Останнє в розділі «Історія»
Ліга українських канадців підтримує веб-сайт «Ім’я Івана Мазепи» у 2025 році →
Цього року Науково-дослідний інститут «Україніка» та Ліга українських канадців у Торонто надали свої субсидії на підтримку нашого веб-сайту «Ім’я Івана Мазепи». Ці установи також надавали аналогічні субсидії у 2017-2024 роках. Адміністрація сайту “Ім’я Івана Мазепи” висловлює щиру подяку за цю щорічну фінансову підтримку з боку Канади, яка допомагає нам підтримувати наш веб-ресурс та оновлювати його новими матеріалами, таким чином продовжуючи популяризувати життя та діяння гетьмана Івана Мазепи та його епоху.
Щиро дякуємо Оресту Стеціву, магістрові мистецтв, президенту Науково-дослідного інституту «Україніка» та виконавчому директору Ліги українських канадців, і сподіваємося на подальшу співпрацю.
До питання декору палацу Мазепи на Гончарівці →
Щойно опубліковано 18 випуск часопису “Сіверщина в історії України” (2025), в якому розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мецензева “Західні аналогії архітектури і декору палацу І.Мазепи на Гончарівці”.
Стаття підсумовує архітектурно-археологічне дослідження решток головної резиденції гетьмана Івана Мазепи на околиці Гончарівка м. Батурина Чернігівської області в 1995, 2003–2013 роках та порівнює її архітектуру і зовнішній декор з подібними палацами, монастирськими й житловими кам’яницями Речі Посполитої та Західної Європи XVI–XVIII ст. Компаративний аналіз проведено на основі західних публікацій, інтернет-ресурсів та натурних обстежень і фото споруд, здійснених автором тексту. Обґрунтовується приналежність цієї Мазепиної резиденції до зодчества центральноєвропейського бароко та її унікальність з-поміж відомих будівель, що належали представникам козацької старшини. Показано впровадження гетьманом досягнень передового барокового палацового мистецтва Заходу до Батурина. Стаття ілюстрована комп’ютерно-графічною реконструкцією його головного осідку, креслениками та знімками аналогічних ранньомодерних будівель Речі Посполитої.
Архітектура і декор палацу Мазепи в Батурині та західні паралелі →
У “Бібліотеку” сайту додано науково-популярну статтю д-ра Володимира Мезенцева. Стаття підсумовує архітектурно-археологічні дослідження залишків головної резиденції гетьмана Івана Мазепи у столиці козацької держави Батурині, зруйнованого московським військом 1708 р. Порівнюються її архітектура і зовнішнє оздоблення з подібними палацами й монастирськими будівлями польського королівства та Західної Європи XVI–XVIII ст. Компаративний аналіз ґрунтується на західних публікаціях, інтернет-ресурсах та натурних обстеженнях і фото споруд м. Острога Рівненської обл. і Варшави, зроблених Володимиром Мезенцевим у 2013–2015 рр. Автор зараховує Мазепину резиденцію до зодчества центральноєвропейського бароко й показує її відмінність від відомих кам’яниць козацької старшини народної традиції. Стаття аргументує запровадження гетьманом передового барокового палацового мистецтва Заходу до Батурина. Текст багато ілюстрований кольоровими гіпотетичними комп’ютерно-графічною реконструкцією палацу і малюнком садиби Мазепи, креслениками та знімками аналогічних ранньомодерних будівель Речі Посполитої.
Матеріал опубліковано в авторитетній газеті старої української еміграції в Канаді «Гомон України» (рік LXXVII, № 19, Торонто, 20 травня 2025 р.).
