Державний заповідник «Поле Полтавської битви» до 387-ї річниці з дня народження Івана Мазепи підготував відеоролик з історією однієї картини з фондів інституції. 

Пропонуємо його до вашої уваги

https://drive.google.com/file/d/1DCnVgDJkRg6Cjvqr7bCFycSklNdZxxt8/view?usp=sharing

З 2017 р. названі українські установи у м. Торонто в Канаді надають щорічні субсидії на підтримку нашого веб-сайту «Ім’я Івана Мазепи». Адміністрація сайту висловлює їм щиру подяку. Ці регулярні субсидії від українців Канади допомагають технічно підтримувати наш веб-ресурс та оновлювати його новими матеріалами, таким чином продовжуючи популяризувати життя та діяння гетьмана Івана Мазепи та його епоху, а також нові публікації з історії України 17-18 ст. Персонально дякуємо президенту Дослідного інституту «Україніка» та виконавчому директору Ліґи українців Канади маґістру Оресту Стецеву і сподіваємося на подальшу співпрацю.

Великомасштабна війна Росії проти України не зупинила історико-археологічне і архітектурно-мис­тецьке дослідження м.  Батурина Чернігівської області науковцями Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Тараса Шевченка і Канадського інституту українських студій (КІУС) Альбертського університету в м.  Едмонтоні та його відділу м.  Торонто в Канаді.

Представлена до уваги читачів пдф-версія чергового буклета є чотирнадцятим випуском у серії подібних щорічних публікацій авторів про результати історико-археологічних досліджень ранньомодерного Батурина в 2010—2025 рр.

Видання присвячене розкопкам поселення, що належало гетьманському двору в с. Обмачів під Батурином, а також дослідженню колірного декору палацу Мазепи на Гончарівці, здійсненому д-ром Володимиром Мезенцевим.

Буклет_2025

Цього року Науково-дослідний інститут «Україніка» та Ліга українських канадців у Торонто надали свої субсидії на підтримку нашого веб-сайту «Ім'я Івана Мазепи». Ці установи також надавали аналогічні субсидії у 2017—2024 роках. Адміністрація сайту «Ім'я Івана Мазепи» висловлює щиру подяку за цю щорічну фінансову підтримку з боку Канади, яка допомагає нам підтримувати наш веб-ресурс та оновлювати його новими матеріалами, таким чином продовжуючи популяризувати життя та діяння гетьмана Івана Мазепи та його епоху.

Щиро дякуємо Оресту Стеціву, магістрові мистецтв, президенту Науково-дослідного інституту «Україніка» та виконавчому директору Ліги українських канадців, і сподіваємося на подальшу співпрацю.

Щойно опубліковано 18 випуск часопису «Сіверщина в історії України» (2025), в якому розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мецензева «Західні аналогії архітектури і декору палацу І.Мазепи на Гончарівці».

Стаття підсумовує архітектурно-археологічне дослідження решток головної резиденції гетьмана Івана Мазепи на околиці Гончарівка м.  Батурина Чернігівської області в 1995, 2003–2013 роках та порівнює її архітектуру і зовнішній декор з подібними палацами, монастирськими й житловими кам’яницями Речі Посполитої та Західної Європи XVI–XVIII ст. Компаративний аналіз проведено на основі західних публікацій, інтернет-ресурсів та натурних обстежень і фото споруд, здійснених автором тексту. Обґрунтовується приналежність цієї Мазепиної резиденції до зодчества центральноєвропейського бароко та її унікальність з-поміж відомих будівель, що належали представникам козацької старшини. Показано впровадження гетьманом досягнень передового барокового палацового мистецтва Заходу до Батурина. Стаття ілюстрована комп’ютерно-графічною реконструкцією його головного осідку, креслениками та знімками аналогічних ранньомодерних будівель Речі Посполитої.

