Останнє в розділі «Історія»
Нове джерело до біографії Мазепи →
Наприкінці 2016 року на сторінках часопису “Сіверянський літопис” з’явилася цікава і водночас дискусійна стаття щодо нововіднайденого джерела до життєпису Івана Мазепи. Її автор Сергій Шумило висунув нову версію щодо того, хто міг би бути дружиною Мазепи і як її імовірно звали. Оскільки в українській історичній науці це питання до сих пір залишається остаточно не з’ясованим, радимо звернути увагу на запропоновану дослідником версію.
Стаття надана автором.
Дотація на 2018 рік від українців Канади →
На початку 2018 року сайт “Ім’я Мазепи” отримав чергову дотацію на його підтримку від Дослідного Інституту “Україніки” у м. Тронто в особах його Президента мгр Ореста Стеціва та “Ліги україців Канади”. Минулого року аналогічна субсибія дозволила утримати сайт, оновити його окремі рубрики і продовжити наповнювати новим контентом. Нинішня субсидія так само дозволить наповнювати наш сайт новими матеріалами і тим самим підтримувати інтерес до гетьмана Івана Мазепи, його доби та сучасних досліджень у цій царині історії України.
Висловлюємо щиру подяку пану Оресту Стеціву і сподіваємося на подальшу співпрацю!
Нова публікація про розкопки в Батурині →
У Бібліотеці сайту розміщено оновлену та розширену статтю д-ра Володимира Мезенцева про результати і знахідки розкопок у Батурині протягом 2016-2017 років. Основна увага автора зосереджена на керамічному оздобленні будівль і яскраво ілюстрована.
До дискусії про локалізацію місця обрання на гетьманство Івана Мазепи →
Проблема локалізації багатьох історичних подій, у тому числі й мазепинського часу, є надзвичайно актуальною. Це важливо не лише для “кабінетних” вчених, але й для предстваників громад, які значно активніше включені у реалізацію політики пам’яті і чекають від професійних істориків, якщо не чітких і однозначних відповідей, то хоча б обґрунтованих версій. Тому поява краєзнавчих досліджень, які пропонують нові підходи до вирішення такого роду проблем, заслуговують на увагу.
Представляємо до уваги Читачів обґрунтування однієї з версій щодо локазації місця обрання Івана Мазепи гетьманом України, предствлену до уваги істориків та краєзнавців Сергієм Одаренком, вчителем історії та географії Кочубеївської ЗОШ, і запрошуємо до дискусії.
Ймовірність прийняття Мазепою гетьманства в 1687 році на Чутівщині
До 330-річниці з Дня обрання Івана Мазепи на гетьманство →
21 липня 2017 р. у смт Чутове Полтавської області відбувся круглий стіл “Чутівщина – край, де Івана Мазепу було обрано гетьманом України”. Під час засідання, у якому взяли участь місцеві краєзнавці, музейники з Полтави та історики з Києва, було обговорено доповідь Сергія Одаренка, щодо визначення місця проведення Коломацької ради 1687 р. Далі…
Керамічний декор з палацу Івана Мазепи →
На сторінках відомого в Україні видання “Сіверщина в історії України” (Глухів, 2017) вийшла друком стаття знаного дослідника доби гетьмана Івана Мазепи д-ра В.Мезенцева “Керамічні розетки з декору палацу І. Мазепи в Батурині: комп’ютерні реконструкції та київські аналогії”. У статті на основі знайдених фрагментів керамічних полив’яних розеток розглядаються їх орнаментація й розміри та прийом оздоблення цими деталями фасадів резиденції гетьмана І. Мазепи в Батурині. Публікуються комп’ютерні реконструкції шести типів цілих розеток та проводяться порівняння з київськими зразками. Аргументується версія про триповерховість і надзвичайне багатство, різноманітність та київське походження керамічного декору палацу.
Публікація результатів досліджень вченого зацікавить істориків, археологів, мистецтвознавців та усіх, хто цікавиться історією України XVIII-XVIII століть.
Новий науково-популярний буклет “Батуринської археологічної експедиції” на сайті “Ім`я Івана Мазепи” →
Щойно вийшов друком новий ілюстрований буклет “Батуринської археологічної експедиції” під назвою “Археологічні досліди Батурина 2016 року. Керамічні оздоби палацу Івана Мазепи”, авторами якого є д-р Зенон Когут, д-р Володимир Мезенцев та д-р Юрій Ситий (Торонто, 2017). Як і у попередніх випусках цього видання, зміст буклету розповідає про склад і діяльність експедиції протягом минулого археологічного сезону, про друзів, щирих меценатів та наукових консультантів проекту, про нові знахідки та висновки науковців щодо інтерпретації віднайденого керамічного матеріалу. Публікація зацікавить істориків Мазепинської доби, археологів, усіх, хто цікавиться історією Гетьманщини XVII-XVIII століть.