Основні факти біографії Івана Мазепи →
ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ІВАНА МАЗЕПИ
1639, 20 березня – ймовірний день народження Івана Мазепи
1646 – 1656 – навчання у Києво-Могилянському колегіумі
1657 – 1659 – закордонна освітня подорож
1659/60 – 1663 – перебування на службі у польського короля Яна Казимира
1663 – 1665 – виконання уряду чернігівського підчашого, проживання на Волині
1668 – ймовірне одруження з Ганною Семенівною Фридрикевич
1668 – 1670 – перебував на Волині
1670 – 1674 – служба у правобережного гетьмана Петра Дорошенка
1674 – перехід на службу до лівобережного гетьмана Івана Самойловича
1682 – був обраний на посаду генерального осавула
1680 – 1687 – участь у багатьох дипломатичних та державно-політичних акціях
1687, 25 липня – обрання гетьманом на військовій раді на річці Коломак поблизу Броду Буцького неподалік Полтави
1689 – поїздка гетьмана Івана Мазепи до Москви
1690 – участь у першому поході на Кизикермен
1691 – 1692 – придушення повстання Петрика (Петра Іваненка)
1693 – 1694 – участь у військових походах на південь
1695 – війська Івана Мазепи здобули Кизикермен
1696 – участь гетьманських козаків в Азовських походах та взяття Азова
1700, 8 лютого – нагородження гетьмана Орденом св. Апостола Андрія Первозваного
1701 – похід військ Івана Мазепи до Ліфляндії; відновлення за його сприяння Переяславської єпископії та Трахтемирівського монастиря на Правобережжі; надання царської грамоти Києво-Могилянській академії на підтвердження її статусу вищого навчального закладу
1702 – 1704 – повстання на Правобережжі та придушення його військами гетьмана
1704 – 1709 – об’єднання Ліво- та Правобережної України під єдиною булавою; використання гетьманом титулу «гетьман обох сторін Дніпра»
1703 – будівництво корпусу Києво-Могилянської академії коштом гетьмана
1705 – похід гетьмана на Польщу, взяття Замосття
1706 – початок будівництва Київської фортеці на Печерську за участі гетьманських козаків та під керівництвом Мазепи
1707 – нагородження гетьмана Орденом Білого Орла
1707, 1 вересня – згідно з розпорядженням австрійського цісаря Йосифа І Івана Мазепу наділено гідністю князя Священної Римської імперії
1708 – укладання українсько-польської угоди між Іваном Мазепою та Станіславом Лещинським
1708 – лютий – березень – укладання прелімінарного погодження з Карлом ХІІ
1708, 2 листопада – загибель Батурина, столиці Гетьманщини за правління Івана Мазепи
1708, 5 листопада – позбавлення Мазепи гетьманства та відзнаки ордену св. Андрія
1708, кінець року – укладання першої українсько-шведської угоди між гетьманом та шведським королем
1709, 29 березня – укладання другої українсько-шведської угоди між гетьманом Іваном Мазепою, кошовим отаманом Костем Гордієнком та Карлом ХІІ
1709, 27 червня – генеральний бій під Полтавою, який остаточно визначив крах надій Мазепи на визволення України з-під влади Московської держави
1709, 21 вересня – смерть гетьмана у с. Варниці під Бендерами
1710, 18 березня – перепоховання праху гетьмана у м. Галац (Румунія) (могила втрачена)
До 338-ї річниці обрання Івана Мазепи на гетьманство →
25 липня 1687 року на річці Коломак неподалік Броду Буцького, що під Полтавою (нині – в межах селища Чутове Полтавської області ), на військовій раді гетьманом Війська Запорозького було обрано Івана Степановича Мазепу.
До цієї події ми оновили “Основні факти біографії гетьмана Мазепи” на нашому сайті і зробили публікацію на сайті “Мистецька спадщина” Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” (Допис)
Архітектура палацу Івана Мазепи у Батурині та західні аналогії →
Кожного року у 20-х числах березня інтерес до постаті Івана Мазепи та його доби актуалізується. Цього року до умовного дня народження гетьмана з’явились цікаві матеріали на сайті Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, звіти про заходи на сайті Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”, інформація про заходи та лекції на ФБ-сторінці Національного заповідника “Чернігів стародавній” та багатьох інших ресурсах. На сайті “Ім’я Мазепи” розміщено новий буклет-звіт, підготовлений за результатами відновлених розкопок Батурина. Протягом літнього сезону 2024 року співробітниками Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та волонтерами з Чернігова та Луцька було опрацьовано низку археологічних пам’яток, особливо тих, що зазнали пошкоджень у ході військових дій. У змісті буклету, підготовленого Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим, читач знайде чимало цікавої інформації з особливостей архітектури гетьманської столиці.
