Ілько Борщак

Мазепа, Орлик, Войнаровський.
Історичні есе

Львів: Червона калина, 1991. – 256с.

Фрагмент: С.15-107.
I. Щаблі кар'єри
II. Гетьман
III. Мотря Кочубеївна
IV. Мазепа і Карл XII
V. Розгром
Примітки

ПРИМІТКИ

Ми хотіли зробити цю книжку живою, але нема в ній ні одної подробиці, яка не була б основана на якомусь документі або точно перевіреному тексті.

Треба б хіба цілого тому на те, щоб списати повну бібліографію джерел до Мазепи. Тут хочемо обмежитися до неповного схематичного огляду. На першому місці згадаймо джерело першорядної ваги — дві хроніки: одну Величка (1620-1700), видану від 1848-1864, і другу анонімну, відому "Історію Русів", написану приблизно 1770р., а видану в 1864. Ми переглянули теж меморіали, справоздання і метелики про похід Карла XII на Україну німецькою, французькою, шведською і голландською мовами, як і різні часописи тодішньої доби "Gazettes" і "Mercures"; їхні інформації, широкі та точні.

Що стосується документів сучасників, які були у зв'язках ближчих або дальших з дійовими особами тієї драми, то слід згадати:

• "Спогади таємного французького агента Невіля” (1698),
• спомини Пасека,
• спомини генерала Патріка Гордона, шотландця на службі Петра (1849-1859),
• спомини перекладача Карла XII в Бендерах, грека Амера (видані в 1905),
• спомини датського міністра при Нетрі І Юста Юеля датською мовою (1893),
• спомини маркіза де Бонака, французького амбасадора при Карлі XII (1756) і англійського амбасадора при Петрі лорда Вітворта (1758),
• посмертні спомини князя Максиміліана Еммануїла Вюртемберзького, що загинув під Полтавою (1730),
• посмертний щоденник шамбеляна Карла XII Адлерфельда.

Дуже точні звістки знаходимо в "Історії Карла XII" (1742) пастора Нордберга, королівського сповідника, що брав участь у всіх великих подіях під час походу на Україну. Цей основний твір великої історичної вартості Вольтер оцінив зовсім несправедливо з дуже легкої руки, кажучи, що це "твір дуже зле перетравлений і дуже зле написаний". Полишаючи на боці форму, твір Нордберга має основне значення щодо фактів.

Вольтер з таким самим гнівом і однобічно скритикував немилосердно теж другий цікавий твір із дуже важними документами — "Подорожі" Де ля Мотре (1723). Автор тих споминів, французький протестант і великий мандрівник, перебував у Бендерах і Константинополі саме під час останньої дії Мазепиного життя.

У московських архівах знаходяться про цю добу неоціненні документи, більшість яких видав у 1858р. Бантиш-Каменський. Текст дуже важливого меморіалу Орлика видрукувала у 1862р. українська "Основа" у Петербурзі.

"Мазепа" нашого великого історика Костомарова складений на підставі нових документів, віднайдених у московських архівах уже після появи Бантиш-Каменського.

Про смерть Мазепи читали ми цікавий текст, знайдений в архівах у Стокгольмі Н. Молчановським у 1903р. Та сама тема є предметом книжки молдавсько-волоських хронік майора М. Кагальнічано (Ясси, 1845).

Визначний шведський славіст, Альфред Єнсен, видав у 1909р. збірку першорядних документів зі стокгольмських архівів про зв'язки мазепинців зі Швецією. Сюди, належить теж єдине у світі видавництво "KarolinkaKrigaresDagbocker" у Лунді в Швеції, яке від довгих літ видає рівномірно спомини, меморіали і матеріали про каролінців, товаришів Карла XII, що були з ним на. Україні. Також Ернст Карлсон видав різні матеріали про них у стокгольмській "HistoriskaHandligar".

Шведські документи зібрав та інтелігентно використав шведський історик Фріксель у своїй "Історії життя Карла XII".

Михайло Грушевський не дійшов іще у своїй "Історії України" до доби Мазепи, але в окремій студії з 1909р. торкнувся справи союзу Мазепи з Карлом XII.

Один із авторів цієї книжки І. Борщак робив розшуки в даному напрямку в архівах у Відні, Парижі та Лондоні. Він мав нагоду теж використати архіви французького міністерства закордонних справ і джерело першорядної ваги "Діарій" Орлика. Крім цього, використав він такі свої друковані праці: "Вольтер і Україна", "Північна війна і французька дипломатія", "Мазепа і тодішна французька преса", "Гетьман Орлик і Франція", "Дедукція прав України" (у випусках Київської Академії Наук і Наук. Тов. ім. Шевченка у Львові) і "Пилип Орлик" (В-во "Червона Калина").

НАЗАД : НА ГОРУ