13 жовтня 2022 року кінокомпанія «435ФІЛМС» у партнерстві з інтернет-виданням «Українська Правда» оприлюднила другий епізод документального подкасту “Чому вони крадуть?”. Ця серія має назву «Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи, яку привласнила Росія». Учасники подкасту розповідають про те, як в Україні досі не осягнули всього значення історичної постаті гетьмана Івана Мазепи, та як росіяни водночас ненавидять все, що з ним пов’язано, але мріють прибрати до рук пов’язані з гетьманом артефакти. Наприклад, гармату, яку так поспішали поставити в серці своєї імперії, що забули розрядити. Або дзвін, який настільки недолуго рятували, що загубили, а потім взагалі пошкодили. Ну і головне — слухачам допомагають розібратися, чому ж постать Мазепи вже 300 років не дає росіянам спокою.

Подкаст

2 жовтня 2022 року був спущений на воду корвет «Гетьман Іван Мазепа» з бортовим номером F211. Історія цього судна розпочалася з вересня 2021 року, коли його було закладено на суднобудівельній корабельні у Стамбулі. Це протичовновий корвет типу «Ada». Корабель у майбутньому має стати флагманом Військово-морських сил Збройних сил України, замінивши підтоплений фрегат «Гетьман Сагайдачний» (бортовий номер F130). Туреччина підготувала корабель на 80%, решту має дооснастити Україна. 18 серпня 2022 року Президент України присвоїв корвету почесне ім’я «Гетьман Іван Мазепа», а вже на початку жовтня у присутності Першої леді України відбулася офіційна церемонія спуску корвета на воду.
Відео

У бібліотеці сайту тривалий час було розміщено пдф-версію науково-популярного видання Ольги Ковалевської “Іван Мазепа у запитаннях і відповідях” (К.: Темпора, 2008). У цій книзі читач міг знайти короткі, але вичерпні відповіді на основні питання, що стосувалися постаті гетьмана України 1687–1709 рр. Івана Мазепи, дізнатися про цікаві історичні факти, пам’ятки історії та культури, пов’язані з ним, про твори художньої літератури, живопису й музики, у яких відтворено його образ.
Для кращого розуміння та сприйняття матеріалу в книзі додатково були подані хронологія дат життя й діяльності І. Мазепи, списки основної та додаткової літератури, які дозволяли більш докладно ознайомитися з цією видатною постаттю українській історії.
Видання було розраховано на школярів, студентів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією України.
Нині пдф-версія книги тимчасово недоступна, тому пропонуємо ознайомитися з деякими оновленими версіями окремих статей на сайті “Likbez. Історичний фронт”.
Перейдіть за посиланням: Мазепа

У вересні 2020 року до адміністраторів сайту “Ім’я Мазепи” звернувся Анатолій Паладійчук, якому вдалось розшукати цікавий фільм, знятий у Німеччині 1918 року. Фільм мав привабливу назву – “Мазепа, народний герой України”. Він був знятий німецькими режисерами Лупу Піком (Lupu Pick) та Мартіном Бергером (Martin Berger) і вийшов у прокат у 1919 році. Тривалість німої стрічки становила 1 годину 25 хвилин. На сайті “Європіана” (Mazeppa) фабула кінофільму була представлена так: “Історична драма про козака Мазеппу, який наприкінці XVII століття був високопоставленим солдатом при польському королі Яні II Казимирі. Після битви Мазеппа вшановується королем через його велику честь. Граф, який почувається обділеним, мстить”.
Сучасній людині, необізнаній з літературною “Мазепіаною”, важко зрозуміти зміст цього твору, тим більше, що нечисленні субтитри було подано виробниками голландською мовою. Натомість режисерський задум обертався навколо широковідомої в Європі оповіді про те, як молодий Мазепа, який був покоєвим польського короля Яна ІІ Казимира, нібито закохався в заміжню польську шляхтянку. Її чоловік, дізнавшись про зраду дружини з молодим і вродливим коханцем, наказав його схопити та покарати.
У віднайденій рідкісній стрічці більш цікавим є не тривіальний сюжет, запозичений з численних поетичних, прозових та драматичних творів 18-19 століть, а те, що фільм було знято в Німеччині в роки Першої Світової війни і вийшов тоді, коли вже тривала Паризька мирна конференція, на якій молода українська держава – Українська Народна Республіка, намагалася відстояти своє право на незалежність. Вважаємо, що це візуальне джерело заслуговує на окреме дослідження не лише в контексті розширення наших уявлень про існуючу “Мазепіану”, але й в контексті дослідження різних форм національно-визвольних змагань українців початку 20 століття.
Рекомендуємо переглянути цей фільм.

