Щойно опубліковано 18 випуск часопису “Сіверщина в історії України” (2025), в якому розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мецензева “Західні аналогії архітектури і декору палацу І.Мазепи на Гончарівці”.

Стаття підсумовує архітектурно-археологічне дослідження решток головної резиденції гетьмана Івана Мазепи на околиці Гончарівка м. Батурина Чернігівської області в 1995, 2003–2013 роках та порівнює її архітектуру і зовнішній декор з подібними палацами, монастирськими й житловими кам’яницями Речі Посполитої та Західної Європи XVI–XVIII ст. Компаративний аналіз проведено на основі західних публікацій, інтернет-ресурсів та натурних обстежень і фото споруд, здійснених автором тексту. Обґрунтовується приналежність цієї Мазепиної резиденції до зодчества центральноєвропейського бароко та її унікальність з-поміж відомих будівель, що належали представникам козацької старшини. Показано впровадження гетьманом досягнень передового барокового палацового мистецтва Заходу до Батурина. Стаття ілюстрована комп’ютерно-графічною реконструкцією його головного осідку, креслениками та знімками аналогічних ранньомодерних будівель Речі Посполитої.

Стаття

Кожного року у 20-х числах березня інтерес до постаті Івана Мазепи та його доби актуалізується. Цього року до умовного дня народження гетьмана з’явились цікаві матеріали на сайті Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”,  звіти про заходи на сайті Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”, інформація про заходи та лекції на ФБ-сторінці Національного заповідника “Чернігів стародавній” та багатьох інших ресурсах. На сайті “Ім’я Мазепи” розміщено новий буклет-звіт, підготовлений за результатами відновлених розкопок Батурина. Протягом літнього сезону 2024 року співробітниками Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та волонтерами з Чернігова та Луцька було опрацьовано низку археологічних пам’яток, особливо тих, що зазнали пошкоджень у ході військових дій. У змісті буклету, підготовленого Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим, читач знайде чимало цікавої інформації з особливостей архітектури гетьманської столиці.

Буклет_2024

У бібліотеці нашого сайту з’явилася нова публікація, підготовлена д-рами Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим. Стаття є коротким популярним викладом основного змісту буклету, присвяченого результатам розкопок у колишній гетьманській столиці. Текст, оприлюднений на сторінках “Гомону України” 28 травня 2024 року, доповнений низкою додаткових ілюстрацій, які не були представлені у попередніх працях науковців.

Заохочуємо читачів до ознайомлення з текстом!

Гомін України

До “Бібліотеки археологічних звітів” Батуринського українсько-канадського проєкту додано новий буклет за 2023 рік. Випуск присвячений специфічному елементу декору гетьманського палацу – зображенням янголів на віднайдених під час розкопок кахлях. У підготовленому д-ром Володимиром Мезенцевим дослідженні представлено не лише авторське бачення згаданої декоративної деталі, але й наведено чимало цікавої інформації щодо його поширення в творах архітектури та мистецтва 16-18 ст., що походили з Києва і Переяслава, західноукраїнських земель у складі Речі Посполитої, з Італії.

Бажаємо приємного читання!

Читати

На сайті часопису “Український тиждень” 25 грудня 2023 року оприлюднено статтю Ольга Ковалевської “Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини”. В ній авторка у популярній формі узагальнено описала основні традиції відзначення різдвяно-новорічних свят на теренах Гетьманщини, на Січі, а також в еміграції. Для ілюстрації своїх висновків авторка залучила цікаві факти з джерел 17-18 ст., які розширюють наші уявлення про те, як представники козацької еліти відзначали свята та розважались. Значне місце в тексті приділено постаті Івана Мазепи та процитовано його листи.

Стаття

Бібліотека сайту поповнилася новою публікацією д-ра Володимира Мезенцева «Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина». Стаття була оприлюднена автором на сторінках часопису «Сіверщина в історії України» (Вип. 16, 2023). У ній відомий дослідник Гетьманщини розглянув наявні керамічні полив’яні та теракотові пічні кахлі з фігурами європейських найманців доби гетьманування Івана Мазепи (1687–1709 рр.), знайдені в ході розкопок Батурина протягом 1995–2013 рр. Д-р Мезенцев проаналізував зовнішній вигляд, одяг, прикраси, взуття, озброєння, бойові обладунки і кінське спорядження зображених воїнів, обґрунтував їхнє західне походження та спростовав інші інтерпретації цих сюжетів. У тексті дослідження зроблено акцент на культурні зв’язки столиці Гетьманщини з Європою та впливи барокової графіки на творчість українських кахлярів у період найвищого розквіту міста за часів Івана Мазепи. Стаття проілюстрована комп’ютерно-графічними реконструкціями найзначніших цілих антропоморфних кахлів та фотографіями їхніх збережених матеріальних решток.

Стаття

Пропонуємо до вашої уваги черговий буклет-звіт учасників Батуринського проекту, який є одинадцятим випуском у серії подібних щорічних публікацій авторів про результати історико-археологічного вивчення ранньомодерного Батурина протягом 2010-2022 років. У попередніх випусках були розглянуті розкопки залишків палацу Мазепи, реконструкції його архітектури і декору, фортифікація міста, геральдичні емблеми, культура й побут козацької верхівки, художні ремесла, економічні та мистецькі зв’язки гетьманської столиці з Заходом. Поточний випуск присвячений дуже цікавим кахлям із зображеннями воїнів у європейському одязі та нетиповою козацькою зброєю, знайденим під час розкопок.

Цей випуск був опублікований завдяки фінансовій допомозі Фундації «Будучність» (голова ради директорів Роман Медик) та Дослідному Інституту «Україніка» і його президенту Оресту Стеціву, яким автори висловлюють щиру подяку.

Буклет_2022