Мазепіана
Останнє в розділі «Історія»
Пам’ятна дошка на вулиці, названій на честь Пилипа Орлика у місті Вілейка (Мінська обл.) →
13 жовтня 2007 р. на Вілейщині (Мінська область) — історичній батьківщині видатного державного діяча України, гетьмана й автора її першої Конституції Пилипа Орлика відбулися урочистості, присвячені 335-річчю з дня його народження.
Окрім Посольства України, організаторами заходу виступили: Мінський облвиконком, Уповноважений у справах релігій і національностей при Раді Міністрів РБ, Вілейська районна Рада депутатів і райвиконком, Громадська комісія з увічнення пам’яті Пилипа Орлика Білоруського громадського об’єднання українців «Ватра», Республіканський Центр національних культур, Мінське громадське об’єднання українців «Заповіт».
Свято розпочалося поминальною службою в церкві святих Петра і Павла в селі Косута (батьківщина Орлика), після якої учасники урочистостей на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Білорусі Ігорем Ліховим поклали квіти до пам’ятного знака, відкритого минулої осені на місці, де має постати пам’ятник видатному синові України.
З вітальним словом до присутніх звернувся голова Вілейської районної Ради депутатів Є. Ігнатович. Посол України І. Ліховий у своєму виступі наголосив на неперехідній цінності звершеного Пилипом Орликом. «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика») й сьогодні вражають своєю актуальністю та високим правовим рівнем.
Учасники українського фольклорного ансамблю пісні та обрядів «Ватра» виконали знамениту пісню-гімн «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни», а почесні гості свята висадили біля пам’ятного знака калиновий кущ.
Потім у райцентрі м. Вілейка відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки з промовистим текстом: «Вулицю названо на честь Пилипа Орлика — гетьмана й автора першої конституції України, який народився 11 (22) жовтня 1672 року в селі Косута», яку освятив священик місцевого храму.
«Мазепа» Ференца Ліста →
У світовому музичному мистецтві протягом ХІХ століття було створено кілька музичних творів, пов’язаних з ім’ям Івана Мазепи. Найвідомішими з них є етюд Ференца Ліста та опера Петра Чайковського. Перший твір вважається дуже складним для виконання і вимагає від піаніста високої техніки. Невипадково цю п’єсу обирають для виступів на міжнародних конкурсах піаністів. Пропонуємо до вашої уваги етюд №4 «Mazeppa» у виконанні Бориса Березовського.
Українські шляхи: від Сум до Батурина. Відео →
Фільм розміщено за згодою студії та автора.
Науково-документальний фільм.
Сценарист — Тетяна Голуб
Режисер-постановник — Тетяна Голуб
Оператор — Олександр Бєлявський
Режисер монтажу — Артем Скрипняк
Диктор — Олег Опанасюк
Історичний консультант — Олег Корнієнко
Студія «Akademia-TV», 2008.
«Мазепа», фільм 1914 року →
Виробництво: Акціонерне товариство А. Ханжонков (Москва).
Фільм втрачено.
Фото розміщені за згодою власника
«Мазепа», фільм 1909 року →
Виробництво: Т/Д А. Ханжонков (Москва).
Режисер — В. Гончаров
Оператор — В. Сиверсен
У ролі Мазепи — А. Громов
Фото розміщені за згодою власника
Фото зі зйомок фільму «Молитва за гетьмана Мазепу» →
Художній фільм «Молитва за гетьмана Мазепу»
Автор сценарію, режисер-постановник, оператор — Юрій Іллєнко
Художник — Сергій Якутович
Музика — Вірко Балей.
Замовник — Міністерство культури та мистецтва України.
Виконавець — Національна студія ім. Олександра Довженка.