Відео та аудіо

— Апофеоз Мазепи
www.mazepa.name — Дослідний інститут «Україніка» та Ліґа українців Канади підтримують веб-сайт «Ім’я Івана Мазепи»
www.mazepa.name — Розкопки в Обмачеві та досліди декору Мазепиного палацу під Батурином
www.mazepa.name — Ліга українських канадців підтримує веб-сайт «Ім'я Івана Мазепи» у 2025 році
www.mazepa.name — До питання декору палацу Мазепи на Гончарівці
www.mazepa.name — Архітектура і декор палацу Мазепи в Батурині та західні паралелі
www.mazepa.name — Основні факти біографії Івана Мазепи
www.mazepa.name — До 338-ї річниці обрання Івана Мазепи на гетьманство
www.mazepa.name — Архітектура палацу Івана Мазепи у Батурині та західні аналогії
www.mazepa.name — Нові дослідження про Івана Мазепу
www.mazepa.name — Нове видання про Пилипа Орлика та його часи
www.mazepa.name — Іван Мазепа як ранньомодерний володар
www.mazepa.name — Мазепіана в музейних зібраннях та приватних колекціях України
www.mazepa.name — І знову про Янголів Батурина
www.mazepa.name — Старовинні канти Мазепинської доби
www.mazepa.name — Ліга Українців Канади надала підтримку сайту на 2024 рік
www.mazepa.name — Ще раз про янголів Батурина
www.mazepa.name — Код ідентичності: Мазепа
www.mazepa.name — Янгели у декорі палацу Мазепи в Батурині
www.mazepa.name — Біографія Мазепи в «Великій українській енциклопедії»
www.mazepa.name — «Іван Мазепа та просторово-часовий колорит його доби»: Круглий стіл, присвячений 385-й річниці з дня народження гетьмана
www.mazepa.name — Ліга Українців Канади підтримала сайт «Ім’я Івана Мазепи»
www.mazepa.name — Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини
www.mazepa.name — Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина
www.mazepa.name — До 314-річниці до дня смерті Мазепи
www.mazepa.name — «До булави треба голови»: політична біографія Мазепи
www.mazepa.name — Іван Мазепа – культуртрегер, ворог Москви і найвідоміший українець у європейській культурі
www.mazepa.name — Мазепин дзвін в Лаврі
www.mazepa.name — Скасування анафеми та панахида за Мазепою
www.mazepa.name — Канадські українці підтримують сайт «Ім'я Івана Мазепи»

Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.nameкоментування вимкнено

До 338-ї річниці обрання Івана Мазепи на гетьманство →

25 липня 1687 року на річці Коломак неподалік Броду Буцького, що під Полтавою (нині — в межах селища Чутове Полтавської області ), на військовій раді гетьманом Війська Запорозького було обрано Івана Степановича Мазепу.

До цієї події ми оновили «Основні факти біографії гетьмана Мазепи» на нашому сайті і зробили публікацію на сайті «Мистецька спадщина» Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»  (Допис)

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.nameкоментування вимкнено

Архітектура палацу Івана Мазепи у Батурині та західні аналогії →

Кожного року у 20-х числах березня інтерес до постаті Івана Мазепи та його доби актуалізується. Цього року до умовного дня народження гетьмана з'явились цікаві матеріали на сайті Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»,  звіти про заходи на сайті Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», інформація про заходи та лекції на ФБ-сторінці Національного заповідника «Чернігів стародавній» та багатьох інших ресурсах. На сайті «Ім'я Мазепи» розміщено новий буклет-звіт, підготовлений за результатами відновлених розкопок Батурина. Протягом літнього сезону 2024 року співробітниками Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та волонтерами з Чернігова та Луцька було опрацьовано низку археологічних пам’яток, особливо тих, що зазнали пошкоджень у ході військових дій. У змісті буклету, підготовленого Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим, читач знайде чимало цікавої інформації з особливостей архітектури гетьманської столиці.

