Мазепіана

www.mazepa.name — Старовинні канти Мазепинської доби
www.mazepa.name — Код ідентичності: Мазепа
www.mazepa.name — Іван Мазепа – культуртрегер, ворог Москви і найвідоміший українець у європейській культурі
www.mazepa.name — Мазепин дзвін в Лаврі
www.mazepa.name — Скасування анафеми та панахида за Мазепою
www.mazepa.name — До питання про зображення княжого гербу Івана Мазепи
www.mazepa.name — Мазепа в польській літературі та мистецтві
www.mazepa.name — Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи
www.mazepa.name — Україна знову з “Гетьманом Іваном Мазепою”
Ольга Ковалевська — Іван Мазепа у запитаннях та відповідях на сайті “Likbez. Історичний фронт”
www.mazepa.name — Мазепа, народний герой України
www.mazepa.name — Нова музейна експозиція до козацького свята
www.mazepa.name — Про справи минулих часів: Українська Спілка Івана Мазепи
www.mazepa.name — Чергові баталії навколо зображень Мазепи
www.mazepa.name — У справі друку Алеппського Євангелія Івана Мазепи
www.mazepa.name — Візуалізації “мазепинської легенди”
www.mazepa.name — Новий фільм про Мазепу
www.mazepa.name — Погашення ювілейного конверту
www.mazepa.name — Кроки до Незалежності: від Хмельницького до Мазепи
www.mazepa.name — Мазепа Осипа Куриласа
www.mazepa.name — Програма “Світ особистості” про Івана Мазепу
www.mazepa.name — Гетьманська добродійність
www.mazepa.name — Проблема реальної та уявної зовнішності І.Мазепи в медіапроекті “1+1″
www.mazepa.name — Відкрито пам`ятник Івану Мазепі у Полтаві
www.mazepa.name — Про справжні портрети, анафему та місце в історії

Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Музей»
www.mazepa.name

Монета на честь Пилипа Орлика

Монета присвячена представникові українського шляхетського роду, сподвижнику Івана Мазепи, який став гетьманом у вигнанні — Пилипу Орлику (1672–1742 рр.), автору першої української конституції «Пакти та конституції законів та вольностей Війська Запорозького…» (1710), яка є історичною пам’яткою політично-правової думки України початку XVIII ст., що регламентувала основні питання державного будівництва в Україні.

Аверс монети на честь Пилипа Орлика Реверс монети на честь Пилипа Орлика

Монета продовжує серію Національного банку України «Герої козацької доби». Матеріал виготовлення: срібло.

На аверсі монети зображено загальну для цієї серії композицію, що втілює ідею соборності України: малий Державний Герб України підтримують гербові фігури архістратига Михаїла і коронованого лева — символи міст Києва і Львова, стилізовані написи: УКРАЇНА, 2002, 10, ГРИВЕНЬ, логотип Монетного двору, а також позначення металу, його проби — Ag 925 та вага в чистоті — 31,1.

На реверсі монети в намистовому колі в центрі зображено Пилипа Орлика, який стоїть в оточенні козаків-соратників, піднявши праву руку та тримаючи в лівій руці розгорнутий свиток «Пакти та конституції…». Між зовнішнім кантом монети і намистовим колом угорі розміщено стилізований напис «ПИЛИП ОРЛИК», унизу ліворуч — роки життя 1672−1742.

Автори: ескізів — Олександр Івахненко; моделей — Анджей Новаковськи, Володимир Демяненко.

З підрозділу «Пам’ятники та пам’ятні знаки»
www.mazepa.name

Проект пам’ятника Пилипу Орлику

26 січня 2007 року відбулося засідання журі конкурсу на кращий ескізний проект пам’ятника гетьману Пилипу Орлику, спорудження якого передбачене у смт Батурин Чернігівської області. На конкурс було представлено чотири проектні пропозиції. Журі визначило кращим проект під девізом 200007, створений авторським колективом у складі народного художника України, скульптора А. В. Куща та заслуженого архітектора України О. К. Стукалова.

2 лютого 2007 року журі замовленого конкурсу на кращий ескізний проект пам’ятника гетьману Пилипу Орлику, спорудження якого передбачене у м. Києві, розглянуло три представлені на конкурс проекти та визначило переможця конкурсу, ескізний проект під девізом № 272727, створений народним художником України, скульптором А. В. Кущем.

7 березня на засіданні містобудівної ради Київголовархітектури схвалений та прийнятий проект пам’ятника Пилипу Орлику, розробленого Анатолієм Кущем. Пам’ятник, який композиційно складатиметься із двох частин, планується встановити на бульварній частині вулиці Липської, розташованої перед Кловським палацом у Печерському районі столиці.

