Монографії та науково-популярні видання

www.mazepa.name — До питання про розвідку часів Мазепи
www.mazepa.name — Герб Пилипа Орлика на Батуринських кахлях
www.mazepa.name — Керамічні прикраси архітектурних споруд Мазепинської доби
www.mazepa.name — Ще раз до дискусії про місце Коломацької ради 1687 року.
www.mazepa.name — Звіт про розкопки Батурина у 2017 р.
www.mazepa.name — Нова публікація про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — Керамічний декор з палацу Івана Мазепи
www.mazepa.name — Новий науково-популярний буклет “Батуринської археологічної експедиції” на сайті “Ім`я Івана Мазепи”
www.mazepa.name — Звіт про розкопки Батурина у 2016 році
www.mazepa.name — Новий археологічний звіт про дослідження Батурина
www.mazepa.name — Археологи звітують
www.mazepa.name — Черговий звіт про розкопки у Батурині протягом 2013-2014 років
www.mazepa.name — Про розкопки в Батурині
www.mazepa.name — Підлоги гетьманських палаців
www.mazepa.name — Нові публікації про результати археологічних розкопок у Батурині
www.mazepa.name — Садиба Івана Мазепи у Батурині
Ковалевська О. — Збірник «МАЗЕПА»: реконструкція видавничого проекту 1939–1949 років
Б. Крупницький — Теофан Прокопович і шведи (Інформаційний нарис)
Олег Мальченко — Художнє лиття гармат у Гетьманщині за часів правління Івана Мазепи
Ольга Ковалевська — Іван Мазепа у запитаннях та відповідях
Сергій Павленко — Іван Мазепа як будівничий української культури
Борис Крупницький — Гетьман Мазепа та його доба
Таирова-Яковлева Т. Г. — Мазепа — фрагмент праці, російською мовою

Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Новий науково-популярний буклет “Батуринської археологічної експедиції” на сайті “Ім`я Івана Мазепи”

Щойно вийшов друком новий ілюстрований буклет “Батуринської археологічної експедиції” під назвою “Археологічні досліди Батурина 2016 року. Керамічні оздоби палацу Івана Мазепи”, авторами якого є д-р Зенон Когут, д-р Володимир Мезенцев та д-р Юрій Ситий (Торонто, 2017). Як і у попередніх випусках цього видання, зміст буклету розповідає про склад і діяльність експедиції протягом минулого археологічного сезону, про друзів, щирих меценатів та наукових консультантів проекту, про нові знахідки та висновки науковців щодо інтерпретації віднайденого керамічного матеріалу. Публікація зацікавить істориків Мазепинської доби, археологів, усіх, хто цікавиться історією Гетьманщини XVII-XVIII століть.

Археологічні досліди Батурина

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Звіт про розкопки Батурина у 2016 році

З дозволу нашого колеги та постійного дописувача д-ра Володимира Мезенцева розміщуємо в рубриці «Бібліотека» новий звіт про результати розкопок у Батурині англійською мовою. Вперше звіт було опубліковано у бюлетені канадських візантологів «Canadio-Byzantina» (2017, № 28, с.12-16), який є органом наукової періодики Оттавського університету.

Зацікавленого читання!

Читати

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Новий археологічний звіт про дослідження Батурина

Нещодавно за редакцією Зенона Когута, Володимира Мезенцева та Юрія Ситого вийшов друком новий буклет, який є коротким звітом про результати археологічних досліджень Батурина –  ”Розкопки Батурина 2015 р.” (Торонто, 2016). Головний інтерес для зацікавлених осіб становлять унікальні матеріали з реконструкції інтер’єрів палацу Івана Мазепи, здійснені стараннями В.Меценцева. До уваги читачів представлено велику кількість ілюстративного матеріалу, а також комп’ютерних реконструкцій, які візуалізують наші уявлення про побут гетьмана та старшини, внутрішнє оздоблення їхніх помешкань, численні декоративні деталі, якими прикрашали оселі мешканці Батурина наприкінці XVII – на початку XVIII ст.

Текст буклету розміщено за згодою авторів.

Розкопки у Батурині 2015 р.

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Археологи звітують

Щорічно на сторінках україномовної та англомовної преси виходять звіти В.Мезенцева щодо результатів археологічних розкопок у Мазепинській столиці – Батурині. Пропонуємо черговий звіт, опублікований в липні 2015 р., на шпальтах відомого часопису “Гомін України”.

Стаття пропонується до уваги істориків, археологів, грантодавців та усіх, хто цікавиться історією України.

Читати

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Черговий звіт про розкопки у Батурині протягом 2013-2014 років

У бібліотеці нашого сайту розміщено звіт про хід археологічних розкопок, які проводилися Чернігівсько-Батуринською експедицією протягом 2013-2014 років – “Палаци Івана Мазепи і Кирила Розумовського. Археологічні дослідження у Батурині 2013-2014 років”. Публікація присвячена 70-річчю багаторічного керівника Батуринського проекту проф., д-ра Зенона Когута. Авторами та упорядниками видання стали З.Когут, В.Мезенцев, Ю.Ситий, В.Скороход.

Ці матеріали зацікавлять істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України 17-18 ст.

Читати

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Про розкопки в Батурині

До бібілотеки сайту додано англомовну статтю В.Мезенцева, присвячену розкопках у Батурині у 2014 році.

Для істориків, археологів, усіх,хто цікавиться історією України 17-18 ст.
Читати

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Підлоги гетьманських палаців

Рекомендуємо звернути увагу на нову статтю відомого археолога В.І.Мезенцева “Мощення підлог палацу І.Мазепи у Батурині: комп”ютерні реконструкції та порявняльний аналіз”, опубліковану у 8 випуску збірника наукових праць “Сіверщина в історії України”.

У статті на основі переважно археологічних джерел уперше розглядаються типи керамічних плиток та способи мощення ними підлог головної резиденції гетьмана І. Мазепи у Батурині. Публікуються комп’ютерні реконструкції цілих плиток та восьми конструкцій і орнаментів підлог та проводиться їх порівняльний аналіз. Аргументується версія про порівняно великі розміри, триповерховість, багатокамерність й виняткову пишність керамічного декору палацу.

Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України 17-18 ст.

Читати