Монографії та науково-популярні видання

www.mazepa.name — До питання про розвідку часів Мазепи
www.mazepa.name — Герб Пилипа Орлика на Батуринських кахлях
www.mazepa.name — Керамічні прикраси архітектурних споруд Мазепинської доби
www.mazepa.name — Ще раз до дискусії про місце Коломацької ради 1687 року.
www.mazepa.name — Звіт про розкопки Батурина у 2017 р.
www.mazepa.name — Нова публікація про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — Керамічний декор з палацу Івана Мазепи
www.mazepa.name — Новий науково-популярний буклет “Батуринської археологічної експедиції” на сайті “Ім`я Івана Мазепи”
www.mazepa.name — Звіт про розкопки Батурина у 2016 році
www.mazepa.name — Новий археологічний звіт про дослідження Батурина
www.mazepa.name — Археологи звітують
www.mazepa.name — Черговий звіт про розкопки у Батурині протягом 2013-2014 років
www.mazepa.name — Про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — Підлоги гетьманських палаців
www.mazepa.name — Нові публікації про результати археологічних розкопок у Батурині
www.mazepa.name — Садиба Івана Мазепи у Батурині
Ковалевська О. — Збірник «МАЗЕПА»: реконструкція видавничого проекту 1939–1949 років
Б. Крупницький — Теофан Прокопович і шведи (Інформаційний нарис)
Олег Мальченко — Художнє лиття гармат у Гетьманщині за часів правління Івана Мазепи
Ольга Ковалевська — Іван Мазепа у запитаннях та відповідях
Сергій Павленко — Іван Мазепа як будівничий української культури
Борис Крупницький — Гетьман Мазепа та його доба
Таирова-Яковлева Т. Г. — Мазепа — фрагмент праці, російською мовою

Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Публіцистика»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Нові публікації про результати археологічних розкопок у Батурині

На сайті “Ім’я Мазепи” регулярно розміщуються публікації, які висвітлюють результати роботи українсько-канадської археологічної експедиції, яка понад 15 років досліджує Батурин та його околиці. Нині розміщуємо pdf-версії буклету “Розкопки у Батурині 2012. Культура козацької еліти Мазепиного двору“, авторами якого є Зенон Когут (КІУС), Володимир Мезенцев (КІУС), Юрій Ситий (Чернігівський державний університет ім. Тараса Шевченка) та  Вячеслав Скороход (Чернігівський державний університет ім. Тараса Шевченка), а також статті Володимира Мезенцева “Розкопки у Батурині 2012-13 рр. Культура козацької еліти Мазепиного двору“ і звіт про розкопки 2013 р.

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Садиба Івана Мазепи у Батурині

До рубрики “Бібліотека” додано ілюстровану публікацію Зенона Когута, Володимира Мезенцева, Володимира Коваленка та Юрія Ситого, присвячену розкопкам на садибі Івана Мазепи, що відбулися у 2011 р.

Садиба Івана Мазепи

З підрозділу «Монографії»
Ковалевська О.

Збірник «МАЗЕПА»: реконструкція видавничого проекту 1939–1949 років

Mazepa-Rekonstruktziya-O-Kovalevska-cover

У 2011 р. київське видавництво «Темпора» видало працю Ольги Ковалевської «Збірник „МАЗЕПА“: реконструкція видавничого проекту 1939–1949 років». Видання являє собою спробу реконструкції змісту двох збірників, присвячених гетьманові Івану Мазепі та його добі, що готувалися до друку у 1939 та 1949 роках. Автор та упорядник дослідила історію обох збірників та запропонувала свій варіант змісту за виявленими архівними матеріалами. Видання розраховано на професійних істориків, викладачів, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться історією мазепинської доби чи української еміграції 1930-1940-х років. PDF-верію книги розміщено за згодою автора та видавництва.

Завантажити книгу можна за цим посиланням.

