У рубриці “Бібліотека” з дозволу автора розміщено чергову статтю д-ра Володимира Мезенцева, присвячену аналізу та реконструкції гербових фігур з кахлів, знайдених під час нещодавніх розкопок у Батурині. Праця є продовженням досліджень відомого археолога, результати яких регулярно репрезентувалися серед матеріалів сайту. З паперовим варіантом статті можна ознайомитися на сторінках знаного в Україні часопису “Сіверщина в історії України” (Вип.13, Київ-Глухів, 2020).
Стаття

У 2017 році на сторінках відомого спеціалізованого часопису “Соціум” (випуск 13-14) було опубліковано дві статті, які прямо чи опосередковано були присвячені Івану Мазепі. Одна з них була присвячена формуванню образу “гетмана-изменника” (Андрій Бовгиря. “Гетман-изменник”: конструювання образу Івана Мазепи у XVIII ст.), а інша – стосувалася взаємин посла Петра Толстого з Мазепою та Палієм (В’ячеслав Станіславський. Подорож російського посла Петра Толстого до Туреччини теренами Гетьманщини та Правобережжя в 1702 р.: дипломатичні прийоми, дорожні випадки, взаємини з Іваном Мазепою та Семеном Палієм). Розміщуємо посилання на ці публікації, які можуть зацікавити наших Читачів.
"Гетман-изменник"
Взаємини з Мазепою та Палієм

У 2009 році на сторінках “Українського історичного журналу” (№6, 2009, с.16-24) було опубліковано цікаву статтю Олени Дзюби, в якій на основі текстологічного та історичного аналізу було поставлено під сумнів автентичність листів Івана Мазепи до Мотрі Кочубей. Чим аргументувала історик свою точку зору? Читайте далі за посиланням:
Стаття

У бібліотеці сайту розміщено новий буклет з результатами архіологічних студій Батурина 2018-2019 рр. (Торонто, 2019). Зенон Когут, Володимир Мезенцев та Юрій Ситий, автори які підготували це видання, представили оригінальні результати досліджень і візуальні реконструкції кахлів із зображеннями гербів Івана Мазепи та Пилипа Орлика. Зміст брошури зацікавить істориків, археологів, музейників.
Буклет

У переддень чергової річниці з дня народження Івана Мазепи у кількох рубриках нашого сайту розміщено монографію відомого історика Володимира Маслійчука “Іван Мазепа і Слобідська Україна” (Харків, 2014). Це дослідження привячено діяльності Івана Мазепи щодо слобідських полків. Автор детально розглядає особливості прикордоння та боротьбу за нього, події 1708-1709 років на пограниччі Гетьманщини та Слобожанщини. Окремий розділ присвячений аналізу політики пам’яті щодо Мазепии на теренах, які історично не перебували під гетьманським регіментом. Поява цього розділу була зумовлена подіями 2007-2009 років, коли відзначали річницю “українсько-шведського союзу”. Книга розрахована на широке коло читачів.
Монографія розміщена з дозволу автора.
Mazepa_book

У переддень наступного ювілейного “мазепинського року”, коли в Україні будуть відзначати 380-річницю з дня народження Івана Мазепи та 310-річницю з дня його смерті, розміщуємо статтю Ольга Ковалевської “Відзначення “мазепинських річниць” як стимул розвитку українського національного мистецтва ХХ – початку ХХІ ст.” ( мовою оригіналу: ” Obchody rocznic związanych z hetman Iwanem Mazepą jako bodziec do rozwoju narodowej sztuk i ukraińsk iej w XX i na początku XXI wieku”). Запропонований текст у 2015 році був виголошений як доповідь на міжнародній конференції
в Інституті славістики ПАН у Варшаві. У 2018 році стаття з однойменною назвою була оприлюднена в електронному збірнику праць “Wydarzenia – od traumy do euforii (Kultura na Pograniczach)” (№13, 2018). Стаття інформує читача про те, як відзначення “мазепинських річниць”, які відбувалися в різних частинах України і поза її межами, спонукали українських митців до створення творів живопису або скульптури, присвячених Мазепі.

Мазепинські_річниці

У часописі “Історичний калейдоскоп” (Вінниця) (№2, 2018) була опублікована стаття Ольги Ковалевської “Хто створив портрет Івана Мазепи?”. Однак дизайнери та випускаючий редактор без відома авторки змінили назву, прибрали підписи під ілюстраціями і, що найгірше, розмістили на свій розсуд поверх портрета гетьмана пензля відомого художника, зображення великого гетьмана литовського Казимира Яна Сапєги (1637-1720). Прагнечи виправити помилки видавництва і бажаючи представити до уваги читачів оригінальний текст і ілюстрації, підготовлені авторкою, розміщуємо статю “Мазепа Осипа Куриласа” в авторській редакції.

Мазепа_Куриласа