Посилання на трилогію Богдана Лепкого «Мазепа»

З підрозділу «Новини сайту»

www.mazepa.name

Посилання на трилогію Богдана Лепкого «Мазепа»

Лепкий Б. Трилогія «Мазепа» [в 5-ти томах] (1991)

Торрент-толока «Гуртом» наприкінці минулого року оцифрувала трилогію Богдана Лепкого «Мазепа» у п’яти томах. Розміщуємо посилання на книгу у «Бібліотеці».

Схожі публікації:

Поділіться думкою

У новинах сайту «Ім’я Івана Мазепи»

26.09.2025

Ліга українських канадців підтримує веб-сайт «Ім’я Івана Мазепи» у 2025 році

Цього року Науково-дослідний інститут «Україніка» та Ліга українських канадців у Торонто надали свої субсидії на підтримку нашого веб-сайту «Ім'я Івана Мазепи». Ці установи також надавали аналогічні субсидії у 2017-2024 роках. Адміністрація сайту "Ім'я Івана Мазепи" висловлює щиру подяку за цю щорічну фінансову підтримку з боку Канади, яка допомагає нам підтримувати наш веб-ресурс та оновлювати його новими матеріалами, таким чином продовжуючи популяризувати життя та діяння гетьмана Івана Мазепи та його епоху. Щиро дякуємо Оресту Стеціву, магістрові мистецтв, президенту Науково-дослідного інституту «Україніка» та виконавчому директору Ліги українських канадців, і сподіваємося на подальшу співпрацю.

23.09.2025

До питання декору палацу Мазепи на Гончарівці

Щойно опубліковано 18 випуск часопису "Сіверщина в історії України" (2025), в якому розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мецензева "Західні аналогії архітектури і декору палацу І.Мазепи на Гончарівці". Стаття підсумовує архітектурно-археологічне дослідження решток головної резиденції гетьмана Івана Мазепи на околиці Гончарівка м. Батурина Чернігівської області в 1995, 2003–2013 роках та порівнює її архітектуру і зовнішній декор з подібними палацами, монастирськими й житловими кам’яницями Речі Посполитої та Західної Європи XVI–XVIII ст. Компаративний аналіз проведено на основі західних публікацій, інтернет-ресурсів та натурних обстежень і фото споруд, здійснених автором тексту. Обґрунтовується приналежність цієї Мазепиної резиденції до зодчества центральноєвропейського бароко та її унікальність з-поміж відомих будівель, що належали представникам козацької старшини. Показано впровадження гетьманом досягнень передового барокового палацового мистецтва Заходу до Батурина. Стаття ілюстрована комп’ютерно-графічною реконструкцією його головного осідку, креслениками та знімками аналогічних ранньомодерних будівель Речі Посполитої. Стаття

07.08.2025

Архітектура і декор палацу Мазепи в Батурині та західні паралелі

У "Бібліотеку" сайту додано науково-популярну статтю д-ра Володимира Мезенцева. Стаття підсумовує архітектурно-археологічні дослідження залишків головної резиденції гетьмана Івана Мазепи у столиці козацької держави Батурині, зруйнованого московським військом 1708 р. Порівнюються її архітектура і зовнішнє оздоблення з подібними палацами й монастирськими будівлями польського королівства та Західної Європи XVI–XVIII ст. Компаративний аналіз ґрунтується на західних публікаціях, інтернет-ресурсах та натурних обстеженнях і фото споруд м. Острога Рівненської обл. і Варшави, зроблених Володимиром Мезенцевим у 2013–2015 рр. Автор зараховує Мазепину резиденцію до зодчества центральноєвропейського бароко й показує її відмінність від відомих кам’яниць козацької старшини народної традиції. Стаття аргументує запровадження гетьманом передового барокового палацового мистецтва Заходу до Батурина. Текст багато ілюстрований кольоровими гіпотетичними комп’ютерно-графічною реконструкцією палацу і малюнком садиби Мазепи, креслениками та знімками аналогічних ранньомодерних будівель Речі Посполитої. Матеріал опубліковано в авторитетній газеті старої української еміграції в Канаді «Гомон України» (рік LXXVII, № 19, Торонто, 20 травня 2025 р.). Стаття

25.07.2025

Основні факти біографії Івана Мазепи

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ІВАНА МАЗЕПИ

1639, 20 березня – ймовірний день народження Івана Мазепи 1646 – 1656 – навчання у Києво-Могилянському колегіумі 1657 – 1659 – закордонна освітня подорож 1659/60 – 1663 – перебування на службі у польського короля Яна Казимира 1663 – 1665 – виконання уряду чернігівського підчашого, проживання на Волині 1668 – ймовірне одруження з Ганною Семенівною Фридрикевич 1668 – 1670 – перебував на Волині 1670 – 1674 – служба у правобережного гетьмана Петра Дорошенка 1674 – перехід на службу до лівобережного гетьмана Івана Самойловича 1682 – був обраний на посаду генерального осавула 1680 – 1687 – участь у багатьох дипломатичних та державно-політичних акціях 1687, 25 липня – обрання гетьманом на військовій раді на річці Коломак поблизу Броду Буцького неподалік Полтави 1689 – поїздка гетьмана Івана Мазепи до Москви 1690 – участь у першому поході на Кизикермен 1691 – 1692 – придушення повстання Петрика (Петра Іваненка) 1693 – 1694 – участь у військових походах на південь 1695 – війська Івана Мазепи здобули Кизикермен 1696 – участь гетьманських козаків в Азовських походах та взяття Азова 1700, 8 лютого – нагородження гетьмана Орденом св. Апостола Андрія Первозваного 1701 – похід військ Івана Мазепи до Ліфляндії; відновлення за його сприяння Переяславської єпископії та Трахтемирівського монастиря на Правобережжі; надання царської грамоти Києво-Могилянській академії на підтвердження її статусу вищого навчального закладу 1702 – 1704 – повстання на Правобережжі та придушення його військами гетьмана 1704 – 1709 – об’єднання Ліво- та Правобережної України під єдиною булавою; використання гетьманом титулу «гетьман обох сторін Дніпра» 1703 – будівництво корпусу Києво-Могилянської академії коштом гетьмана 1705 – похід гетьмана на Польщу, взяття Замосття 1706 – початок будівництва Київської фортеці на Печерську за участі гетьманських козаків та під керівництвом Мазепи 1707 – нагородження гетьмана Орденом Білого Орла 1707, 1 вересня – згідно з розпорядженням австрійського цісаря Йосифа І Івана Мазепу наділено гідністю князя Священної Римської імперії 1708 – укладання українсько-польської угоди між Іваном Мазепою та Станіславом Лещинським 1708 – лютий – березень – укладання прелімінарного погодження з Карлом ХІІ 1708, 2 листопада – загибель Батурина, столиці Гетьманщини за правління Івана Мазепи 1708, 5 листопада – позбавлення Мазепи гетьманства та відзнаки ордену св. Андрія 1708, кінець року – укладання першої українсько-шведської угоди між гетьманом та шведським королем 1709, 29 березня – укладання другої українсько-шведської угоди між гетьманом Іваном Мазепою, кошовим отаманом Костем Гордієнком та Карлом ХІІ 1709, 27 червня – генеральний бій під Полтавою, який остаточно визначив крах надій Мазепи на визволення України з-під влади Московської держави 1709, 21 вересня – смерть гетьмана у с. Варниці під Бендерами 1710, 18 березня – перепоховання праху гетьмана у м. Галац (Румунія) (могила втрачена)

Прогляньте решту новин →