З підрозділу «Мазепинці»
www.mazepa.name

Біографія Пилипа Орлика, укладена Ільком Борщаком

ПИЛИП ОРЛИК

Головні дати життя, акції і бібліографії (з нагоди 182 річниці його смерті)

Подав Ілько Борщак

(Передрук з часопису «Стара Україна»

(Львів, 1924. – С. 108–109; орфографію автора збережено)

В минулому році я мав змогу згадати річницю смерті Орлика на сторінках «Діла», вказавши в перший раз точну дату і місце смерті великого емігранта. На жаль, українське громадянство в Галичині, Буковині та на еміграції жадним чином не реагувало на річницю смерті видатного політичного діяча, переконаного патріота, невтомного захисника української справи в Європі й одного з найосвіченіших людей, яких Україна взагалі мала. Тільки в Румунії, країні, де спочив Орлик, емігранти відслужили по ньому панихіду. А між тим Орлик мешкав довго в Галичині, дружина його, певно, навіть померла в Станиславові[1]; він перебував у Чернівцях, Відні, Берліні, Празі, Стокгольмі, Гамбурзі, Білграді, Букаресті, Яссах…

В нинішню річницю подаю коротку хронологічну канву життя, акції і бібліографії Орлика. Про це все стільки наплутано та написано неправди[2].

1672 – Народження Пилипа Орлика.

1694 – Орлик кінчає студії в Києво-Могилянській Академії.

1695 – Видає (Вільно) панегірик в честь Мазепи (Alcides Rossijski…).

1698 – Дістає посаду консисторського писаря в Київській Метрополії.

1698 – Видає другий панегірик (в Києві) в честь Івана Обидовського (Hyppomenes Sarmacki…).

1698, 28/XI – Шлюб Орлика з Анною Герцик, дочкою Полтавського полковника.

1699, 6/ХІ – Народження старшої дочки Орлика Анастасії, потім генеральші Штенфліхт.

1702, 21/ХІ – Народження в Батурині старшого сина Григора, хресника Мазепи, потім генерал-поручника французької армії († 1759) і найближчого помічника батька в політичній акції.

1707, 17/Х – Мазепа відкриває Орликові намір розірвати з Москвою.

1708, 21/Х – Орлик складає уповноваження для Бистрицького, управителя Мазепи, який висилається до Карла ХІІ.

1708, 24/Х – Залишає на завсіди Батурин.

1708, 25/Х – Орлик з українськими делегатами прибуває до передових шведських військ в Орловці біля Новгород-Сіверська.

1708, 29/Х – Прийом Орлика у Карла ХІІ.

1709, 8/VII – Полтава.

1709, 10/VIІI – Орлик прибуває в Бендери.

1710, 10/V – Карл ХІІ затверджує урочистою грамотою вибір Орлика.

1711, січень–травень – Кампанія на Київщині.

1711, липень – Прут.

1711 – Договори Орлика з Портою і Кримським Ханом.

1711 – Поява в Гамбурзі книжки на німецькій мові про похід Орлика на Україні.

1711 – Орлик дає в бабі козацькому посольству до Царгороду – відстоювати Суверенну і Соборну Україну.

1712, 8/ІV – Маніфест Орлика до європейських Урядів з Демотіки біля Адріянополя. «Який би успіх не мала наша акція, який би не був здобуток зброї, яку ми підняли справедливо, ми матимемо утіху життю для слави й величності нашої батьківщини…».

1712, 8/IV – Маніфест царя Петра проти Орлика «богоодступника і зрадника».

1712, (?) – Орлик пише «Дедукцію прав України»[3].

1714, 30/VI – Орлик з Карлом ХІІ в Демотиці.

1714, 23/Х – Орлик вирушає в Швецію.

1715, 10/І – Орлик у Відні.

1720, 26/VIIІ – Таємна нарада Шведської Королівської Ради ухвалює видати Орликові листи до європейських володарів.

1720, 2/IХ – Шведський король пише листи до цісаря, англійського короля, Генеральних Штатів Голяндії, французького короля, іспанського короля, султана і кримського хана в справі піддержки Орлика.

1720 – Орлик пише книжку «Пропамятне письмо про те, як могутність царя небезпечна для Європи. Вийшла анонімно s. 1 in 4°.

1720, 10/Х – Орлик залишає на завсіди Швецію і вирушає в Європу на захист української суверенности.

1720, 8/ХІ – Орлик інформує шведського генерала Адлерфельда, брата історика Карла ХІІ, що загинув під Полтавою, про акцію Мазепи.

1720, 19/ХІ – Орлик в Ростоці (Мекленбург).

1720, 7/ХII – Орлик в Гановері.

1720, 9/ХII – Демарш Орлика перед Ганноверським міністром графом Бернсдорфом в українській справі.

1721, 7/I – Орлик в Празі чеській.

1721, 14/ІI – Російський посол у Відні вимагає в цісаря видачі Орлика.

1721, 16/II – Орлик у Вроцлаві на Шлезьку.

1721, 22/IV – Відозва Орлика до Запорожців з сповіщенням про неминучу коаліцію європейських держав для визволення України.

1721, 4/V – Смерть молодшого сина Якова, хресника Карла ХІІ.

1722, лютий – Орлик у Кракові.

1722, 20/ІІІ – Орлик залишає Галичину.

1722, 25/ІІІ – Орлик в Хотині.

1722, 8/V – Хотинський паша, підкуплений Москалями, затримує Орлика.