Буклет_2024

З підрозділу «Біографія Мазепи»
З підрозділу «Діяльність Мазепи»
З підрозділу «Мазепа та Північна війна»
З підрозділу «Мазепинці»
З підрозділу «Збірники статей»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.nameкоментування вимкнено

Нові дослідження про Івана Мазепу →

Напередодні Різдва видавництво «Академперіодика» зробило усім шанувальникам Івана Мазепи та його часів прекрасний подарунок – опублікувало збірник наукових праць, сформований за матеріалами Круглого столу «Іван Мазепа та просторово-часовий колорит його доби», присвяченого 385-й річниці з дня народження гетьмана, який було проведено 20 березня 2024 року. Партнерами цього заходу виступили Інститут історії України Національної академії наук України, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Відділ історії козацтва на Півдні України при науково-дослідному Інституті козацтва, ГО «Інститут соціальних стратегій та ініціатив». До підготовки збірника матеріалів конференції доклалися Ольга Ковалевська (упорядник і відповідальний секретар), В’ячеслав Григор’єв (літературний редактор), Євген Ільницький (дизайнер), Катерина Васильковська (верстальниця). Якісний і своєчасний друк забезпечила директор видавництва пані Анна Радченко. На обкладинці збірника було використано зображення Івана Мазепи, створене художником Сергієм Федоровим на основі портрету гетьмана пензля Наталії Павлусенко.
Заохочуємо всіх до ознайомлення з результатами історичних досліджень.
З підрозділу «Мазепинці»
З підрозділу «Збірники статей»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.nameкоментування вимкнено

Нове видання про Пилипа Орлика та його часи →

Нещодавно на сайті Інституту історії України НАН України було оприлюднено збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, організованої науковцями до 350-ї річниці від дня народження Пилипа Орлика. Захід було заплановано на 15 та 16 грудня 2022 року. Однак 16 грудня відбулась одна з найбільш масованих ракетних атак на Київ, наслідком якої стали масштабні руйнації та відключення світла. Відтак, наступними роками учасниками конференції були підготовлені статті, які увійшли до збірки «Пилип Орлик і справа мазепинців: інтелектуальні, політичні та військові контексти» (К.: Ін-т історії України НАНУ, 2024, 236 с.).

Відтепер матеріали конференції є доступними і для наших Читачів за посиланням: Збірник_2024

З підрозділу «Діяльність Мазепи»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.nameкоментування вимкнено

Іван Мазепа як ранньомодерний володар →

У 5 номері «Українського історичного журналу» за 2024 рік з'явилась нова стаття відомого українського історика Олексія Сокирка «Іван Мазепа як ранньомодерний володар». Автор проаналізував постать й діяльності Івана Мазепи в контексті інституційних, соціальних та світоглядних змін, яких зазнавали держави ранньомодерної Європи. У статті послідовно розглянуто різні аспекти діяльності І. Мазепи крізь призму політичної ідеології гетьманату, його стосунків зі світською та церковною елітами, головних напрямів і характеру зовнішньої, внутрішньої політики. Істориком також продемонстровано зміни у трактуванні особи володаря політичними текстами й панегіриками епохи, зауважено надання ним переваги дипломатичним методам над військовими, розкрито особливості розбудови військових інститутів на тлі Мілітарної революції. Наприкінці свого дослідження О. Сокирко сформулював основні висновки, яких дійшов: 1) Мазепа відігравав типову роль володаря для потестарного ландшафту ранньомодерної Європи, суголосну тенденціям XVII ст., котрі зберігали у статусі й функціях володарів чимало домодерних рис. 2) Влада гетьмана спиралася на політичну еліту та інститути, витворені в результаті синтезу річпосполитських і козацьких політичних традицій. Поєднання цих тенденцій сформувало «учасницьку» модель управління й розподілу владних прерогатив. Вони базувалися на балансі між вертикальними владними ієрархіями та горизонтальними зв’язками. Така модель політичного устрою не зазнала модернізації навіть під впливом воєн й інших геополітичних викликів кінця XVII — початку XVIIІ ст., в той час, коли сусідні держави в боротьбі за політичне та мілітарне лідерство заходилися вдосконалювати свої механізми мобілізації військово-економічного потенціалу.

