Відео та аудіо

www.mazepa.name — Старовинні канти Мазепинської доби
www.mazepa.name — Код ідентичності: Мазепа
www.mazepa.name — Іван Мазепа – культуртрегер, ворог Москви і найвідоміший українець у європейській культурі
www.mazepa.name — Скасування анафеми та панахида за Мазепою
www.mazepa.name — Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи
www.mazepa.name — Україна знову з “Гетьманом Іваном Мазепою”
www.mazepa.name — Мазепа, народний герой України
www.mazepa.name — У справі друку Алеппського Євангелія Івана Мазепи
www.mazepa.name — Новий фільм про Мазепу
www.mazepa.name — Програма “Світ особистості” про Івана Мазепу
www.mazepa.name — Гетьманська добродійність
www.mazepa.name — Проблема реальної та уявної зовнішності І.Мазепи в медіапроекті “1+1″
www.mazepa.name — Про справжні портрети, анафему та місце в історії
www.mazepa.name — Інтерв’ю д-ра Володимира Мезенцева про розкопки у Батурні 2013 р.
www.mazepa.name — Гетьман Іван Мазепа. 1992
www.mazepa.name — “Мазепа – відомий і невідомий”
www.mazepa.name — “Батурин – столиця гетьмана Івана Мазепи”
www.mazepa.name — Презентація батуринського проекту. Відео
www.mazepa.name — Український кант XVII–XVIII ст.
www.mazepa.name — Іван Мазепа. Серія «Знамениті українці», 2009 р. (відео)
www.mazepa.name — Між двома прірвами, (фільм) 1993 р.
www.mazepa.name — «Гей, на Чорному морі»
Володимир Сосюра — «Мазепа», поема у віршах (аудіо)
www.mazepa.name — «Мазепа» Ференца Ліста
www.mazepa.name — Українські шляхи: від Сум до Батурина. Відео
www.mazepa.name — «Мазепа», фільм 1914 року
www.mazepa.name — «Мазепа», фільм 1909 року
www.mazepa.name — Фото зі зйомок фільму «Молитва за гетьмана Мазепу»
www.mazepa.name — Фільми, що присвячені Івану Мазепі

Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Старовинні канти Мазепинської доби

Кілька років тому на нашому сайті було розміщено цікаву статтю Володимира Кушпета про український кант XVII – XVIII ст. (http://www.mazepa.name/ukrayinskyj-kant-xvii-xviii-st/).

Кант – це багатоголосна (найчастіше триголосна) пісня напівпрофесійного походження із силабічним (або силаботонічним) текстом побутового світського або духовно-моралістичного змісту. Духовні канти часто позначалися також терміном «псальма».

Відомий очільник гурту “Хорея Козацька” Тарас Компаніченко протягом багатьох років записував, опрацьовував і представляв до уваги широкого загалу твори української музичної культури Мазепинського часу. Записи цих кантів, викладені на YouTube-каналі музичного колективу, супроводжуються короткою характеристикою кожного твору, а також описом, який стосується дати та місця сучасного виконання.

Для уваги наших Читачів ми вибрали найбільш цікаві канти часів Івана Мазепи, включаючи й ті, які, як вважають дослідники, були створені ним власноруч.

Приємного прослуховування!

Канти_XVII_XVIII_століть

З підрозділу «Біографія Мазепи»
З підрозділу «Діяльність Мазепи»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Код ідентичності: Мазепа

2 лютого були записані та 17 квітня 2024 року випущені в ефір дві програми телеканалу “ДІМ”, присвячені Іванові Мазепі та періоду його гетьманування. У програмі взяли участь кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України та старший викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія” Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України В’ячеслав Станіславський, а також доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.

Разом із ведучою Світланою Леонтієвою гості обговорили чимало питань політичної діяльності Мазепи, його заходи з підтримки освіти, культури та церкви, питання особистого життя та побуту гетьмана.

Запрошуємо Вас до перегляду:

Частина 1

Частина 2

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Іван Мазепа – культуртрегер, ворог Москви і найвідоміший українець у європейській культурі

20 вересня 2023 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулась чергова розмова з циклу передач “Навколо постаті”, метою яких є роз’яснення значення видатних та призабутих українських діячів для сучасного суспільства та культури. Темою зустрічі була постать гетьмана Івана Мазепи. Серед учасників програми були: Ольга Ковалевська (історик), Олена Даниліна (літературознавець), Володимир Панченко (історик, музейний працівник) та Олег Пустовгар (представник Українського інституту національної пам’яті), а також ведучий – Ігор Стамбол (координатор прес-центру УКМЦ). Озвучено було чимало цікавих та суспільно важливих питань, у тому числі й у контексті сучасної російсько-української війни та політики пам’яті, реальних заходів щодо позбавлення простору українських міст символів присутності Російської імперії.

