Біографія Мазепи
Останнє в розділі «Історія»
Основні факти біографії Івана Мазепи →
ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ІВАНА МАЗЕПИ
1639, 20 березня – ймовірний день народження Івана Мазепи
1646 – 1656 – навчання у Києво-Могилянському колегіумі
1657 – 1659 – закордонна освітня подорож
1659/60 – 1663 – перебування на службі у польського короля Яна Казимира
1663 – 1665 – виконання уряду чернігівського підчашого, проживання на Волині
1668 – ймовірне одруження з Ганною Семенівною Фридрикевич
1668 – 1670 – перебував на Волині
1670 – 1674 – служба у правобережного гетьмана Петра Дорошенка
1674 – перехід на службу до лівобережного гетьмана Івана Самойловича
1682 – був обраний на посаду генерального осавула
1680 – 1687 – участь у багатьох дипломатичних та державно-політичних акціях
1687, 25 липня – обрання гетьманом на військовій раді на річці Коломак поблизу Броду Буцького неподалік Полтави
1689 – поїздка гетьмана Івана Мазепи до Москви
1690 – участь у першому поході на Кизикермен
1691 – 1692 – придушення повстання Петрика (Петра Іваненка)
1693 – 1694 – участь у військових походах на південь
1695 – війська Івана Мазепи здобули Кизикермен
1696 – участь гетьманських козаків в Азовських походах та взяття Азова
1700, 8 лютого – нагородження гетьмана Орденом св. Апостола Андрія Первозваного
1701 – похід військ Івана Мазепи до Ліфляндії; відновлення за його сприяння Переяславської єпископії та Трахтемирівського монастиря на Правобережжі; надання царської грамоти Києво-Могилянській академії на підтвердження її статусу вищого навчального закладу
1702 – 1704 – повстання на Правобережжі та придушення його військами гетьмана
1704 – 1709 – об’єднання Ліво- та Правобережної України під єдиною булавою; використання гетьманом титулу «гетьман обох сторін Дніпра»
1703 – будівництво корпусу Києво-Могилянської академії коштом гетьмана
1705 – похід гетьмана на Польщу, взяття Замосття
1706 – початок будівництва Київської фортеці на Печерську за участі гетьманських козаків та під керівництвом Мазепи
1707 – нагородження гетьмана Орденом Білого Орла
1707, 1 вересня – згідно з розпорядженням австрійського цісаря Йосифа І Івана Мазепу наділено гідністю князя Священної Римської імперії
1708 – укладання українсько-польської угоди між Іваном Мазепою та Станіславом Лещинським
1708 – лютий – березень – укладання прелімінарного погодження з Карлом ХІІ
1708, 2 листопада – загибель Батурина, столиці Гетьманщини за правління Івана Мазепи
1708, 5 листопада – позбавлення Мазепи гетьманства та відзнаки ордену св. Андрія
1708, кінець року – укладання першої українсько-шведської угоди між гетьманом та шведським королем
1709, 29 березня – укладання другої українсько-шведської угоди між гетьманом Іваном Мазепою, кошовим отаманом Костем Гордієнком та Карлом ХІІ
1709, 27 червня – генеральний бій під Полтавою, який остаточно визначив крах надій Мазепи на визволення України з-під влади Московської держави
1709, 21 вересня – смерть гетьмана у с. Варниці під Бендерами
1710, 18 березня – перепоховання праху гетьмана у м. Галац (Румунія) (могила втрачена)
Нові дослідження про Івана Мазепу →
Код ідентичності: Мазепа →
2 лютого були записані та 17 квітня 2024 року випущені в ефір дві програми телеканалу “ДІМ”, присвячені Іванові Мазепі та періоду його гетьманування. У програмі взяли участь кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України та старший викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія” Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України В’ячеслав Станіславський, а також доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
Разом із ведучою Світланою Леонтієвою гості обговорили чимало питань політичної діяльності Мазепи, його заходи з підтримки освіти, культури та церкви, питання особистого життя та побуту гетьмана.
Запрошуємо Вас до перегляду:
Біографія Мазепи в “Великій українській енциклопедії” →
У “Великій українській енциклопедії” з’явилась коротка біографія Івана Мазепи. Інформація може знадобитися тим, хто цікавиться життєписом та діяльністю гетьмана.
До 314-річниці до дня смерті Мазепи →
В ніч з 21 на 22 вересня 1709 року за стінами Бендерської фортеці відійшов у вічність гетьмана Іван Мазепа. На відзначення цієї дати співробітники Національного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська Лавра” організували та провели другу лекцію з циклу заходів “Лаврського лекторію” на тему: “Смерть та поховання Мазепи: досліджене та незʼясоване (до 314-річниці до дня смерті).
Захід провела доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
Крім лекції, яка була прочитана в приміщенні бібліотеки Успенського собору Києво-Печерської лаври, відвідувачам було запропоновано виставку одного експонату. Їм показали та розказали про унікальну надгробну плиту часів Мазепи, яка свого часу знаходилася над похованням хорунжого Чернігівського полку – Прокопія Якубовича.
“До булави треба голови”: політична біографія Мазепи →
25 липня 1687 року у військовому таборі на річці Коломак новим гетьманом було обрано Івана Степановича Мазепу. Цього року виповнилося 336 років від тієї доленосної для України-Гетьманщини події. На відзначення цієї дати в Успенському соборі Києво-Печерської лаври священики ПЦУ відслужили спеціальну службу на спомин душі гетьмана, як ктитора храму та мецената православної церкви. Після богослужіння всім присутнім було представлено самий перший церковний вклад Мазепи – дзвін 1683 року. До цієї дати співробітниками Національного історико-культурного заповідника було приурочено відкриття “Лаврського лекторію”, присвяченого видатним діячам України, які тісно були пов’язані із лаврою в різні історичні часи.
27 липня 2023 року відбулася перша лекція з циклу під назвою “До булави треба голови”: політична біографія Мазепи”, яку провела доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
На захід завітало понад 50 осіб, яких не злякала ані негода, ані повітряна тривога. Крім лекції, відвідувачам заповідника було запропоновано відвідати закриту на реставрацію Церкву Всіх Святих над Економічною брамою лаври, побудовану коштом Івана Мазепи наприкінці XVII століття.
Нове джерело до біографії Мазепи →
Наприкінці 2016 року на сторінках часопису “Сіверянський літопис” з’явилася цікава і водночас дискусійна стаття щодо нововіднайденого джерела до життєпису Івана Мазепи. Її автор Сергій Шумило висунув нову версію щодо того, хто міг би бути дружиною Мазепи і як її імовірно звали. Оскільки в українській історичній науці це питання до сих пір залишається остаточно не з’ясованим, радимо звернути увагу на запропоновану дослідником версію.
Стаття надана автором.
