Library
Latest topics in "History"
Secret mission of Solomon, Mazepa’s agent, (1689–1690) to Warsaw with assistance request →
In November, 1689 the monk Solomon has arrived from Ukraine to the Polish king Jan Sobieski. The royal chamber representative Podolsky informed the stolnik (steward) Ivan Volkov, the resident of Moscow, on December, 16 that the newcomer has been with image of the Saviour in the Crimean campaign and he has brought the letter from Mazepa, although without his signature, but with hetman’s big seal [1]. The confidential informant did not know about the content of the letter.
М. Костомаров однозначно трактує прихід ченця до Варшави як хитромудру провокацію проти гетьмана його недоброзичливців, які тоді намагалися скомпрометувати українського керманича анонімними доносами про його таємне бажання з’єднати Україну з Польщею. “Обласканий московським урядом, не маючи при цьому причини остерігатися припинення до себе довіри, — зауважував він, — Мазепа нічим не спонукався до зради: польська сторона не була могутня, а московська дуже слабка. Мазепа не був ще таємним ворогом російського царя і російської держави, тому що це не надавало йому ніяких вигод“. Майже подібну точку зору відстоював й О. Оглоблин.
For each date — 10 thousand tchervonets? →
(Comments on the publication in “Facty i commentariyi”*)
On February, 6, 2001, in the newspaper “Facty i commentariyi” (Facts and comments) the interview by E. Kosnichuk, F. Tselmer «For each date with Motrya Kochubey the hetman Mazepa gave her 10 thousand tchervonets (golds)» was published and on April, 7 the same year the article by E. Kosnichuk “Hetman Ivan Mazepa died in Kyiv under another name? This sensation was given to the editorial board… by his probable descendant”, in which the Ukrainian hetman – statesman is presented as the perfidious traitor – deceiver of all and sundry from the childhood, catholic – intriguer, людину без совісті і моралі. Все це подалося на двох полосах під соусом знайдення «ключа к тайне Ивана Мазепы» спочатку «обыкновенным школьным учителем истории» Сергієм Дьоміним, а потім Іваном Федосійовичем Мазепою, «вероятным потомком». Шукачі «правды» з допомогою «Фактов» оприлюднили читачам стільки нового викривального компромату про гетьмана, що перевершили, здається, всіх фальсифікаторів його біографії разом узятих. Власник однієї-єдиної папочки з розшуковими документами С. Дьомін, схоже, якимось чином побував у ХVІІ столітті у дні, коли мати колисала І. Мазепу у колисці, і вже тоді він, підступний син, не міг дивитися в її очі, бо мав «бесовские мысли»! «Історик» практично через кожен абзац цитує його думки. Наприклад: «Я для нее (матері.-Авт.) ни лях, ни казак, а выродок», — считал Иван«. С. Дьомін не уточнює, з якого джерела (невідомого всім маститим історикам!) чи сновидіння він це запозичив. Але звучить ефектно!
Hetman Ivan Mazepa — unifier of Ukraine →
«Sweet Fatherland Ukraine, the other side land», – so the hetman Ivan Mazepa repeatedly spoke about the Right-Bank Ukraine where he was born. As it is known this land was under authorities of foreign states at that time and it has been divided by the international treaties between Rzecz Pospolita, Muscovite state and Ottoman Empire. The return of the “other side land” under hetman’s mace became the determining objective for the whole period of I. Mazepa governance.
Незважаючи на антиукраїнську спрямованість міжнародних угод, на Правобережжі продовжувало існувати козацтво. Під керівництвом білоцерківського (фастівського) полковника Семена Палія воно поступово піднялося на більш високий рівень самоорганізації та змогло відродити державні інститути, знищені тут у 70-х роках ХVІІ століття. Правобережні козацькі полки намагались об’єднатися з Лівобережною Україною у спільний гетьманат. І. Мазепа повинен був враховувати ці прагнення до об’єднання і впливати на царський уряд з метою позитивного вирішення цього питання. Разом з тим, Москва не хотіла порушувати умови «Вічного миру» з Польщею й погоджувалася на володіння польським королем правобережними землями України.
