Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Звіт про розкопки Батурина у 2017 р.

З дозволу нашого колеги та постійного дописувача д-ра Володимира Мезенцева розміщуємо в рубриці «Бібліотека» новий ілюстрований звіт про результати розкопок у Батурині англійською мовою. Вперше звіт було опубліковано у бюлетені канадських візантологів «Canadio-Byzantina» (2018, № 29, с. 9-12), який є органом наукової періодики Оттавського університету.
Зацікавленого читання!
Звіт

З підрозділу «Біографія Мазепи»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Нове джерело до біографії Мазепи

Наприкінці 2016 року на сторінках часопису “Сіверянський літопис” з’явилася цікава і водночас дискусійна стаття щодо нововіднайденого джерела до життєпису Івана Мазепи. Її автор Сергій Шумило висунув нову версію щодо того, хто міг би бути дружиною Мазепи і як її імовірно звали. Оскільки в українській історичній науці це питання до сих пір залишається остаточно не з’ясованим, радимо звернути увагу на запропоновану дослідником версію.

Стаття надана автором.

Нове джерело до біографії Івана Мазепи

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Дотація на 2018 рік від українців Канади

На початку 2018 року сайт “Ім’я Мазепи” отримав чергову дотацію на його підтримку від Дослідного Інституту “Україніки” у м. Тронто в особах його Президента мгр Ореста Стеціва та “Ліги україців Канади”. Минулого року аналогічна субсибія дозволила утримати сайт, оновити його окремі рубрики і продовжити наповнювати новим контентом. Нинішня субсидія так само дозволить наповнювати наш сайт новими матеріалами і тим самим підтримувати інтерес до гетьмана Івана Мазепи, його доби та сучасних досліджень у цій царині історії України.
Висловлюємо щиру подяку пану Оресту Стеціву і сподіваємося на подальшу співпрацю!

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Нова публікація про розкопки в Батурині

У Бібліотеці сайту розміщено оновлену та розширену статтю д-ра Володимира Мезенцева про результати і знахідки розкопок у Батурині протягом 2016-2017 років. Основна увага автора зосереджена на керамічному оздобленні будівль і яскраво ілюстрована.

Стаття

З підрозділу «Біографія Мазепи»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

До дискусії про локалізацію місця обрання на гетьманство Івана Мазепи

Проблема локалізації багатьох історичних подій, у тому числі й мазепинського часу, є надзвичайно актуальною. Це важливо не лише для “кабінетних” вчених, але й для предстваників громад, які значно активніше включені у реалізацію політики пам’яті і чекають від професійних істориків, якщо не чітких і однозначних відповідей, то хоча б обґрунтованих версій. Тому поява краєзнавчих досліджень, які пропонують нові підходи до вирішення такого роду проблем, заслуговують на увагу.
Представляємо до уваги Читачів обґрунтування однієї з версій щодо локазації місця обрання Івана Мазепи гетьманом України, предствлену до уваги істориків та краєзнавців Сергієм Одаренком, вчителем історії та географії Кочубеївської ЗОШ, і запрошуємо до дискусії.

Ймовірність прийняття Мазепою гетьманства в 1687 році на Чутівщині

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

До 330-річниці з Дня обрання Івана Мазепи на гетьманство

21 липня 2017 р. у смт Чутове Полтавської області відбувся круглий стіл “Чутівщина – край, де Івана Мазепу було обрано гетьманом України”. Під час засідання, у якому взяли участь місцеві краєзнавці, музейники з Полтави та історики з Києва, було обговорено доповідь Сергія Одаренка, щодо визначення місця проведення Коломацької ради 1687 р. Далі…

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Керамічний декор з палацу Івана Мазепи

На сторінках відомого в Україні видання “Сіверщина в історії України” (Глухів, 2017) вийшла друком стаття знаного дослідника доби гетьмана Івана Мазепи д-ра В.Мезенцева “Керамічні розетки з декору палацу І. Мазепи в Батурині: комп’ютерні реконструкції та київські аналогії”. У статті на основі знайдених фрагментів керамічних полив’яних розеток розглядаються їх орнаментація й розміри та прийом оздоблення цими деталями фасадів резиденції гетьмана І. Мазепи в Батурині. Публікуються комп’ютерні реконструкції шести типів цілих розеток та проводяться порівняння з київськими зразками. Аргументується версія про триповерховість і надзвичайне багатство, різноманітність та київське походження керамічного декору палацу.
Публікація результатів досліджень вченого зацікавить істориків, археологів, мистецтвознавців та усіх, хто цікавиться історією України XVIII-XVIII століть.

Стаття