З підрозділу «Мазепинці»
Сергій Павленко

Представники таємної та прозорої дипломатії за гетьманства І.Мазепи (1687–1709 рр.)

Зеленський
(ректор, ксьондз)

У 1666 р. брацлавським полковником був Михайло Зеленський. 28 квітня того ж року він їздив у Варшаву на сейм як козацький посол 1. У І. Мазепи лубенським полковником у 1701—1708 рр. був свояк Дмитро Зеленський. Очевидно, посланець гетьмана Зеленський мав з ним якийсь родинний зв’язок. Ймовірно, гетьман знався з ним ще за часів перебування у Варшаві або у Дорошенка. У всякому разі зустріч І. Мазепи з Зеленським у квітні 1707 р. була не першою, тому що, як згадував П. Орлик, гетьман зрадів його появі 2, і вони «на едині с собою затворившися, о чом через долгое время конферовали, сам Бог вість» 3. Тоді ж І. Мазепа послав співрозмовника в Саксонію «для провідованья, як скоро оттуль войска шведские рушать» 4. Зеленський, за одними даними, — ректор колегії у Вінниці, а за іншими — ксьондз 5, у вересні 1707 р., як свідчив В. Кочубей, переконував старшин у Києві не боятися шведів: «Вы (мовыть) панове козаки, нічого не бойтеся взглядом шведа, которий не на вас готуется, але на Москву» 6. Він також приїжджав таємно у Батурин 7, привозив листи від польських кореспондентів, короля. Шведський офіційний біограф Карла XII Г. Нордберг у своїх нотатках за жовтень 1707 р. повідомляв про посланця від гетьмана до короля Станіслава Лещинського з союзницькими намірами, «якщо він дістане підтримку й поміч від шведського короля» 8. І. Мазепа запевнив Карла XII: «Шість чи сім тисяч москвинів, які знаходяться в околиці його постою, він легко зліквідує і тим способом покладе поміст для шведів» 9.

Цим передавачем надтаємної інформації явно був Зеленський, бо він фігурував у джерелах як посланець І. Мазепи.

Відомо, що Станіслава Лещинського коронував львівський архієпископ Костянтин Зеленський, якого у лютому 1707 р. схопили російські вояки генерала Рене 10. Він був відправлений до Москви, де, як читаємо в повідомленні єзуїтів своєму керівництву, «тутешній полонений» помер від тяжкої хвороби у лютому 1709 р. 11. Очевидно, йдеться теж про родича ректора Вінницької колегії.

Посланець І. Мазепи Зеленський у 1720-х рр. турбувався про долю мазепинців, зокрема за його протекцією був прийнятий під команду полковника Загвойського Опанас Герцик 12.

Примітки

1 Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко; огляд його життя і політичної діяльності. — Нью-Йорк, 1985. — С. 75.

2 Пріцак О. Іван Мазепа і княгиня Анна Дольська // Мазепа. Збірник. — Т. 2. — С. 111.

3 Там само.

4 Там само.

5 Чтения ОИДР. — 1859. — Кн. 1. — С. 101.

6 Там само.

7 Там само. — С. 103.

8 Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687—1709. — Мюнхен, 1988. — С. 146—147.

9 Там само.

10 Письма и бумаги императора Петра Великого. — СПб., 1912. — Т. 6. — С. 263.

11 Письма и донесения иезуитов о России конца XVII и начала XVIII века. — СПб., 1904. — С. 190.

12 Кресін О. Мазепинці. — С. 28.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Схожі публікації:

  1. Взаємини Івана Мазепи з господарями Валахії та Молдови (за недрукованими листами гетьмана 1691–1700 рр.) — В’ячеслав Станіславський
  2. Гетьман Іван Мазепа та Запорозька Січ: від непорозумінь до союзу — В’ячеслав Станіславський
  3. Нова стаття у «Публіцистиці» — www.mazepa.name
  4. Вірші Н. Поплонського р. 1691 — Олександр Оглоблин

Поділіться думкою


XHTML: Дозволені теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>