Ви переглядаєте архів сайта «Ім’я Івана Мазепи». Для переходу до поточної версії сайта, натисніть тут  
 
 
Шведська арміяПилип ОрликКарл ХІІІван МазепаПетро ІІван СкоропадськийРосійська армія
 
 
 
НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ
 
Основні наукові дослідження, джерела та документи про Івана Мазепу та його добу
 
Таирова-Яковлева Т.Г.
Мазепа

(фрагмент праці, російською мовою)
 

Борис Крупницький
Гетьман Мазепа та його доба

 
Україна і Росія в історичній ретроспективі. Українські проекти в російській імперії. К., 2004 (на сайті Інституту історії України НАНУ)
 
Олександер Оглоблин
Гетьман Іван Мазепа та його доба (текст оприлюднено на сайті "Ізборнік")
 
Орест Субтельний
Мазепинці: Український сепаратизм на початку ХVIII ст.
 

Б. Крупницький
Пилип Орлик на Правобережній Українiв 1711 р.

 
Ольга Ковалевская
Политическая акция И.Мазепы (1708-1709) как составной элемент системного кризиса конца XVII - начала XVIII века
 
Ольга Ковалевська
Матеріали М.Костомарова у фондах Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського
 
Сергій Павленко
Іван Мазепа

(.pdf, 27 Mb)
 
Сергій Павленко
Іван Мазепа як будівничий української культури

(.pdf, 1,2 Mb)
 
Сергій Павленко
Оточення гетьмана Мазепи: Соратники та прибічники

(.pdf, 2,1 Mb)
 

Юрій Мицик
Гетьман Іван Мазепа як покровитель Православної Церкви

 

Ілько Борщак
Мазепа, Орлик, Войнаровський.
Історичні есе

(фрагмент)

 
Гетьман Іван Мазепа: постать, оточення, епоха.
Зб. наук. праць
 
 

Сергій ПАВЛЕНКО

Представники таємної та прозорої дипломатії за гетьманства І.Мазепи (1687–1709 рр.)

Велецький Василь Йосипович
(? – 1721)

І. Мазепа помітив свого майбутнього довіреного дипломатичного посланця ще за життя на Правобережній Україні. В. Велецький був сином полковника, який служив у польському війську. Як і багато старшин, він перейшов на Лівобережжя "с польских краев1. За плечима у нього вже був певний досвід, навчання у Києво-Могилянській колегії, робота у гетьманській канцелярії 2. Певно, правобережець якийсь час побув у полоні у кримчан, адже у подальшому гетьмани використовували його як тлумача з ними.

Відразу після скинення І. Самойловича В. Велецького бачимо у колі наближених до гетьмана. У жовтні 1687 р. І. Мазепа послав його до Стародуба ревізувати конфісковане майно полковника Якова Самойловича 3. У складеному по цьому звіті В. Велецький називався гетьманським канцеляристом. 1688 р. І. Мазепа, "з певних респектов заховуючи на далний час до услуг войскових пана Василия Велецкаго", взяв його під "рейментарскую оборону, абы он яко до войска и где поход военный окажется – при боку гетманском под бунчуком найдовался, так и до суда войскового, а не до полкового, належал в прилучающихся расправах4.

Маючи помешкання у Гадячі, довірник гетьмана залучався при потребі до важливих справ гетьманського уряду. Зокрема, у 1692 р. І. Мазепа викликав його у Батурин і доручив супроводжувати піддячого Посольського приказу Василя Айтемирова, який їхав у Крим вести переговори про укладення мирного договору.

 У Криму В.Велецький пробув разом з російським дипломатом до 1695 р. Причому ще 1692 р. зустрічався з Петриком, який повідомив йому, "что де Царского Величества посланной задержан будет в Крыму надолго5.

В. Велецький "другий раз року 1699 в Кримском ханстве был же и того ж року оттудова и повернулся6. Крім дипломатичних завдань, він ще й виконував обов’язки гадяцького полкового судді (1697-1711), наказного полковника (1705) 7.

Важливість виконання місії до Криму упевнює, що вона була доручена людині І. Мазепи. Не випадково Петрик шукав контакту з В. Велецьким. Гетьманський канцелярист, на нашу думку, оберігав царського посла від інформації, що могла зашкодити гетьману, сприяв появі повідомлень для Москви, вигідних І. Мазепі.

