Останнє в розділі «Історія»
Ліга Українців Канади підтримала сайт «Ім’я Івана Мазепи» →
У січні 2024 року «Ucrainica Research Institute» та Крайова Управа Ліги Українців Канади у Торонто пожертвували свою чергову дотацію на підтримку сайту «Ім’я Івана Мазепи». Ці установи також надавали подібні дотації у 2017−2023 роках. Ми вдячні за цю щорічну підтримку з боку Канади, яка допомагає нам підтримувати сайт і поповнювати його новими матеріалами, продовжуючи, таким чином, популяризацію життя і діяльності гетьмана Івана Мазепи та його доби, а також сучасних публікацій на теми дотичні постаті очільника Гетьманщини та української історії кінця XVII – початку XVIII ст. Щиро дякуємо пану Оресту Стеціву, M.A., президенту Інституту «Ucrainica Research Institute» та виконавчому директору Ліги Українців Канади і сподіваємося на подальшу співпрацю.
Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини →
На сайті часопису “Український тиждень” 25 грудня 2023 року оприлюднено статтю Ольга Ковалевської “Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини”. В ній авторка у популярній формі узагальнено описала основні традиції відзначення різдвяно-новорічних свят на теренах Гетьманщини, на Січі, а також в еміграції. Для ілюстрації своїх висновків авторка залучила цікаві факти з джерел 17-18 ст., які розширюють наші уявлення про те, як представники козацької еліти відзначали свята та розважались. Значне місце в тексті приділено постаті Івана Мазепи та процитовано його листи.
Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина →
Бібліотека сайту поповнилася новою публікацією д-ра Володимира Мезенцева «Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина». Стаття була оприлюднена автором на сторінках часопису «Сіверщина в історії України» (Вип. 16, 2023). У ній відомий дослідник Гетьманщини розглянув наявні керамічні полив’яні та теракотові пічні кахлі з фігурами європейських найманців доби гетьманування Івана Мазепи (1687–1709 рр.), знайдені в ході розкопок Батурина протягом 1995–2013 рр. Д-р Мезенцев проаналізував зовнішній вигляд, одяг, прикраси, взуття, озброєння, бойові обладунки і кінське спорядження зображених воїнів, обґрунтував їхнє західне походження та спростовав інші інтерпретації цих сюжетів. У тексті дослідження зроблено акцент на культурні зв’язки столиці Гетьманщини з Європою та впливи барокової графіки на творчість українських кахлярів у період найвищого розквіту міста за часів Івана Мазепи. Стаття проілюстрована комп’ютерно-графічними реконструкціями найзначніших цілих антропоморфних кахлів та фотографіями їхніх збережених матеріальних решток.
До 314-річниці до дня смерті Мазепи →
В ніч з 21 на 22 вересня 1709 року за стінами Бендерської фортеці відійшов у вічність гетьмана Іван Мазепа. На відзначення цієї дати співробітники Національного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська Лавра” організували та провели другу лекцію з циклу заходів “Лаврського лекторію” на тему: “Смерть та поховання Мазепи: досліджене та незʼясоване (до 314-річниці до дня смерті).
Захід провела доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
Крім лекції, яка була прочитана в приміщенні бібліотеки Успенського собору Києво-Печерської лаври, відвідувачам було запропоновано виставку одного експонату. Їм показали та розказали про унікальну надгробну плиту часів Мазепи, яка свого часу знаходилася над похованням хорунжого Чернігівського полку – Прокопія Якубовича.
“До булави треба голови”: політична біографія Мазепи →
25 липня 1687 року у військовому таборі на річці Коломак новим гетьманом було обрано Івана Степановича Мазепу. Цього року виповнилося 336 років від тієї доленосної для України-Гетьманщини події. На відзначення цієї дати в Успенському соборі Києво-Печерської лаври священики ПЦУ відслужили спеціальну службу на спомин душі гетьмана, як ктитора храму та мецената православної церкви. Після богослужіння всім присутнім було представлено самий перший церковний вклад Мазепи – дзвін 1683 року. До цієї дати співробітниками Національного історико-культурного заповідника було приурочено відкриття “Лаврського лекторію”, присвяченого видатним діячам України, які тісно були пов’язані із лаврою в різні історичні часи.
27 липня 2023 року відбулася перша лекція з циклу під назвою “До булави треба голови”: політична біографія Мазепи”, яку провела доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
На захід завітало понад 50 осіб, яких не злякала ані негода, ані повітряна тривога. Крім лекції, відвідувачам заповідника було запропоновано відвідати закриту на реставрацію Церкву Всіх Святих над Економічною брамою лаври, побудовану коштом Івана Мазепи наприкінці XVII століття.
Іван Мазепа – культуртрегер, ворог Москви і найвідоміший українець у європейській культурі →
20 вересня 2023 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулась чергова розмова з циклу передач “Навколо постаті”, метою яких є роз’яснення значення видатних та призабутих українських діячів для сучасного суспільства та культури. Темою зустрічі була постать гетьмана Івана Мазепи. Серед учасників програми були: Ольга Ковалевська (історик), Олена Даниліна (літературознавець), Володимир Панченко (історик, музейний працівник) та Олег Пустовгар (представник Українського інституту національної пам’яті), а також ведучий – Ігор Стамбол (координатор прес-центру УКМЦ). Озвучено було чимало цікавих та суспільно важливих питань, у тому числі й у контексті сучасної російсько-української війни та політики пам’яті, реальних заходів щодо позбавлення простору українських міст символів присутності Російської імперії.
Мазепин дзвін в Лаврі →
25 липня 1687 року у військовому таборі на річці Коломак гетьманом Війська Запорозького було обрано Івана Степановича Мазепу. Сьогодні, 25 липня 2023 року до 336-ї річниці цієї події в Успенському соборі Києво-Печерської лаври відбується церковна служба, присвячена гетьманові. Після служби на першому поверсі лаврської дзвіниці, закладеної коштом Івана Мазепи, відкриється виставка одного експонату. Але якого! Це один з найстаріших не перелитих дзвонів. Він був подарований Іваном Мазепою, який тоді ще перебував на службі у гетьмана Лівобережної Гетьманщини − Івана Самойловича, до деревʼяної церкви Вознесіння Господнього Києво-Печерського дівочого монастиря, ігуменею якої була Марія Магдалена Мазепина. Цій памʼятці цього року виповнюється 340 років! Унікальні реставраційні роботи в умовах війни було здійснено реставраторами НКПІКЗ В’ячеславом Ралемським і Наталією Онопрієнко за фінансової підтримки Благодійного Фонду «Українська Лавра». Запрошую всіх, кому цікава наша історія, історія української лаври, завітати на виставку.