З підрозділу «Монографії»
Б. Крупницький

Теофан Прокопович і шведи (Інформаційний нарис)

В шведському державному архіві, в актах “riddarhusarchivet” (протокол таємної комісії з 3 і 6 лютого 1727 р.), знаходиться один документ, який кидає світло на зносини Теофана Прокоповича зі шведами. Цей документ знайшов відомий шведський історик Гаральд Йєрне і надрукував його з відповідними поясненнями в ювілейному збірнику, посвяченому К.Г.Мальмштрем.
З підрозділу «Монографії»
Олег Мальченко

Художнє лиття гармат у Гетьманщині за часів правління Івана Мазепи

В ілюстрованому виданні розглянуто репрезентативні функції, символіку, орнаментальний «репертуар» художньо виконаних гармат у Лівобережній Гетьманщині останньої чверті XVII–початку XVIII ст. На основі збережених артилерійських зразків українського походження проаналізовано стилістичні особливості декорування гарматних стволів часів «мазепинського бароко».
Для істориків, мистецтвознавців, зброєзнавців та всіх, кого цікавить минуле України,

Зміст
Вступ
Розділ 1. Репрезентативні функції художніх гарматних стволів
Розділ 2. Символіка художніх зображень на гарматах
Розділ 3. Орнаментальний «репертуар» гарматних стволів
Розділ 4. Емблематичні, гербовані та епіграматичні вірші на гарматних стволах
Розділ 5. Технологія декорування гарматних стволів
Розділ 6. Стилістичні особливості глухівських майстрів-гарматників
Післяслово
Список використаних джерел і літератури
Іменний покажчик

Далі…

З підрозділу «Монографії»
Ольга Ковалевська

Іван Мазепа у запитаннях та відповідях

Іван Мазепа у запитаннях та відповідях

У цій книзі читач знайде короткі, але вичерпні відповіді на основні питання, що стосуються постаті гетьмана України 1687–1709 рр. Івана Мазепи, дізнається про цікаві історичні факти, пам’ятки історії та культури, пов’язані з ним, про твори художньої літератури, живопису й музики, у яких відтворено його образ.
Для кращого розуміння та сприйняття матеріалу пропонується хронологія дат життя й діяльності І. Мазепи, додаються списки основної та додаткової літератури, які дозволять більш докладно ознайомитися з цією видатною особистістю в українській історії.
Видання розраховано на школярів, студентів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією України. Далі…

З підрозділу «Монографії»
Сергій Павленко

Іван Мазепа як будівничий української культури

Документ розміщено із люб’язної згоди автора та видавництва.

Доба І. Мазепи (кінець XVII – початок ХVІІІ ст.) – це не стільки злет до певного рівня культурного життя, скільки не бачений до того розквіт на теренах України творчості, духовних набутків. Актуальність дослідження активного впливу гетьмана на духовне життя в Україні періоду його правління дає можливість глибше зрозуміти як розвиток культурного життя наприкінці XVII – початку XVIIІ ст., так і діяльність зверхника Гетьманщини у вирішенні найголовніших проблем тогочасного буття. Показати доброчинну позицію і роль гетьмана у церковно-духовних, культурницьких процесах – головна мета студії.

Сергій Павленко — Іван Мазепа як будівничий української культури

Культура України кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. – явище унікальне, багатогранне, неповторне. Феномен цієї доби формувався завдяки багатьом чинникам. Певну важливу роль тут відіграли попередні взаємозв’язки духовних діячів з кращим, передовим надбанням у книжництві, малярстві, науковій, освітній сферах сусідніх країн. Істотно впливало на світобачення тогочасної староукраїнської еліти принципове обстоювання постулатів православної віри. Головним же чинником якісних змін у культурницькому житті стала стабілізація суспільно-політичного становища в Гетьманщині наприкінці правління гетьмана І. Самойловича, а потім за його наступника – І. Мазепи. Вона вивільнила зусилля еліти не тільки на боротьбу з агресорами, здобуття влади, створення автономного державного утворення, а й на задоволення духовних потреб. Міцніли засади гетьманського правління – з’являлися більші можливості для вираження засобами мистецтва ознак старшинської влади, возвеличення її сили та впливовості у різних формах меценатства та доброчинності. Далі…