Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи

13 жовтня 2022 року кінокомпанія «435ФІЛМС» у партнерстві з інтернет-виданням «Українська Правда» оприлюднила другий епізод документального подкасту “Чому вони крадуть?”. Ця серія має назву «Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи, яку привласнила Росія». Учасники подкасту розповідають про те, як в Україні досі не осягнули всього значення історичної постаті гетьмана Івана Мазепи, та як росіяни водночас ненавидять все, що з ним пов’язано, але мріють прибрати до рук пов’язані з гетьманом артефакти. Наприклад, гармату, яку так поспішали поставити в серці своєї імперії, що забули розрядити. Або дзвін, який настільки недолуго рятували, що загубили, а потім взагалі пошкодили. Ну і головне — слухачам допомагають розібратися, чому ж постать Мазепи вже 300 років не дає росіянам спокою.

Подкаст

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Україна знову з “Гетьманом Іваном Мазепою”

2 жовтня 2022 року був спущений на воду корвет «Гетьман Іван Мазепа» з бортовим номером F211. Історія цього судна розпочалася з вересня 2021 року, коли його було закладено на суднобудівельній корабельні у Стамбулі. Це протичовновий корвет типу «Ada». Корабель у майбутньому має стати флагманом Військово-морських сил Збройних сил України, замінивши підтоплений фрегат «Гетьман Сагайдачний» (бортовий номер F130). Туреччина підготувала корабель на 80%, решту має дооснастити Україна. 18 серпня 2022 року Президент України присвоїв корвету почесне ім’я «Гетьман Іван Мазепа», а вже на початку жовтня у присутності Першої леді України відбулася офіційна церемонія спуску корвета на воду.
Відео

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Ліґа українців Канади у 2022 році підтримала вебсайт «Імʼя Івана Мазепи»

У січні цього року Дослідний інститут «Україніка» та Крайова управа Ліґи українців Канади у м. Торонто виділили нову субсидію на підтримку нашого сайту «Імʼя Івана Мазепи». Ці установи надавали нам подібні субсидії у 2017‒2021 рр. Висловлюємо щиру подяку за цю щорічну підтримку з боку Канади, яка допомагає нам утримувати сайт та оновлювати його новими матеріалами і надалі популяризувати діяльність гетьмана Івана Мазепи, його добу та сучасні дослідження у цій царині історії України. Персонально дякуємо президенту Дослідного інституту «Україніка» та виконавчому директору Ліґи українців Канади мґр Оресту Стеціву і сподіваємося на подальшу співпрацю.

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Ювілейний буклет до 20-ліття Батуринського українсько-канадського проєкту

На завершення поточного 2021 року Адміністрація сайту “Ім’я Івана Мазепи” розмістила ювілейний буклет Батуринського українсько-канадського проєкту, якому в цьому році виповнилося 20 років. Над буклетом працювала велика робоча група. Упорядником та відповідальним редактором виступив др Володимир Мезенцев, використані фотографії були надані Юрієм Ситим, Олександром Терещенком,
Олександром Гречановським, Оксаною Ломко, комп’ютерна графіка та малюнки були створені Сергієм Дмитрієнком, Ігорем Гречановським та Наталією Павлусенко, Юрієм Ситим, Людмилою Мироненко, Олександром Терещенком, Олександром Бондарем. Загальну наукову редакцію здійснено Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим. Буклет містить не лише формальний звіт про хід археологічних розкопок у Батурині та на Гончарівці протягом 2020-2021 років, але й цікаві висновки щодо нових знахідок, зображення несподіваних речових джерел, візуальні реконструкції, а також ілюстрації нових мистецьких творів, присвячених Іванові Мазепі. Видання призначене як для фахівців, так й усіх, хто цікавиться цим періодом української історії.
Буклет_2021

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Бібліотека археологічних звітів

У 2021 році виповнюється 20 років від початку Батуринського українсько-канадського проєкту, метою якого стали археологічні дослідження Батурина як гетьманської столиці та його околиці Гончарівки як місця заміської резиденції гетьмана Івана Мазепи. Водночас цього року також виповнюється 10 років від початку публікації яскраво ілюстрованих звітів Батуринської експедиції, які нині представлено на сторінках 9 буклетів. У зв’язку з цими символічними ювілеями адміністрація сайту вирішила розмістити усі пдф-версії цих видань в одному місці (буклет за 2014 рік не видавався).
Приємного Вам читання!

У 2023 році наша збірка буклетів поповнилась ще двома випусками за 2021 та 2022 роки, які ми додали до загальної папки і тепер їх загальна кількість становить 11.
Буклети

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Печатка з князівським гербом Мазепи

9 жовтня 2021 року була оприлюднена інформація щодо печатки гетьмана Івана Мазепи, яка перебуває в приватній колекції Олексія Шереметьєва. Виявлення цієї пам’ятки в Україні одразу привернуло увагу науковців. Однак, для того, щоб увести її до наукового обігу, необхідно здійснити низку техніко-технічних експертиз. Поки жодного документа, закріпленого цією печаткою, науковцями виявлено не було.
Натомість наукові пошуки тривають.
Переглянути відеоповідомлення можна тут: Печатка Мазепи

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Батуринські кахлі з гербом Мазепи, віднайдені на садибі Пилипа Орлика

У рубриці “Бібліотека” з’явилася нова публікація д-ра Володимира Мезенцева (”Порівняльний аналіз арматури на
кахлях з гербом І. Мазепи з Батурина”), присвячена аналізові зображення військової арматури на кахлях з гербом Івана Мазепи, знайдених під час розкопок на садибі Пилипа Орлика протягом 2017-2020 років. Стаття стала результатом продовження багаторічних досліджень археолога, спрямованих на порівняння зображень декоративної арматури на реконструйованих кахлях з гербом Мазепи з аналогічними зображеннями на інших речових пам’ятках XVII-XVIII ст. Суттєвим доповненням до статті стали останні версії реконструкцій цілих полив’яних і теракотових кахлів техніками комп’ютерних фотоколажу й графіки та ілюстрації аналогічних композицій Мазепиної геральдичної емблеми з декоративною арматурою на скульптурних рельєфах та гравюрах Києва і Чернігова кінця XVI – початку XVIII ст. Порівняльний аналіз, здійснений дослідником, підтверджує достовірність комп’ютерних реконструкцій та інтерпретації герба Мазепи і дозволяє визначити мистецькі взірці для їх графічного дизайну та його автора, вірогідно, – видатного тогочасного українського гравера Івана Щирського.
Додатково радимо звернути увагу на публікації д-ра Мезенцева на англійській версії нашого сайту.
Стаття