У “Бібліотеку” сайту додано науково-популярну статтю д-ра Володимира Мезенцева. Стаття підсумовує архітектурно-археологічні дослідження залишків головної резиденції гетьмана Івана Мазепи у столиці козацької держави Батурині, зруйнованого московським військом 1708 р. Порівнюються її архітектура і зовнішнє оздоблення з подібними палацами й монастирськими будівлями польського королівства та Західної Європи XVI–XVIII ст. Компаративний аналіз ґрунтується на західних публікаціях, інтернет-ресурсах та натурних обстеженнях і фото споруд м. Острога Рівненської обл. і Варшави, зроблених Володимиром Мезенцевим у 2013–2015 рр. Автор зараховує Мазепину резиденцію до зодчества центральноєвропейського бароко й показує її відмінність від відомих кам’яниць козацької старшини народної традиції. Стаття аргументує запровадження гетьманом передового барокового палацового мистецтва Заходу до Батурина. Текст багато ілюстрований кольоровими гіпотетичними комп’ютерно-графічною реконструкцією палацу і малюнком садиби Мазепи, креслениками та знімками аналогічних ранньомодерних будівель Речі Посполитої.

Матеріал опубліковано в авторитетній газеті старої української еміграції в Канаді «Гомон України» (рік LXXVII, № 19, Торонто, 20 травня 2025 р.).

Стаття

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ІВАНА МАЗЕПИ

1639, 20 березня – ймовірний день народження Івана Мазепи

1646 – 1656 – навчання у Києво-Могилянському колегіумі

1657 – 1659 – закордонна освітня подорож

1659/60 – 1663 – перебування на службі у польського короля Яна Казимира

1663 – 1665 – виконання уряду чернігівського підчашого, проживання на Волині

1668 – ймовірне одруження з Ганною Семенівною Фридрикевич

1668 – 1670 – перебував на Волині

1670 – 1674  – служба у правобережного гетьмана Петра Дорошенка

1674 – перехід на службу до лівобережного гетьмана Івана Самойловича

1682 – був обраний на посаду генерального осавула

1680 – 1687 – участь у багатьох дипломатичних та державно-політичних акціях

1687, 25 липня – обрання гетьманом на військовій раді на річці Коломак поблизу Броду Буцького неподалік Полтави

1689 – поїздка гетьмана Івана Мазепи до Москви

1690 – участь у першому поході на Кизикермен

1691 – 1692 – придушення повстання Петрика (Петра Іваненка)

1693 – 1694 – участь у військових походах на південь

1695 – війська Івана Мазепи здобули Кизикермен

1696 – участь гетьманських козаків в Азовських походах та взяття Азова

1700, 8 лютого – нагородження гетьмана Орденом св. Апостола Андрія Первозваного

1701 – похід військ Івана Мазепи до Ліфляндії; відновлення за його сприяння Переяславської єпископії та Трахтемирівського монастиря на Правобережжі; надання царської грамоти Києво-Могилянській академії на підтвердження її статусу вищого навчального закладу

1702 – 1704 – повстання на Правобережжі та придушення його військами гетьмана

1704 – 1709 – об’єднання Ліво- та Правобережної України під єдиною булавою; використання гетьманом титулу «гетьман обох сторін Дніпра»

1703 – будівництво корпусу Києво-Могилянської академії коштом гетьмана

1705 – похід гетьмана на Польщу, взяття Замосття

1706 – початок будівництва Київської фортеці на Печерську за участі гетьманських козаків та під керівництвом Мазепи

1707 – нагородження гетьмана Орденом Білого Орла

1707, 1 вересня – згідно з розпорядженням австрійського цісаря Йосифа І Івана Мазепу наділено гідністю князя Священної Римської імперії

1708 – укладання українсько-польської угоди між Іваном Мазепою та Станіславом Лещинським

1708 – лютий – березень – укладання прелімінарного погодження з Карлом ХІІ

1708, 2 листопада – загибель Батурина, столиці Гетьманщини за правління Івана Мазепи

1708, 5 листопада – позбавлення Мазепи гетьманства та відзнаки ордену св. Андрія

1708, кінець року – укладання першої українсько-шведської угоди між гетьманом та шведським королем

1709, 29 березня – укладання другої українсько-шведської угоди між гетьманом Іваном Мазепою, кошовим отаманом Костем Гордієнком та Карлом ХІІ

1709, 27 червня – генеральний бій під Полтавою, який остаточно визначив крах надій Мазепи на визволення України з-під влади Московської держави