Стаття

У «Бібліотеку» сайту додано науково-популярну статтю д-ра Володимира Мезенцева. Стаття підсумовує архітектурно-археологічні дослідження залишків головної резиденції гетьмана Івана Мазепи у столиці козацької держави Батурині, зруйнованого московським військом 1708 р. Порівнюються її архітектура і зовнішнє оздоблення з подібними палацами й монастирськими будівлями польського королівства та Західної Європи XVI–XVIII ст. Компаративний аналіз ґрунтується на західних публікаціях, інтернет-ресурсах та натурних обстеженнях і фото споруд м. Острога Рівненської обл. і Варшави, зроблених Володимиром Мезенцевим у 2013–2015 рр. Автор зараховує Мазепину резиденцію до зодчества центральноєвропейського бароко й показує її відмінність від відомих кам’яниць козацької старшини народної традиції. Стаття аргументує запровадження гетьманом передового барокового палацового мистецтва Заходу до Батурина. Текст багато ілюстрований кольоровими гіпотетичними комп’ютерно-графічною реконструкцією палацу і малюнком садиби Мазепи, креслениками та знімками аналогічних ранньомодерних будівель Речі Посполитої.

Матеріал опубліковано в авторитетній газеті старої української еміграції в Канаді «Гомон України» (рік LXXVII, № 19, Торонто, 20 травня 2025 р.).

Стаття

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ІВАНА МАЗЕПИ

1639, 20 березня – ймовірний день народження Івана Мазепи

1646 – 1656 – навчання у Києво-Могилянському колегіумі

1657 – 1659 – закордонна освітня подорож

1659/60 – 1663 – перебування на службі у польського короля Яна Казимира

1663 – 1665 – виконання уряду чернігівського підчашого, проживання на Волині

1668 – ймовірне одруження з Ганною Семенівною Фридрикевич

1668 – 1670 – перебував на Волині

1670 – 1674  – служба у правобережного гетьмана Петра Дорошенка

1674 – перехід на службу до лівобережного гетьмана Івана Самойловича

1682 – був обраний на посаду генерального осавула

1680 – 1687 – участь у багатьох дипломатичних та державно-політичних акціях

1687, 25 липня – обрання гетьманом на військовій раді на річці Коломак поблизу Броду Буцького неподалік Полтави

1689 – поїздка гетьмана Івана Мазепи до Москви

1690 – участь у першому поході на Кизикермен

1691 – 1692 – придушення повстання Петрика (Петра Іваненка)

1693 – 1694 – участь у військових походах на південь

1695 – війська Івана Мазепи здобули Кизикермен

1696 – участь гетьманських козаків в Азовських походах та взяття Азова

1700, 8 лютого – нагородження гетьмана Орденом св. Апостола Андрія Первозваного

1701 – похід військ Івана Мазепи до Ліфляндії; відновлення за його сприяння Переяславської єпископії та Трахтемирівського монастиря на Правобережжі; надання царської грамоти Києво-Могилянській академії на підтвердження її статусу вищого навчального закладу

1702 – 1704 – повстання на Правобережжі та придушення його військами гетьмана

1704 – 1709 – об’єднання Ліво- та Правобережної України під єдиною булавою; використання гетьманом титулу «гетьман обох сторін Дніпра»

1703 – будівництво корпусу Києво-Могилянської академії коштом гетьмана

1705 – похід гетьмана на Польщу, взяття Замосття

1706 – початок будівництва Київської фортеці на Печерську за участі гетьманських козаків та під керівництвом Мазепи

1707 – нагородження гетьмана Орденом Білого Орла

1707, 1 вересня – згідно з розпорядженням австрійського цісаря Йосифа І Івана Мазепу наділено гідністю князя Священної Римської імперії

1708 – укладання українсько-польської угоди між Іваном Мазепою та Станіславом Лещинським

1708 – лютий – березень – укладання прелімінарного погодження з Карлом ХІІ

1708, 2 листопада – загибель Батурина, столиці Гетьманщини за правління Івана Мазепи

1708, 5 листопада – позбавлення Мазепи гетьманства та відзнаки ордену св. Андрія

1708, кінець року – укладання першої українсько-шведської угоди між гетьманом та шведським королем

1709, 29 березня – укладання другої українсько-шведської угоди між гетьманом Іваном Мазепою, кошовим отаманом Костем Гордієнком та Карлом ХІІ

1709, 27 червня – генеральний бій під Полтавою, який остаточно визначив крах надій Мазепи на визволення України з-під влади Московської держави

1709, 21 вересня – смерть гетьмана у с. Варниці під Бендерами

1710, 18 березня – перепоховання праху гетьмана у м.  Галац (Румунія) (могила втрачена)