Історія
Останнє в розділі «Історія»
Основні факти біографії Івана Мазепи →
ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ІВАНА МАЗЕПИ
1639, 20 березня – ймовірний день народження Івана Мазепи
1646 – 1656 – навчання у Києво-Могилянському колегіумі
1657 – 1659 – закордонна освітня подорож
1659/60 – 1663 – перебування на службі у польського короля Яна Казимира
1663 – 1665 – виконання уряду чернігівського підчашого, проживання на Волині
1668 – ймовірне одруження з Ганною Семенівною Фридрикевич
1668 – 1670 – перебував на Волині
1670 – 1674 – служба у правобережного гетьмана Петра Дорошенка
1674 – перехід на службу до лівобережного гетьмана Івана Самойловича
1682 – був обраний на посаду генерального осавула
1680 – 1687 – участь у багатьох дипломатичних та державно-політичних акціях
1687, 25 липня – обрання гетьманом на військовій раді на річці Коломак поблизу Броду Буцького неподалік Полтави
1689 – поїздка гетьмана Івана Мазепи до Москви
1690 – участь у першому поході на Кизикермен
1691 – 1692 – придушення повстання Петрика (Петра Іваненка)
1693 – 1694 – участь у військових походах на південь
1695 – війська Івана Мазепи здобули Кизикермен
1696 – участь гетьманських козаків в Азовських походах та взяття Азова
1700, 8 лютого – нагородження гетьмана Орденом св. Апостола Андрія Первозваного
1701 – похід військ Івана Мазепи до Ліфляндії; відновлення за його сприяння Переяславської єпископії та Трахтемирівського монастиря на Правобережжі; надання царської грамоти Києво-Могилянській академії на підтвердження її статусу вищого навчального закладу
1702 – 1704 – повстання на Правобережжі та придушення його військами гетьмана
1704 – 1709 – об’єднання Ліво- та Правобережної України під єдиною булавою; використання гетьманом титулу «гетьман обох сторін Дніпра»
1703 – будівництво корпусу Києво-Могилянської академії коштом гетьмана
1705 – похід гетьмана на Польщу, взяття Замосття
1706 – початок будівництва Київської фортеці на Печерську за участі гетьманських козаків та під керівництвом Мазепи
1707 – нагородження гетьмана Орденом Білого Орла
1707, 1 вересня – згідно з розпорядженням австрійського цісаря Йосифа І Івана Мазепу наділено гідністю князя Священної Римської імперії
1708 – укладання українсько-польської угоди між Іваном Мазепою та Станіславом Лещинським
1708 – лютий – березень – укладання прелімінарного погодження з Карлом ХІІ
1708, 2 листопада – загибель Батурина, столиці Гетьманщини за правління Івана Мазепи
1708, 5 листопада – позбавлення Мазепи гетьманства та відзнаки ордену св. Андрія
1708, кінець року – укладання першої українсько-шведської угоди між гетьманом та шведським королем
1709, 29 березня – укладання другої українсько-шведської угоди між гетьманом Іваном Мазепою, кошовим отаманом Костем Гордієнком та Карлом ХІІ
1709, 27 червня – генеральний бій під Полтавою, який остаточно визначив крах надій Мазепи на визволення України з-під влади Московської держави
1709, 21 вересня – смерть гетьмана у с. Варниці під Бендерами
1710, 18 березня – перепоховання праху гетьмана у м. Галац (Румунія) (могила втрачена)
Нові дослідження про Івана Мазепу →
Нове видання про Пилипа Орлика та його часи →
Нещодавно на сайті Інституту історії України НАН України було оприлюднено збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, організованої науковцями до 350-ї річниці від дня народження Пилипа Орлика. Захід було заплановано на 15 та 16 грудня 2022 року. Однак 16 грудня відбулась одна з найбільш масованих ракетних атак на Київ, наслідком якої стали масштабні руйнації та відключення світла. Відтак, наступними роками учасниками конференції були підготовлені статті, які увійшли до збірки “Пилип Орлик і справа мазепинців: інтелектуальні, політичні та військові контексти” (К.: Ін-т історії України НАНУ, 2024, 236 с.).