Мазепа, народний герой України

Напередодні Дня козацтва в Державному заповіднику “Поле Полтавської битви” було відкрито нову експозиційну залу “На терезах часу”. Над створенням нової експозиції музейники у взаємодії з істориками працювали кілька років. На стендах мовою різноманітних експонатів представлено еволюцію історичної та суспільної думки Швеції, Росії та України щодо оцінки Полтавської битви та її головних фігурантів. Спеціально для цієї музейної зали полтавським художником Ігорем Гречановським було створено новий сучасний портрет Івана Мазепи, в розробці образу якого також брали участь історики, музейники та історичні реконструктори. Керівництво музею та його наукові співробітники щиро запрошують відвідувачів ознайомитися з новою експозицією.

У 1930-х роках однією з громадських організацій, яка очолювала певний час мазепинський рух поза межами України, була Українська Спілка Івана Мазепи у Празі. Нині окремі документи цієї організації зберігаються в ЦДАГО України в Києві, а нещодавно електронне видання “Zbruc” передрукувало інформацію з часопису “Краківські вісті” за 10 грудня 1942 року про діяльність цієї організації щодо збереження пам’яті про гетьмана Мазепу. Подаємо посилання на цю публікацію, яка містить чимало цікавих фактів і про мазепинський рух, і про мазепіану ХХ століття, і про окремі заходи небайдужих українців, завдяки яким до нашого часу дійшло й ім’я Мазепи, і речі, мистецькі твори, наукові, літературні та популярні тексти, присвячені цій історичній постаті.
Українська Спілка Івана Мазепи

З червня 2020 року Нацбанк України ввів до грошового обігу країни монету номіналом в 10 гривень. Монета виконана з цинкового сплаву з гальванічним покриттям нікелем. Поява цієї монети одразу викликала дискусію щодо “точності” зображення гетьмана Івана Мазепи на її аверсі (Див.: Монета 10 гривень). З приводу висловлених претензій і зауважень деякі журналісти звернулись до відповідних фахівців, зокрема, доктора історичних наук, провідної співробітниці Інституту історії України НАН України Ольги Ковалевської, яка подала роз’яснення з приводу “портрету Мазепи” на монеті (Див.: Здається, це не Мазепа…). Звертаємо увагу наших Читачів на цю проблему, й, оскільки, ніяке коротеньке інтерв’ю чи коментар, не може дати відповіді на всі запитання, радимо звернутися до серйозної наукової літератури, присвяченій цій темі (читайте праці Ольги Ковалевської, присвячені згаданій проблемі автентичної та уявної іконографії Івана Мазепи: Іван Мазепа: у запитаннях та відповідях. К.: Темпора, 2008; Гетьман. Осмислення. К.: Темпора, 2009; Іконографія Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ – початку ХХІ ст. К.: Темпора, 2013; Зображення крізь віки: іконографія козацької старшини XVII‒XVIII ст. В 2-х ч. К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. Ч.1. Монографія; Таємниці козацьких портретів. К.: ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2019; «Мазепинські річниці» як віхи формування уявної іконографії Івана Мазепи ХХ ‒ початку ХХ ст. // Academia. Terra Historiae. Студії на пошану Валерія Смолія: У 2-х кн. К.: Ін-т історії України НАН України, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2020. Кн. 2: Простори історика. С. 411‒430).)