1709, 21 вересня – смерть гетьмана у с. Варниці під Бендерами

1710, 18 березня – перепоховання праху гетьмана у м. Галац (Румунія) (могила втрачена)

Нещодавно на сайті Інституту історії України НАН України було оприлюднено збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, організованої науковцями до 350-ї річниці від дня народження Пилипа Орлика. Захід було заплановано на 15 та 16 грудня 2022 року. Однак 16 грудня відбулась одна з найбільш масованих ракетних атак на Київ, наслідком якої стали масштабні руйнації та відключення світла. Відтак, наступними роками учасниками конференції були підготовлені статті, які увійшли до збірки “Пилип Орлик і справа мазепинців: інтелектуальні, політичні та військові контексти” (К.: Ін-т історії України НАНУ, 2024, 236 с.).

Відтепер матеріали конференції є доступними і для наших Читачів за посиланням: Збірник_2024

У 5 номері “Українського історичного журналу” за 2024 рік з’явилась нова стаття відомого українського історика Олексія Сокирка “Іван Мазепа як ранньомодерний володар”. Автор проаналізував постать й діяльності Івана Мазепи в контексті інституційних, соціальних та світоглядних змін, яких зазнавали держави ранньомодерної Європи. У статті послідовно розглянуто різні аспекти діяльності І. Мазепи крізь призму політичної ідеології гетьманату, його стосунків зі світською та церковною елітами, головних напрямів і характеру зовнішньої, внутрішньої політики. Істориком також продемонстровано зміни у трактуванні особи володаря політичними текстами й панегіриками епохи, зауважено надання ним переваги дипломатичним методам над військовими, розкрито особливості розбудови військових інститутів на тлі Мілітарної революції. Наприкінці свого дослідження О. Сокирко сформулював основні висновки, яких дійшов: 1) Мазепа відігравав типову роль володаря для потестарного ландшафту ранньомодерної Європи, суголосну тенденціям XVII ст., котрі зберігали у статусі й функціях володарів чимало домодерних рис. 2) Влада гетьмана спиралася на політичну еліту та інститути, витворені в результаті синтезу річпосполитських і козацьких політичних традицій. Поєднання цих тенденцій сформувало «учасницьку» модель управління й розподілу владних прерогатив. Вони базувалися на балансі між вертикальними владними ієрархіями та горизонтальними зв’язками. Така модель політичного устрою не зазнала модернізації навіть під впливом воєн й інших геополітичних викликів кінця XVII — початку XVIIІ ст., в той час, коли сусідні держави в боротьбі за політичне та мілітарне лідерство заходилися вдосконалювати свої механізми мобілізації військово-економічного потенціалу.

Заохочуємо наших Читачів до ознайомлення з новим дослідженням сучасного мазепознавства.

Сокирко О. Іван Мазепа як ранньомодерний володар // Український історичний журнал. 2024. Число 5. С. 40-61.

URL: http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2024_5_4

Бібліотека сайту “Ім’я Мазепи” поповнилась черговою статтею д-ра Володимира Мезенцева “Західні риси зображень янголів на кахлях Мазепиної столиці”, опублікованої на сторінках відомого в Україні часопису “Сіверщина в історії України” (Вип.17, 2024, с.81-104). На сторінках цієї праці автор продовжив аналізувати зображення янголів-путті часів Івана Мазепи (1687-1709) з відомих кахлів, знайдених під час археологічних розкопок у Батурині. У змісті обґрунтовується припущення про запозичення київськими й батуринськими майстрами мотиву путті з характерними орнаментальними деталями італійського походження від ренесансних і барокових кахлів чи скульптури Речі Посполитої. Показані впливи мистецтва Відродження і бароко Заходу на художню кераміку столиці козацької держави у період її найвищого піднесення. Текст статті багато ілюстрований світлинами та комп’ютерно-графічними реконструкціями цілих кахлів Батурина, Польщі та горельєфів путті Італії Нового часу.

Запрошуємо до читання та дискусії.

Стаття

У бібліотеці нашого сайту з’явилася нова публікація, підготовлена д-рами Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим. Стаття є коротким популярним викладом основного змісту буклету, присвяченого результатам розкопок у колишній гетьманській столиці. Текст, оприлюднений на сторінках “Гомону України” 28 травня 2024 року, доповнений низкою додаткових ілюстрацій, які не були представлені у попередніх працях науковців.

Заохочуємо читачів до ознайомлення з текстом!

Гомін України