бібліотеці нашого сайту розміщено звіт про хід археологічних розкопок, які проводилися Чернігівсько-Батуринською експедицією протягом 2013-2014 років – “Палаци Івана Мазепи і Кирила Розумовського. Археологічні дослідження у Батурині 2013-2014 років”. Публікація присвячена 70-річчю багаторічного керівника Батуринського проекту проф., д-ра Зенона Когута. Авторами та упорядниками видання стали З.Когут, В.Мезенцев, Ю.Ситий, В.Скороход.

Ці матеріали зацікавлять істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України 17-18 ст.

Читати

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Про розкопки в Батурині

До бібілотеки сайту додано англомовну статтю В.Мезенцева, присвячену розкопках у Батурині у 2014 році.

Для істориків, археологів, усіх,хто цікавиться історією України 17-18 ст.
Читати

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Підлоги гетьманських палаців

Рекомендуємо звернути увагу на нову статтю відомого археолога В.І.Мезенцева “Мощення підлог палацу І.Мазепи у Батурині: комп”ютерні реконструкції та порявняльний аналіз”, опубліковану у 8 випуску збірника наукових праць “Сіверщина в історії України”.

У статті на основі переважно археологічних джерел уперше розглядаються типи керамічних плиток та способи мощення ними підлог головної резиденції гетьмана І. Мазепи у Батурині. Публікуються комп’ютерні реконструкції цілих плиток та восьми конструкцій і орнаментів підлог та проводиться їх порівняльний аналіз. Аргументується версія про порівняно великі розміри, триповерховість, багатокамерність й виняткову пишність керамічного декору палацу.

Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України 17-18 ст.

Читати