Заохочуємо наших Читачів до ознайомлення з новим дослідженням сучасного мазепознавства.

Сокирко О. Іван Мазепа як ранньомодерний володар // Український історичний журнал. 2024. Число 5. С. 40-61.

URL: http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2024_5_4

З підрозділу «Музей»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.nameкоментування вимкнено

Мазепіана в музейних зібраннях та приватних колекціях України →

На 2024 рік припали одразу дві річниці, повʼязані з постаттю українського гетьмана Івана Мазепи: 385 років з дня його народження та 315 років з дня смерті. Першу дату у березні ми відзначили проведенням Круглого столу і нині чекаємо на друк матеріалів, серед яких буде чимало таких, котрі можна назвати новим словом у вітчизняному мазепознавстві. Другу, у вересні, планували відзначити відкриттям виставки, присвяченої не стільки самому гетьману, скільки памʼяті про його. Нарешті, це відбулось! 2 жовтня 2024 року на другому поверсі Успенського собору Києво-Печерської лаври (у приміщенні так званої бібліотеки) наша виставка була урочисто відкрита! Вона присвячена особливостям формування різних образів Мазепи від часів імперій до сьогодення. За допомогою експонатів ми розказуємо про Мазепу, яким його бачила Російська імперія, яким сприймали його в Європі та Америці, яким прагнули представити українці часів боротьби за українську державу у 1917−1920 рр. Кожен відвідувач зможе дізнатися, як образ реальної історичної постаті за совєтської влади перетворили на жахливе опудало, яким лякали суспільство. Усі, хто прийде на виставку зможе побачити на власні очі, яких титанічних зусиль вартувало українцям в еміграції, зберігати памʼять про гетьмана і заново формувати його образ – образ борця за самостійність. Саме завдяки цим зусиллям на зорі Незалежності образ Мазепи досить швидко почав повертатися в українську історичну науку, в художню літературу, музику, мистецтво. За понад 30 років в Україні сформувалася велика мазепіана, яка нині зберігається як у національних/державних музеях, так й у приватних колекціях. Окремі експонати, які ми представили до уваги відвідувачів, можуть бути їм знайомі. Натомість деякі з них, вони побачать вперше. Загалом, предмети, виставлені у приміщенні бібліотеки Успенського собору, ніколи раніше не демонструвалися разом! Відвідування виставки супроводжується кураторською екскурсією Ольги Ковалевської.
Нижче подаємо посилання на пост з офіційної сторінки КЗКПЛ про цей захід. Там ви знайдете і фотозвіт про подію.

З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.nameкоментування вимкнено

І знову про Янголів Батурина →

Бібліотека сайту «Ім'я Мазепи» поповнилась черговою статтею д-ра Володимира Мезенцева «Західні риси зображень янголів на кахлях Мазепиної столиці», опублікованої на сторінках відомого в Україні часопису «Сіверщина в історії України» (Вип.17, 2024, с.81-104). На сторінках цієї праці автор продовжив аналізувати зображення янголів-путті часів Івана Мазепи (1687—1709) з відомих кахлів, знайдених під час археологічних розкопок у Батурині. У змісті обґрунтовується припущення про запозичення київськими й батуринськими майстрами мотиву путті з характерними орнаментальними деталями італійського походження від ренесансних і барокових кахлів чи скульптури Речі Посполитої. Показані впливи мистецтва Відродження і бароко Заходу на художню кераміку столиці козацької держави у період її найвищого піднесення. Текст статті багато ілюстрований світлинами та комп’ютерно-графічними реконструкціями цілих кахлів Батурина, Польщі та горельєфів путті Італії Нового часу.

Запрошуємо до читання та дискусії.

Стаття