Запис розмови

З підрозділу «Публіцистика»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Скасування анафеми та панахида за Мазепою

Події 11 червня 2023 року, тобто перша панахида на спомин душі гетьмана Івана Мазепи, відслужена у церкві Всіх Святих на території Києво-Печерської лаври, актуалізувала інтерес суспільства до питання історичних обставин проголошення незаконної анафеми, історії її невизнання священниками Вселенського патріархату, до спроб її офіційного скасування у ХХ та ХХІ століттях. Саме тому ми вирішили зібрати в одному місці кілька матеріалів (статті, інтерв’ю) з цієї теми, автором яких є доктор історичних наук, професор Ольга Ковалевська. Сподіваємося, що результати дослідження історика та її відповіді на численні запитання, допоможуть нашим Читачам розібратися з нюансами цієї проблеми.

Як Москва проклинала Мазепу

Панахида по Мазепі: чому Скоропадський чинив спротив

30 років ми намагаємось очистити ім’я Мазепи

В Україні Мазепу ніколи не вважали зрадником

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи

13 жовтня 2022 року кінокомпанія «435ФІЛМС» у партнерстві з інтернет-виданням «Українська Правда» оприлюднила другий епізод документального подкасту “Чому вони крадуть?”. Ця серія має назву «Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи, яку привласнила Росія». Учасники подкасту розповідають про те, як в Україні досі не осягнули всього значення історичної постаті гетьмана Івана Мазепи, та як росіяни водночас ненавидять все, що з ним пов’язано, але мріють прибрати до рук пов’язані з гетьманом артефакти. Наприклад, гармату, яку так поспішали поставити в серці своєї імперії, що забули розрядити. Або дзвін, який настільки недолуго рятували, що загубили, а потім взагалі пошкодили. Ну і головне — слухачам допомагають розібратися, чому ж постать Мазепи вже 300 років не дає росіянам спокою.

Подкаст

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Україна знову з “Гетьманом Іваном Мазепою”

2 жовтня 2022 року був спущений на воду корвет «Гетьман Іван Мазепа» з бортовим номером F211. Історія цього судна розпочалася з вересня 2021 року, коли його було закладено на суднобудівельній корабельні у Стамбулі. Це протичовновий корвет типу «Ada». Корабель у майбутньому має стати флагманом Військово-морських сил Збройних сил України, замінивши підтоплений фрегат «Гетьман Сагайдачний» (бортовий номер F130). Туреччина підготувала корабель на 80%, решту має дооснастити Україна. 18 серпня 2022 року Президент України присвоїв корвету почесне ім’я «Гетьман Іван Мазепа», а вже на початку жовтня у присутності Першої леді України відбулася офіційна церемонія спуску корвета на воду.
Відео

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Мазепа, народний герой України

У вересні 2020 року до адміністраторів сайту “Ім’я Мазепи” звернувся Анатолій Паладійчук, якому вдалось розшукати цікавий фільм, знятий у Німеччині 1918 року. Фільм мав привабливу назву – “Мазепа, народний герой України”. Він був знятий німецькими режисерами Лупу Піком (Lupu Pick) та Мартіном Бергером (Martin Berger) і вийшов у прокат у 1919 році. Тривалість німої стрічки становила 1 годину 25 хвилин. На сайті “Європіана” (Mazeppa) фабула кінофільму була представлена так: “Історична драма про козака Мазеппу, який наприкінці XVII століття був високопоставленим солдатом при польському королі Яні II Казимирі. Після битви Мазеппа вшановується королем через його велику честь. Граф, який почувається обділеним, мстить”.
Сучасній людині, необізнаній з літературною “Мазепіаною”, важко зрозуміти зміст цього твору, тим більше, що нечисленні субтитри було подано виробниками голландською мовою. Натомість режисерський задум обертався навколо широковідомої в Європі оповіді про те, як молодий Мазепа, який був покоєвим польського короля Яна ІІ Казимира, нібито закохався в заміжню польську шляхтянку. Її чоловік, дізнавшись про зраду дружини з молодим і вродливим коханцем, наказав його схопити та покарати.
У віднайденій рідкісній стрічці більш цікавим є не тривіальний сюжет, запозичений з численних поетичних, прозових та драматичних творів 18-19 століть, а те, що фільм було знято в Німеччині в роки Першої Світової війни і вийшов тоді, коли вже тривала Паризька мирна конференція, на якій молода українська держава – Українська Народна Республіка, намагалася відстояти своє право на незалежність. Вважаємо, що це візуальне джерело заслуговує на окреме дослідження не лише в контексті розширення наших уявлень про існуючу “Мазепіану”, але й в контексті дослідження різних форм національно-визвольних змагань українців початку 20 століття.
Рекомендуємо переглянути цей фільм.

Мазепа, народний герой України