First years of Ivan Mazepa hetmanship →
After overthrow of I. Samoylovych, immediately, the question about election of the new hetman arose. However, among the Cossacks’ leaders there was no unanimous idea concerning the nominee for the new leader of Cossacks’ Ukraine. Among pretenders for hetman’s mace the following important leaders were discussed: general obozny (high rank commander) V. Borkovs’kyi, Poltava obozny P. Levenets, Chernigov colonel Y. Lyzogub. Ivan Mazepa, general osavul, was also among the named persons.
Наприкінці липня 1687 року поблизу річки Коломак зібралася козацька рада, яка мала обрати чергового українського гетьмана. Майдан, де відбувалася рада був оточений московським військом, всередині якого встановили шатро російського князя В. Голіцина. Він і керував проведенням цієї неординарної ради на яку було допущено близько 2.000 козаків. По-суті з кандидатурою гетьмана визначилися вже під час проведення старшинського зібрання, яке відбулося у князівському шатрі. Тут, очевидно, за пропозицією В. Голіцина старшина погодилася визнати своїм провідником І. Мазепу. Сучасник тих подій, шотландець П. Гордон так описав цю подію у своєму щоденнику: «Старшини козаків таємно справилися про те, хто був би як гетьман найбільш до вподоби, генералісимусу (Голіцину — Авт.). І коли вони почули натяк, що цією людиною був би Мазепа, то усі вони з огляду на це таємно того ж вечора підписали листа».
Career of Cossack Mazepa →
The historian Mykola Kostomarov, one of the most respected researchers of Ivan Mazepa biography, wrote that already in young age he was mentioned by the Polish-Lithuanian monarch Jan ІІ Kazimierz as the clever and sharp person. Since 1659 Ivan is charged with various diplomatic tasks of his patron – he carries the letters to the Crimean khan Selim Geray, meets the Ukrainian hetmans – Ivan Vigovs’kyi and Jury Hmelnyts’kyi. Про все зростаючу вагу придворного (а по-суті — ад’ютанта) промовисто свідчить надзвичайно важливе королівське доручення Мазепі, який мав привезти до України й вручити новообраному керманичу Павлові Тетері гетьманські клейноди. І хоча Тетеря й образився на те, що йому від імені короля булаву мав передавати «особа зовсім незначна, свій брат-козак, невідомий ні там, ні тут ніякою заслугою» (саме так було зазначено у гетьманському листі до Яна ІІ Казимира від 22 квітня 1663р.), але з іншого боку король не міг доручити таку важливу місію будь-кому.
Hetman Ivan Mazepa and Zaporizhian Sich: from misunderstanding to the union →
Zaporizhia was the special political organism subordinated to the Ukrainian hetman. In 1686, according to the Russian-Polish treaty Zaporizhian Sich has passed from the double subordination to Warsaw and Moscow to the exclusive superiority of the last one. And if the previous uncertain status was in favour to the Cossacks, allowing them to manoeuvre between two states, henceforth the non-authorized cooperation with Rzecz Pospolita became illegal. Since then Zaporizhia was under imperial authority and hetman’s regiment pursuant to the formulation of that time. Не могло Низове Військо контактувати й з південними сусідами через початок російсько-турецької війни. Однак право на самостійні політичні зв’язки з іноземними державами було цілком природним у розумінні запорожців. Так, у одному з листів до гетьмана Івана Самойловича від 1686р. вони, обвинувачуючи гетьмана в намірах «викорінити» Низове Військо, вимагали поваги до себе, зазначаючи, що «не тільки пресвітлі государі, царі наші православні, але й найясніші християнські монархи, римський цісар і король польський, також цар, і вейзир турецький, та хан кримський, пишучи до нас при належних потребах, віддають нам належну шану і не понижують лицарської хвали нашої».
Hetman Ivan Mazepa — hero of Ukraine →
The artworks of genius outlast the centuries, though each author was the representative of his country, lived in certain specific circumstances and was under influence of that time culture. It is always possible to find tremendous modern motives in such works of art. So the Russian genius Alexander Pushkin has left the lines which should cause doubts even to the positions of those people who perceive unconditionally positively the activity of Peter I, вважає цілком нормальним при згадці про українського гетьмана Івана Мазепу застосовувати всю можливу лексику, яка носить негативний відтінок:
Без милой вольности и славы
Склоняли долго мы главы
Под покровительством Варшавы,
Под самовластием Москвы.
Но независимой державой
Украйне быть уже пора:
И знамя вольности кровавой
Я подымаю на Петра.
