У переддень чергової річниці з дня народження Івана Мазепи у кількох рубриках нашого сайту розміщено монографію відомого історика Володимира Маслійчука “Іван Мазепа і Слобідська Україна” (Харків, 2014). Це дослідження привячено діяльності Івана Мазепи щодо слобідських полків. Автор детально розглядає особливості прикордоння та боротьбу за нього, події 1708-1709 років на пограниччі Гетьманщини та Слобожанщини. Окремий розділ присвячений аналізу політики пам’яті щодо Мазепии на теренах, які історично не перебували під гетьманським регіментом. Поява цього розділу була зумовлена подіями 2007-2009 років, коли відзначали річницю “українсько-шведського союзу”. Книга розрахована на широке коло читачів.
Монографія розміщена з дозволу автора.
Mazepa_book

У переддень наступного ювілейного “мазепинського року”, коли в Україні будуть відзначати 380-річницю з дня народження Івана Мазепи та 310-річницю з дня його смерті, розміщуємо статтю Ольга Ковалевської “Відзначення “мазепинських річниць” як стимул розвитку українського національного мистецтва ХХ – початку ХХІ ст.” ( мовою оригіналу: ” Obchody rocznic związanych z hetman Iwanem Mazepą jako bodziec do rozwoju narodowej sztuk i ukraińsk iej w XX i na początku XXI wieku”). Запропонований текст у 2015 році був виголошений як доповідь на міжнародній конференції
в Інституті славістики ПАН у Варшаві. У 2018 році стаття з однойменною назвою була оприлюднена в електронному збірнику праць “Wydarzenia – od traumy do euforii (Kultura na Pograniczach)” (№13, 2018). Стаття інформує читача про те, як відзначення “мазепинських річниць”, які відбувалися в різних частинах України і поза її межами, спонукали українських митців до створення творів живопису або скульптури, присвячених Мазепі.

Мазепинські_річниці

У часописі “Історичний калейдоскоп” (Вінниця) (№2, 2018) була опублікована стаття Ольги Ковалевської “Хто створив портрет Івана Мазепи?”. Однак дизайнери та випускаючий редактор без відома авторки змінили назву, прибрали підписи під ілюстраціями і, що найгірше, розмістили на свій розсуд поверх портрета гетьмана пензля відомого художника, зображення великого гетьмана литовського Казимира Яна Сапєги (1637-1720). Прагнечи виправити помилки видавництва і бажаючи представити до уваги читачів оригінальний текст і ілюстрації, підготовлені авторкою, розміщуємо статю “Мазепа Осипа Куриласа” в авторській редакції.

Мазепа_Куриласа

У грудні 2018 р. сайт “Ім’я Мазепи” поповнився черговою цікавою працею, pdf-версія якої розміщена одразу в кількох рубриках. Йдеться про спільну публікацію відомих археологів д-ра Володимира Мезенцева та к.і.н. Юрія Ситого “Герб Пилипа Орлика й інші археологічні знахідки у Батурині 2017-2018 рр.” Стаття була оприлюднена у трьох номерах канадського тижневика “Міст” (№№ 47, 48, 49) за листопад-грудень 2018 року. Публікація присвячена результатам польових сезонів 2017-2018 років, а також унікальним знахідкам, серед яких фрагменти пічної кахлі з гербом Пилипа Орлика та його ініціалами. Стаття проілюстрована цікавими фотографіями, реконструкціями та промальовками знайдених речей.

Стаття

У підрозділах сатй “Діяльність Мазепи” та “Бібліотека” розміщено статтю М.Корнієнка “До участі сіверського люду в розвідувальній справі гетьмана І.Мазепи”, оприлюденої у часописі “Сіверщина в історії України” 2011 року. Матеріали статті присвячені організації розвідувальної справи за часів гетьманування Івана Мазепи та конкретним прикладам здодування необхідної інформації гетьманським посланцями. Зміст праці є додатковим свідченням того, як гетьман Мазепа обходив офіційні заборони, передбачені “Коломацькими статтями”, щодо зовнішних зносин, і завжди був поінформований про ситуацію у суміжних з Гетьманщиною країнах.
Стаття

Вийшов друком черговий звіт про розкопки 2017 року у Батурині. Упорядники буклету “Розкопки у Батурині 2017 року. Реконструкція герба Пилипа Орлика” (Торонто, 2018) Зенон Когут, Володимир Мезенцев та Юрій Ситий присвятили цей випуск аналізу цікавих археологічних знахідок та реконструкції на їх основі первинного вигляду гербу Пилипа Орлика. Буклет супроводжується багатим ілюстративним матеріалом.

Читати

У Бібліотеці сайту розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мезенцева “Керамічні розетки споруд Центральної України XVII–XVIII ст.” Автор статті вперше дослідив, порівняв та узагальнив відомості про розміри, форми, типи і орнаментацію керамічних полив’яних розеток XVII–XVIII ст. з декору будівель Києва, Батурина, Переяслава та інших міст і монастирів Середньої Наддніпрянщини. Вчений визначив їхнє датування, центр та ареал поширення, виявив аналогії. У тексті статті також опубліковані світлини керамічних розеток, виявлених під час розкопок, а також комп’ютерні реконструкції цих керамічних прикрас з палацу І. Мазепи у Батурині.

Читати