1722, 26/V – Звільнення Орлика по наказу великого визирся.

1722, 14/VI – Орлик в Галаці, де служить панахіду по Мазепі.

1722, 3/VII – В Сересі (Македонія).

1722, 8/ХІІ – Орлик прибуває в Солунь.

1725, 18/ІІІ – Листом прохає Запорожців бути твердими і чекати його.

1725, травень – Орлик прохає в англійського короля протекції для України.

1726, 14/ІІ – Цісарський посол в Царгороді Дірлінг посередничить між російським урядом і Орликом.

1726, 11/V – «Мав розмову з митрополитом про стародавні часи на Україні».

1726, 13/VIII – Висилає ноту на суасонський конгрес, вимагаючи реституції Росією Переяславського договору під міжнародною гарантією Європи.

1730 – Орлик дає матеріали Вольтерові для його «Історії Карла ХІІ» про стосунки шведського короля з Мазепою.

1734, 2/IV – Після 12 років перебування в Солуні завдяки французькій дипломатії Орлик опускає (читай «залишає» – ред.) Туреччину і їде на Запоріжжя.

1734, 23/IV – Маніфест Орлика до Запорожців з Криму.

1734–1739 – Доба найтіснішого зв’язку Орилика з Францією.

1738, 30/Х – Орлик у Чернівцях.

1738, 3/ХІІ – Орлик у Відині (Болгарія) в Головній квартирі турецького великого визирся.

1739, 27/VI – Орлик в Яссах.

1939, 4/VII – В Букаресті.

1739, 11/VIII – В Білграді.

1741, 31/VIII – Останній лист Орлика до французького прем’єр-міністра кардинала Флері в справі захисту Української Державності; прохає не забувати козацької нації.

1742, 26/ V – Смерть Пилипа Орлика в Яссах.

1847. В Москві видруковано деякі листи Орлика до Карла ХІІ, Станіслава Лещинського і кримського хана [Див. позицію № 53 з публікації «Вибрана бібліографія праць, присвячених Пилипу Орлику, укладена О. Ковалевською»].

1859. Опублікування в Москві (Чтенія Ім. Общ. Ист. и Древ І.) (ЧОИДР – ред.) Орликової конституції й інших документів з акції Орлика [Див. позицію № 31 з публікації «Вибрана бібліографія праць, присвячених Пилипу Орлику, укладена О. Ковалевською»].

1862. «Основа» П. Куліша в Петербурзі друкує лист Орлика до Стефана Яворського (1721) про події, які попередили Шведчину [Див. позицію № 55 з публікації «Вибрана бібліографія праць, присвячених Пилипу Орлику, укладена О. Ковалевською»].

1872. Петрушевич друкує в «Сборнику Гал. р. Матиці» (Львів): «Филип Орлик, останній польський (sic!) гетьман Західної України».

1899. Серпень. Тенденційна розвідка польського історика Ґавронського про Орлика (Bibl. Warszaw.) [Див. позицію № 4 та № 5 з публікації «Вибрана бібліографія праць, присвячених Пилипу Орлику, укладена О. Ковалевською»].

1905. Вересень. Розвідка шведського історика Вестрина про Орлика (Ніstor. Tidsk) [Див. позицію № 10 з публікації «Вибрана бібліографія праць, присвячених Пилипу Орлику, укладена О. Ковалевською»].

1906. Розвідка Ф. Голійчука про перебування Орлика в Галичині (Збірник в честь М. Грушевського, Львів) [Див. позицію № 26 з публікації «Вибрана бібліографія праць, присвячених Пилипу Орлику, укладена О. Ковалевською»].

1909. Шведський вчений Альфред Єнсен друкує в «Записках Наук. Тов. ім. Шевченка» документи з Шведського Архіву про Орлика [Див. позицію № 34 з публікації «Вибрана бібліографія праць, присвячених Пилипу Орлику, укладена О. Ковалевською»].

1916. Володим. Степанківський видає в Лозанні в фр. і лат. мові конституцію Орлика.

1918. В Києві виходить в укр. мові популярна брошура про Орлика Василя Різниченка [Див. позицію № 58 з публікації «Вибрана бібліографія праць, присвячених Пилипу Орлику, укладена О. Ковалевською»].

Париж, 1924.


[1] Чи не могли б Українці в Станиславові занятися відшуканням слідів перебування жінки Орлика в їх городі?

[2] Це є скорочений уривок з великої праці «Діла і дні Пил. Орлика», яка готується до друку і яка має завданням обхопити день за днем життя й акцію Орилика.

[3] Оцю рукопис я знайшов в січні місяці сього року в родинному архіві маркізів Дентевилів, з роду якого була жінка Григора Орлика. Рукопис мала бути видрукованою і призначалася для європейської опінії. Сподіваюсь незабаром видрукувати її з відповідним коментарем і примітками. Це оден з найважніших документів політичної акції першої української еміграції.

Схожі публікації:

  1. Орликіана — www.mazepa.name
  2. Монета на честь Пилипа Орлика — www.mazepa.name
  3. Біографія Пилипа Орлика — www.mazepa.name
  4. Вибрана бібліографія праць, присвячених Пилипу Орлику та його добі — www.mazepa.name
  5. Вибрана бібліографія праць, присвячених Пилипу Орлику — www.mazepa.name
  6. Біографія гетьмана Пилипа Орлика — www.mazepa.name

Поділіться думкою


XHTML: Дозволені теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>