Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Мазепинці»
З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Герб Пилипа Орлика на Батуринських кахлях

Вийшов друком черговий звіт про розкопки 2017 року у Батурині. Упорядники буклету “Розкопки у Батурині 2017 року. Реконструкція герба Пилипа Орлика” (Торонто, 2018) Зенон Когут, Володимир Мезенцев та Юрій Ситий присвятили цей випуск аналізу цікавих археологічних знахідок та реконструкції на їх основі первинного вигляду гербу Пилипа Орлика. Буклет супроводжується багатим ілюстративним матеріалом.

Читати

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Керамічні прикраси архітектурних споруд Мазепинської доби

У Бібліотеці сайту розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мезенцева “Керамічні розетки споруд Центральної України XVII–XVIII ст.” Автор статті вперше дослідив, порівняв та узагальнив відомості про розміри, форми, типи і орнаментацію керамічних полив’яних розеток XVII–XVIII ст. з декору будівель Києва, Батурина, Переяслава та інших міст і монастирів Середньої Наддніпрянщини. Вчений визначив їхнє датування, центр та ареал поширення, виявив аналогії. У тексті статті також опубліковані світлини керамічних розеток, виявлених під час розкопок, а також комп’ютерні реконструкції цих керамічних прикрас з палацу І. Мазепи у Батурині.

Читати

З підрозділу «Мазепинці»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Поняття «мазепинець», «измена», «изменник» в суспільному дискурсі XVIII ст.

Пропонуємо до уваги Читачів цікаву статтю історика Андрія Бовгирі, написану на основі аналізу матеріалів інституцій політичного розшуку Московської держави, діяльність яких на теренах Гетьманщині у першій половині 18 століття була доволі активною. Автор спробував прослідкувати еволюцію й побутування в суспільній свідомості людей того часу означень «мазепинець» та «зрада», а також прослідкувати зміну їх змістового наповнення до повної втрати первісного значення.
Стаття розміщена зі згоди автора.
Читати статтю

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Ще раз до дискусії про місце Коломацької ради 1687 року.

Наукові дискусії щодо локалізації багатьох історичних подій є важливою складовою історичних досліджень. Саме тому ми також намагаємося приділяти увагу таким дослідженням. Відтак, зі згоди автора, додаємо до “Бібліотеки” сайту статтю старшого наукового співробітника НІКЗ “Гетьманська столиця” Віталія Мамалаги. Стаття “Спроба локалізації місця проведення Коломацької ради 1687 року” вперше була опублікована на сторінках часопису “Сіверщина в історії України” (2017).
Стаття

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Програма “Світ особистості” про Івана Мазепу

У розділ “Відео та аудіо” додано запис телевізійної передачі, присвяченої Іванові Мазепі.
При збереженні певного зацікавлення цією видатною історичною потаттю, у суспільстві продовжують побутувати численні стереотипні уявлення про його життя. Відтак, авторка програми Анна Іваницька та гостя студії Ольга Ковалевська намагалися створити правдивий образ відомого гетьмана і представити його до уваги аудиторії.

Світ особистості. Іван Мазепа

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Звіт про розкопки Батурина у 2017 р.

З дозволу нашого колеги та постійного дописувача д-ра Володимира Мезенцева розміщуємо в рубриці «Бібліотека» новий ілюстрований звіт про результати розкопок у Батурині англійською мовою. Вперше звіт було опубліковано у бюлетені канадських візантологів «Canadio-Byzantina» (2018, № 29, с. 9-12), який є органом наукової періодики Оттавського університету.
Зацікавленого читання!
Звіт

З підрозділу «Біографія Мазепи»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Нове джерело до біографії Мазепи

Наприкінці 2016 року на сторінках часопису “Сіверянський літопис” з’явилася цікава і водночас дискусійна стаття щодо нововіднайденого джерела до життєпису Івана Мазепи. Її автор Сергій Шумило висунув нову версію щодо того, хто міг би бути дружиною Мазепи і як її імовірно звали. Оскільки в українській історичній науці це питання до сих пір залишається остаточно не з’ясованим, радимо звернути увагу на запропоновану дослідником версію.

Стаття надана автором.

Нове джерело до біографії Івана Мазепи