З підрозділу «Пам’ятники та пам’ятні знаки»
www.mazepa.name

Пам’ятна дошка на вулиці, названій на честь Пилипа Орлика у місті Вілейка (Мінська обл.)

13 жовтня 2007 р. на Вілейщині (Мінська область) — історичній батьківщині видатного державного діяча України, гетьмана й автора її першої Конституції Пилипа Орлика відбулися урочистості, присвячені 335-річчю з дня його народження.

Пам’ятна дошка на вулиці, названій на честь Пилипа Орлика у місті Вілейка

Окрім Посольства України, організаторами заходу виступили: Мінський облвиконком, Уповноважений у справах релігій і національностей при Раді Міністрів РБ, Вілейська районна Рада депутатів і райвиконком, Громадська комісія з увічнення пам’яті Пилипа Орлика Білоруського громадського об’єднання українців «Ватра», Республіканський Центр національних культур, Мінське громадське об’єднання українців «Заповіт».

Свято розпочалося поминальною службою в церкві святих Петра і Павла в селі Косута (батьківщина Орлика), після якої учасники урочистостей на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Білорусі Ігорем Ліховим поклали квіти до пам’ятного знака, відкритого минулої осені на місці, де має постати пам’ятник видатному синові України.

З вітальним словом до присутніх звернувся голова Вілейської районної Ради депутатів Є. Ігнатович. Посол України І. Ліховий у своєму виступі наголосив на неперехідній цінності звершеного Пилипом Орликом. «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика») й сьогодні вражають своєю актуальністю та високим правовим рівнем.

Учасники українського фольклорного ансамблю пісні та обрядів «Ватра» виконали знамениту пісню-гімн «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни», а почесні гості свята висадили біля пам’ятного знака калиновий кущ.

Потім у райцентрі м. Вілейка відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки з промовистим текстом: «Вулицю названо на честь Пилипа Орлика — гетьмана й автора першої конституції України, який народився 11 (22) жовтня 1672 року в селі Косута», яку освятив священик місцевого храму.

Офіційний веб-сайт МЗС України.

www.mazepa.name

«Мазепа» Ференца Ліста

У світовому музичному мистецтві протягом ХІХ століття було створено кілька музичних творів, пов’язаних з ім’ям Івана Мазепи. Найвідомішими з них є етюд Ференца Ліста та опера Петра Чайковського. Перший твір вважається дуже складним для виконання і вимагає від піаніста високої техніки. Невипадково цю п’єсу обирають для виступів на міжнародних конкурсах піаністів. Пропонуємо до вашої уваги етюд №4 «Mazeppa» у виконанні Бориса Березовського.

www.mazepa.name

Українські шляхи: від Сум до Батурина. Відео

Фільм розміщено за згодою студії та автора.





Науково-документальний фільм.

Сценарист — Тетяна Голуб
Режисер-постановник — Тетяна Голуб
Оператор —— Олександр Бєлявський
Режисер монтажу —— Артем Скрипняк
Диктор —— Олег Опанасюк
Історичний консультант —— Олег Корнієнко
Студія «Akademia-TV», 2008.

www.mazepa.name

«Мазепа», фільм 1914 року

Кадри з фільму «Мазепа», 1914 рік Кадри з фільму «Мазепа», 1914 рік
Кадри з фільму «Мазепа», 1914 рік Кадри з фільму «Мазепа», 1914 рік
Кадри з фільму «Мазепа», 1914 рік Кадри з фільму «Мазепа», 1914 рік

Виробництво: Акціонерне товариство А. Ханжонков (Москва).

Фільм втрачено.

Фото розміщені за згодою власника

www.mazepa.name

«Мазепа», фільм 1909 року

Кадри з фільму «Мазепа», 1909 рік Кадри з фільму «Мазепа», 1909 рік
Кадри з фільму «Мазепа», 1909 рік Кадри з фільму «Мазепа», 1909 рік
Кадри з фільму «Мазепа», 1909 рік Кадри з фільму «Мазепа», 1909 рік
Кадри з фільму «Мазепа», 1909 рік Кадри з фільму «Мазепа», 1909 рік
Кадри з фільму «Мазепа», 1909 рік Кадри з фільму «Мазепа», 1909 рік

Виробництво: Т/Д А. Ханжонков (Москва).
Режисер — В. Гончаров
Оператор — В. Сиверсен
У ролі Мазепи — А. Громов

Фото розміщені за згодою власника