Чернігівський історичний музей веде свою історію від 1902 р., коли на основі приватної колекції відомого мецената та колекціонера В. В. Тарновського, було відкрито Музей українських старожитностей. Одночасно в місті було відкрито музей Чернігівської губернської вченої архівної комісії, єпархіальне сховище старожитностей, музей поміщицького побуту і мистецтв та етнографічний музей. 1925 р. ці музейні установи були об’єднані під дахом Чернігівського державного музею, який з 1991 р. отримав назву Чернігівський історичний музей імені В. В. Тарновського.

Далі…

Передача «Театр одного актора» Українського радіо «Культура» у виконанні заслуженої артистки України Галини Кажан представила поему у віршах Володимира Сосюри «Мазепа».

Навколо тексту поеми Володимира Сосюри чимало загадок. Ми можемо лише припустити, що роки праці над твором припадають на 30-ті вже минулого століття.

Постать одного з найвідоміших гетьманів України, мецената, на кошти якого було споруджено десятки монастирів, привертала увагу багатьох письменників світу. Серед них Богдан Лепкий, Джордж Байрон, Віктор Гюго, Олександр Пушкін, Юліуш Словацький. Володимир Сосюра подарував нам (цитую): «Свого Мазепу, що впав офірою Москви…»

Володимир Сосюра — «Мазепа»

Я згадав про Україну,
Козацьку волю і орлів…
Про дальній плач, і сміх, і спів,
Про дідний дум і верб, і трав…
Козацьку волю я згадав!..
Там дзвін копит, і крик, і постріл,
Там шаблі рух меткий і гострий…
На бунтівливій оболоні
Живуть там бурею яркою,
І золоті зорі долоні
Тремтять над синьою рікою,
Мов хочуть впасти в серебро…
І зветься та ріка Дніпро.
Там у ясному хороводі
Дівчата чайками…

Ну, годі…
Я бачу, ти не тільки паж,
Але й поетом бути можеш.
Твої слова, як зорі й рожі,
В них і любов, і туга, й гнів…
Бач, як усіх заворожив…

І круль повів навколо оком.
Усі задумались глибоко,
У всіх під віями гроза…
І пишний палац іщеза…
А там за муром — сурми, коні…
Шумлять знамена, вітер віє,
Запахла кров’ю вже земля…
Та владний голос короля
Їх поверта із царства мрії.
Вони у залі. Що за жах?
Замість шабель — чарки в руках.

Монета присвячена представникові українського шляхетського роду, сподвижнику Івана Мазепи, який став гетьманом у вигнанні — Пилипу Орлику (1672–1742 рр.), автору першої української конституції «Пакти та конституції законів та вольностей Війська Запорозького…» (1710), яка є історичною пам’яткою політично-правової думки України початку XVIII ст., що регламентувала основні питання державного будівництва в Україні.

Монета продовжує серію Національного банку України «Герої козацької доби». Матеріал виготовлення: срібло.

На аверсі монети зображено загальну для цієї серії композицію, що втілює ідею соборності України: малий Державний Герб України підтримують гербові фігури архістратига Михаїла і коронованого лева — символи міст Києва і Львова, стилізовані написи: УКРАЇНА, 2002, 10, ГРИВЕНЬ, логотип Монетного двору, а також позначення металу, його проби — Ag 925 та вага в чистоті — 31,1.

На реверсі монети в намистовому колі в центрі зображено Пилипа Орлика, який стоїть в оточенні козаків-соратників, піднявши праву руку та тримаючи в лівій руці розгорнутий свиток «Пакти та конституції…». Між зовнішнім кантом монети і намистовим колом угорі розміщено стилізований напис «ПИЛИП ОРЛИК», унизу ліворуч — роки життя 1672−1742.

Автори: ескізів — Олександр Івахненко; моделей — Анджей Новаковськи, Володимир Демяненко.

26 січня 2007 року відбулося засідання журі конкурсу на кращий ескізний проект пам’ятника гетьману Пилипу Орлику, спорудження якого передбачене у смт Батурин Чернігівської області. На конкурс було представлено чотири проектні пропозиції. Журі визначило кращим проект під девізом 200007, створений авторським колективом у складі народного художника України, скульптора А. В. Куща та заслуженого архітектора України О. К. Стукалова.

2 лютого 2007 року журі замовленого конкурсу на кращий ескізний проект пам’ятника гетьману Пилипу Орлику, спорудження якого передбачене у м. Києві, розглянуло три представлені на конкурс проекти та визначило переможця конкурсу, ескізний проект під девізом № 272727, створений народним художником України, скульптором А. В. Кущем.

7 березня на засіданні містобудівної ради Київголовархітектури схвалений та прийнятий проект пам’ятника Пилипу Орлику, розробленого Анатолієм Кущем. Пам’ятник, який композиційно складатиметься із двох частин, планується встановити на бульварній частині вулиці Липської, розташованої перед Кловським палацом у Печерському районі столиці.

13 жовтня 2007 р. на Вілейщині (Мінська область) — історичній батьківщині видатного державного діяча України, гетьмана й автора її першої Конституції Пилипа Орлика відбулися урочистості, присвячені 335-річчю з дня його народження.

Окрім Посольства України, організаторами заходу виступили: Мінський облвиконком, Уповноважений у справах релігій і національностей при Раді Міністрів РБ, Вілейська районна Рада депутатів і райвиконком, Громадська комісія з увічнення пам’яті Пилипа Орлика Білоруського громадського об’єднання українців «Ватра», Республіканський Центр національних культур, Мінське громадське об’єднання українців «Заповіт».

Свято розпочалося поминальною службою в церкві святих Петра і Павла в селі Косута (батьківщина Орлика), після якої учасники урочистостей на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Білорусі Ігорем Ліховим поклали квіти до пам’ятного знака, відкритого минулої осені на місці, де має постати пам’ятник видатному синові України.

З вітальним словом до присутніх звернувся голова Вілейської районної Ради депутатів Є. Ігнатович. Посол України І. Ліховий у своєму виступі наголосив на неперехідній цінності звершеного Пилипом Орликом. «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика») й сьогодні вражають своєю актуальністю та високим правовим рівнем.

Учасники українського фольклорного ансамблю пісні та обрядів «Ватра» виконали знамениту пісню-гімн «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни», а почесні гості свята висадили біля пам’ятного знака калиновий кущ.

Потім у райцентрі м. Вілейка відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки з промовистим текстом: «Вулицю названо на честь Пилипа Орлика — гетьмана й автора першої конституції України, який народився 11 (22) жовтня 1672 року в селі Косута», яку освятив священик місцевого храму.

Офіційний веб-сайт МЗС України.

У світовому музичному мистецтві протягом ХІХ століття було створено кілька музичних творів, пов’язаних з ім’ям Івана Мазепи. Найвідомішими з них є етюд Ференца Ліста та опера Петра Чайковського. Перший твір вважається дуже складним для виконання і вимагає від піаніста високої техніки. Невипадково цю п’єсу обирають для виступів на міжнародних конкурсах піаністів. Пропонуємо до вашої уваги етюд №4 «Mazeppa» у виконанні Бориса Березовського.

Фільм розміщено за згодою студії та автора.

Науково-документальний фільм.

Сценарист — Тетяна Голуб
Режисер-постановник — Тетяна Голуб
Оператор —— Олександр Бєлявський
Режисер монтажу —— Артем Скрипняк
Диктор —— Олег Опанасюк
Історичний консультант —— Олег Корнієнко
Студія «Akademia-TV», 2008.