Іван Мазепа

У рубриці “Бібліотека” з’явилася нова публікація д-ра Володимира Мезенцева (”Порівняльний аналіз арматури на
кахлях з гербом І. Мазепи з Батурина”), присвячена аналізові зображення військової арматури на кахлях з гербом Івана Мазепи, знайдених під час розкопок на садибі Пилипа Орлика протягом 2017-2020 років. Стаття стала результатом продовження багаторічних досліджень археолога, спрямованих на порівняння зображень декоративної арматури на реконструйованих кахлях з гербом Мазепи з аналогічними зображеннями на інших речових пам’ятках XVII-XVIII ст. Суттєвим доповненням до статті стали останні версії реконструкцій цілих полив’яних і теракотових кахлів техніками комп’ютерних фотоколажу й графіки та ілюстрації аналогічних композицій Мазепиної геральдичної емблеми з декоративною арматурою на скульптурних рельєфах та гравюрах Києва і Чернігова кінця XVI – початку XVIII ст. Порівняльний аналіз, здійснений дослідником, підтверджує достовірність комп’ютерних реконструкцій та інтерпретації герба Мазепи і дозволяє визначити мистецькі взірці для їх графічного дизайну та його автора, вірогідно, – видатного тогочасного українського гравера Івана Щирського.
Додатково радимо звернути увагу на публікації д-ра Мезенцева на англійській версії нашого сайту.
Стаття

У січні цього року Дослідний інститут «Україніка» та Крайова управа Ліґи українців Канади у м. Торонто виділили нову субсидію на підтримку нашого сайту «Імʼя Івана Мазепи». Ці установи надавали нам подібні субсидії у 2017‒2020 рр. Висловлюємо щиру подяку за цю щорічну підтримку з боку Канади, яка допомагає нам підтримувати сайт та оновлювати його новими матеріалами і надалі популяризувати діяльність гетьмана Івана Мазепи, його добу та сучасні дослідження у цій царині історії України. Персонально дякуємо президенту Дослідного інституту «Україніка» та виконавчому директору Ліґи українців Канади мґр Оресту Стеціву і сподіваємося на подальшу співпрацю.

Улітку 2019 року тривали археологічні розкопки столиці гетьманської України – Батурина. Основні результати, здійснених Батуринською археологічною експедицією досліджень, знайшли своє відображення в дев’ятому випуску буклетів, підготовленому відомими науковцями Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим. Тема буклету – «Розкопки у Батурині 2019 року. Кахлі гетьманської столиці XVII – початку XVIII століть» (Торонто, 2020). Видання представляє до уваги читачів дослідження архітектури та декору Мазепинського маєтку у Батурині, культуру та побут козацької еліти, економічні та мистецькі зв’язки гетьманської столиці з країнами Європи. Там надруковано багато комп’ютерних реконструкцій фраґментованих пічних кахлів з орнаментами за стилем українського бароко з розкопок залишків резиденцій Мазепи та Орлика і найповніше відтворено полив’яні, теракотові й побілені кахлі з їх гербами, які прикрашали печі спаленого житла останнього, та вигляд фасадів двох його печей. Буклет багато ілюстрований фото розкопок і портретами відповідних історичних діячів, що характеризують гетьманську епоху загалом.
Буклет_2020

У бібліотеці сайту тривалий час було розміщено пдф-версію науково-популярного видання Ольги Ковалевської “Іван Мазепа у запитаннях і відповідях” (К.: Темпора, 2008). У цій книзі читач міг знайти короткі, але вичерпні відповіді на основні питання, що стосувалися постаті гетьмана України 1687–1709 рр. Івана Мазепи, дізнатися про цікаві історичні факти, пам’ятки історії та культури, пов’язані з ним, про твори художньої літератури, живопису й музики, у яких відтворено його образ.
Для кращого розуміння та сприйняття матеріалу в книзі додатково були подані хронологія дат життя й діяльності І. Мазепи, списки основної та додаткової літератури, які дозволяли більш докладно ознайомитися з цією видатною постаттю українській історії.
Видання було розраховано на школярів, студентів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією України.
Нині пдф-версія книги тимчасово недоступна, тому пропонуємо ознайомитися з деякими оновленими версіями окремих статей на сайті “Likbez. Історичний фронт”.
Перейдіть за посиланням: Мазепа