У січні 1711 р. Гаврило Головнин інформував І. Скоропадського про те, що "судья гадичский Велецкий ушел к неприятелю, как о том в особливом письме к Вашей Вельможности писал8. У лютому того ж року з’явилися якісь нові подробиці про його вчинок. "Понеже о судье гадичском Василье Велецком, - писав Г. Головкін, - из свидетельств, которыя привез сюды секретарь Василий Степанов, усмотрели мы, что явилось инако, не так как об нем здесь пронеслось: того ради изволите, Ваша Вельможность, его судью взять с собою в Киев, дабы нам о том деле изустно от него слышать, и о том решение учинить9. Як відомо, у січні 1711 р. союзні війська Криму та П. Орлика розпочали акцію визволення України. Населення прихильно зустрічало орликівців, масово вливаючись у їхні ряди. Московські урядовці, аби попередити поширення руху відступництва, вдалися до заходів застереження. Г. Головкін так про це інформував гетьмана: "Хотя Его Царское Величество не имеет сумнения в верности Вашей Вельможности и всей старшины, однако ж, чтоб не было в том числе таких, которые бы могли быть легкомысленны, то-не без сумнения: того ради, дабы толь безопаснее на обоих сторонах и вне всякаго сумнения быть, разсудил Его Царское Величество за благо, дабы всех полковников и старшины генеральной и знатной полковой женам по Вашем выходе из Глухова быть в Глухове. И дабы в том не было оным старшинам оскорбления: того ради изволь, Ваше Вельможность в том для общей пользы показать собою образ, и оставить жену свою в Глухове, советуя и приказывая, дабы и они жен своих в Глухове оставили10. Очевидно, згадане, неузгодженість дій союзницьких військ Криму та П. Орлика негативно вплинули на визначення позицій Лівобережної старшини. В. Велецькому вдалося швидко знайти аргументи, які реабілітували його в очах Москви.

Биховець Іван Рошкевич

Новицький Григорій Ілліч

Згура (Стигліїв, Гречанін) Тимофій

Харевич Юрій

Нахимовський Федір Іванович

Волошин Петро

Лисиця Іван Павлович

Русиновичі

Івановський Олександр

Зеленський

Кондаченко

Глухівець Яків

Висоцький Роман

Болбот (Золбота) Данило

Бистрицький Іван


Примітки

1 Модзалевский В. Малороссийский родословник. – К., 1908.– Т. 1. – С. 166.

2 Гаєцький Ю.Г. Велецький Василь // Києво–Могилянська академія в іменах. – С. 104.

3 Опись движимаго имущества, принадлежавшаго малороссийскому гетману Ивану Самойловичу и его сыновьямь, Григорию и Якову // Русская историческая библиотека. – П., 1884. – Т. VIII. – С. 954.

4 Модзалевский В. Малороссийский родословник. – Т. 1. – С. 166.

5 Статейный список подьячего Василия Айтемирова в Крым 1692–1695 гг. – Одесса, 1896. – С. 37.

6 Модзалевский В. Малороссийский родословник. – Т. 1. – С. 166.

7 Gajecky G. The Cossack Administration of the Hetmanate. – Cambridge, 1978. – V. I. – P. 333.

8 Материалы для отечественной истории. – Т. 2. – С. 174.

9 Там само. – С. 176.

10 Там само. – С. 173.

 
ПУБЛІЦИСТИКА
 
Ольга Ковалевська
Повість про правду і кривду: з історії накладення церковної анафеми на Івана Мазепу
 
Олег Безверхний
На шляху до розуміння: Полтавська битва очима шведських експертів
 
Кирило Галушко
Святкування чи відзначення, або доки триватиме для українців Полтавська баталія
 
Володимир Панченко
Відзначити чи "влипнути"?
 
Ольга Ковалевська
Це право належить нам. Хто вирішить долю пам’ятника гетьману Івану Мазепі?
 

Сергій Павленко
Чи зраджував І.Мазепа Карла ХІІ?

 

Сергій Павленко
Представники таємної та прозорої дипломатії за гетьманства І.Мазепи
(1687–1709 рр.)

 

Сергій Павленко
Організація імпічменту Мазепи 1707 року

 

Сергій Павленко
Таємна місія агента Мазепи Соломона (1689-1690 рр.) до Варшави з проханням допомоги

 

Сергій Павленко
За кожне побачення – 10 тисяч червінців?

 

Тарас Чухліб
Гетьман Мазепа – об’єднувач України

 

Тарас Чухліб
Перші роки гетьманування Івана Мазепи

 

Тарас Чухліб
Службова кар’єра козака Мазепи

 

Ольга Гончар
Історія підготовки монографії Миколи Костомарова "Мазепа"

 

Наталя Цікра
Про Мазепу у Відні

 
 
Історія : Біографії : Новини : Посилання : Форум
 
web-master © Дмитро Адаменко, 2007