Feedback
Website content management: Olga Kovalevska
Design, administration: Iurii Zharkov
To send us the private message, please, use the feedback form shown below or our e-mail address:
![mazepa [крапка] name [песик] gmail [крапка] com](http://www.mazepa.name/images/mazepa-name-email.jpg "mazepa [крапка] name [песик] gmail [крапка] com"){kind=small}
In the news of Ivan Mazepa Name
07.02.2017
Excavations at Baturyn in 2016
This report on the archaeological research in Baturyn last summer by Dr. Volodymyr Mezentsev is placed in the “Library” section in PDF format with illustrations. It is an off-print from the bulletin of the Canadian Committee of Byzantinists Canadio-Byzantina, No. 28, University of Ottawa, January 2017, pp. 12-16, republished here with the permission of the author. Our colleague, Dr. Mezentsev, regularly submits his articles and booklets on the history and culture of Ivan Mazepa’s capital to this website.
Read
01.03.2011
Moscow Kreml exhibition on our site
Оновлено статтю, присвячену експозиції Федеральної державної установи «Державний історико-культурний музей-заповідник „Московський Кремль”». Кілька експонатів розміщено також у розділі «Мазепа та Північна війна»
08.02.2011
Two articles in the «Library»
Two new publications have been added to the heading "Library". This is the work of the noted Ukrainian historian Borys Krupnyts'kyi "Theophan Prokopovich and the Swedes" published in 1934 and the article of Vasyl Vytvyts'kyi dedicated to the analysis of the Carl Loewe's musical composition based on works by George Byron. Both publications deserve attention of the curious readers.
25.01.2011
Musical project by our website
In view of the fact that we have already presented to our website visitors the different musical compositions somehow or other linked to the name of Ivan Mazepa or dedicated to him, we considered necessary to present the new project under name "Ukrainian chant of XVII–XVIII centuries".
Ідея полягала в тому, аби сприяти формуванню загального уявлення відвідувачів сайту про музичну культуру мазепинських часів, у тому числі, мати можливість почути ті твори, які колись виконував сам Іван Мазепа у супроводі старосвітського інструменту, що називався торбан.
Ми пропонуємо коротку довідку щодо історії появи та вивчення українського канту, подану за виданням «Український кант XVII–XVIII ст.» (К.: Музична Україна, 1990), а також три твори, три старосвітські канти «О, Розкошная, Венеро, де нині гобзуєш…», «Ой, біда, біда мні, чайці-небозі…», «Ох жалю незносний…», підготовлені до виконання (історично реконструйовані) Володимиром Кушпетом та виконані Миколою Плеканом.
Особливу увагу пропонуємо звернути саме на кант «Ой, біда, біда мні, чайці-небозі», авторство якого приписують Івану Мазепі (за іншими версіями авторами могли бути Б. Хмельницький, П. Калнишевський). Багато дослідників вважають, що цей популярний кант в алегоричній формі оповідає про зруйнування Запорозької Січі, хоча цілком імовірно, що походження пісні більш давнє. У будь-якому випадку вона була створена з приводу якоїсь «катастрофи» України-чайки. Ця пісня була популярна в репертуарі лірників, увійшла в друковані збірники пісень, а також у сучасні видання пісенного фольклору.
Follow our news on our Twitter!
Доступна вже зараз! 