Відтепер матеріали конференції є доступними і для наших Читачів за посиланням: Збірник_2024
Іван Мазепа як ранньомодерний володар →
У 5 номері “Українського історичного журналу” за 2024 рік з’явилась нова стаття відомого українського історика Олексія Сокирка “Іван Мазепа як ранньомодерний володар”. Автор проаналізував постать й діяльності Івана Мазепи в контексті інституційних, соціальних та світоглядних змін, яких зазнавали держави ранньомодерної Європи. У статті послідовно розглянуто різні аспекти діяльності І. Мазепи крізь призму політичної ідеології гетьманату, його стосунків зі світською та церковною елітами, головних напрямів і характеру зовнішньої, внутрішньої політики. Істориком також продемонстровано зміни у трактуванні особи володаря політичними текстами й панегіриками епохи, зауважено надання ним переваги дипломатичним методам над військовими, розкрито особливості розбудови військових інститутів на тлі Мілітарної революції. Наприкінці свого дослідження О. Сокирко сформулював основні висновки, яких дійшов: 1) Мазепа відігравав типову роль володаря для потестарного ландшафту ранньомодерної Європи, суголосну тенденціям XVII ст., котрі зберігали у статусі й функціях володарів чимало домодерних рис. 2) Влада гетьмана спиралася на політичну еліту та інститути, витворені в результаті синтезу річпосполитських і козацьких політичних традицій. Поєднання цих тенденцій сформувало «учасницьку» модель управління й розподілу владних прерогатив. Вони базувалися на балансі між вертикальними владними ієрархіями та горизонтальними зв’язками. Така модель політичного устрою не зазнала модернізації навіть під впливом воєн й інших геополітичних викликів кінця XVII — початку XVIIІ ст., в той час, коли сусідні держави в боротьбі за політичне та мілітарне лідерство заходилися вдосконалювати свої механізми мобілізації військово-економічного потенціалу.
Заохочуємо наших Читачів до ознайомлення з новим дослідженням сучасного мазепознавства.
Сокирко О. Іван Мазепа як ранньомодерний володар // Український історичний журнал. 2024. Число 5. С. 40-61.
Код ідентичності: Мазепа →
2 лютого були записані та 17 квітня 2024 року випущені в ефір дві програми телеканалу “ДІМ”, присвячені Іванові Мазепі та періоду його гетьманування. У програмі взяли участь кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України та старший викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія” Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України В’ячеслав Станіславський, а також доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
Разом із ведучою Світланою Леонтієвою гості обговорили чимало питань політичної діяльності Мазепи, його заходи з підтримки освіти, культури та церкви, питання особистого життя та побуту гетьмана.
Запрошуємо Вас до перегляду:
Біографія Мазепи в “Великій українській енциклопедії” →
У “Великій українській енциклопедії” з’явилась коротка біографія Івана Мазепи. Інформація може знадобитися тим, хто цікавиться життєписом та діяльністю гетьмана.
До 314-річниці до дня смерті Мазепи →
В ніч з 21 на 22 вересня 1709 року за стінами Бендерської фортеці відійшов у вічність гетьмана Іван Мазепа. На відзначення цієї дати співробітники Національного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська Лавра” організували та провели другу лекцію з циклу заходів “Лаврського лекторію” на тему: “Смерть та поховання Мазепи: досліджене та незʼясоване (до 314-річниці до дня смерті).
Захід провела доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
Крім лекції, яка була прочитана в приміщенні бібліотеки Успенського собору Києво-Печерської лаври, відвідувачам було запропоновано виставку одного експонату. Їм показали та розказали про унікальну надгробну плиту часів Мазепи, яка свого часу знаходилася над похованням хорунжого Чернігівського полку – Прокопія Якубовича.