У вересні 2020 року до адміністраторів сайту “Ім’я Мазепи” звернувся Анатолій Паладійчук, якому вдалось розшукати цікавий фільм, знятий у Німеччині 1918 року. Фільм мав привабливу назву – “Мазепа, народний герой України”. Він був знятий німецькими режисерами Лупу Піком (Lupu Pick) та Мартіном Бергером (Martin Berger) і вийшов у прокат у 1919 році. Тривалість німої стрічки становила 1 годину 25 хвилин. На сайті “Європіана” (Mazeppa) фабула кінофільму була представлена так: “Історична драма про козака Мазеппу, який наприкінці XVII століття був високопоставленим солдатом при польському королі Яні II Казимирі. Після битви Мазеппа вшановується королем через його велику честь. Граф, який почувається обділеним, мстить”.
Сучасній людині, необізнаній з літературною “Мазепіаною”, важко зрозуміти зміст цього твору, тим більше, що нечисленні субтитри було подано виробниками голландською мовою. Натомість режисерський задум обертався навколо широковідомої в Європі оповіді про те, як молодий Мазепа, який був покоєвим польського короля Яна ІІ Казимира, нібито закохався в заміжню польську шляхтянку. Її чоловік, дізнавшись про зраду дружини з молодим і вродливим коханцем, наказав його схопити та покарати.
У віднайденій рідкісній стрічці більш цікавим є не тривіальний сюжет, запозичений з численних поетичних, прозових та драматичних творів 18-19 століть, а те, що фільм було знято в Німеччині в роки Першої Світової війни і вийшов тоді, коли вже тривала Паризька мирна конференція, на якій молода українська держава – Українська Народна Республіка, намагалася відстояти своє право на незалежність. Вважаємо, що це візуальне джерело заслуговує на окреме дослідження не лише в контексті розширення наших уявлень про існуючу “Мазепіану”, але й в контексті дослідження різних форм національно-визвольних змагань українців початку 20 століття.
Рекомендуємо переглянути цей фільм.

Мазепа, народний герой України

Напередодні Дня козацтва в Державному заповіднику “Поле Полтавської битви” було відкрито нову експозиційну залу “На терезах часу”. Над створенням нової експозиції музейники у взаємодії з істориками працювали кілька років. На стендах мовою різноманітних експонатів представлено еволюцію історичної та суспільної думки Швеції, Росії та України щодо оцінки Полтавської битви та її головних фігурантів. Спеціально для цієї музейної зали полтавським художником Ігорем Гречановським було створено новий сучасний портрет Івана Мазепи, в розробці образу якого також брали участь історики, музейники та історичні реконструктори. Керівництво музею та його наукові співробітники щиро запрошують відвідувачів ознайомитися з новою експозицією.

У 1930-х роках однією з громадських організацій, яка очолювала певний час мазепинський рух поза межами України, була Українська Спілка Івана Мазепи у Празі. Нині окремі документи цієї організації зберігаються в ЦДАГО України в Києві, а нещодавно електронне видання “Zbruc” передрукувало інформацію з часопису “Краківські вісті” за 10 грудня 1942 року про діяльність цієї організації щодо збереження пам’яті про гетьмана Мазепу. Подаємо посилання на цю публікацію, яка містить чимало цікавих фактів і про мазепинський рух, і про мазепіану ХХ століття, і про окремі заходи небайдужих українців, завдяки яким до нашого часу дійшло й ім’я Мазепи, і речі, мистецькі твори, наукові, літературні та популярні тексти, присвячені цій історичній постаті.
Українська Спілка Івана Мазепи