The historian Mykola Ivanovych Kostomarov, whose 190-years anniversary Ukraine celebrated the last (2007) year, takes pride of place in the “pantheon of stars” of the science of ХІХ century. His masterpiece embraces a number of areas among which the priority place belongs to the Ukrainian history. Despite the Russian historiography speaks on national consciousness of the scientist, but his heart always grieved about the destiny of our people, both in the past and in the future. В ім’я «щасливої будучності» України Микола Костомаров спрямовував своє студіювання минулого українського народу, яке було для нього одночасно і захопленням, і титанічною працею, і велінням душі.

Історичні портрети, створені вченим, вирізняються своєю яскравістю та неповторністю. Недарма В. Ключевський (1841—1911), відомий російський історик, наголошував на тому, що костомаровського Богдана Хмельницького та Івана Мазепу не сплутаєш з жодним образом в рецепції інших дослідників. Взагалі, можна говорити, що саме з Миколи Костомарова розпочалися перші серйозні наукові дослідження постаті опального гетьмана. Монографія історика «Мазепа» неодноразово піддавалася історіографічному аналізу, але мало хто з дослідників звертав увагу на цікаві подробиці з історії написання цього твору, які відбилися в епістолярії історика з деякими його колегами.

More…

The notes from the literary workshop “Image of Mazepa in Russian, Ukrainian and Polish literatures” which took place within the Institute of Slavic studies of the Vienna University from October, 8, to January, 28, 2008.

The Austrian plans of the hetman

I is not known whether Ivan Mazepa has visited the Austrian capital. But the fact is already confirmed that popular Vienna newspapers have written about the Ukrainian hetman in the beginning of 18 century. So, Vienna biweekly “Der Posttagliche Mercurius” dated March, 25, 1705 has written: «Moscow on February, 11… Вчора виїхала їх Ексцеленція, пан Герман (Іван) Мазепа, генерал або головний вождь запорозьких козаків до своєї резиденції в Батурин на Україну». Інший віденський двотижневик «Das Wiennerische Diarium» від 16 грудня 1706 р. теж згадує Івана Мазепу, називаючи його фельдмаршалом.

Також цікавим є факт, що у Відні, у Державному архіві, зберігається лист І. Мазепи до тодішнього цісаря Йосифа І з проханням надати йому титул князя Священної Римської імперії. Цей лист не містить дати (на думку історика Теодора Мацьківа це був 1707 р.) і був написаний німецькою мовою. Чи володів Мазепа цією мовою і власноручно написав цей лист до цісаря, чи це зробив хтось із його канцелярії — не з’ясовано. У листі мова йде про заслуги українського гетьмана у війнах проти турків, зокрема про його участь на стороні «Священої ліги», яку в 1684 р. створив Леопольд І, батько цісаря Йосифа І, проти Оттоманської Порти. А також у листі розповідається про повноваження І. Мазепи як українського гетьмана і висловлюється сподівання, що цісар присвоїть йому княжий титул.

More…

We will publish progressively the complete electronic texts or fragments of these publications to the extent as permitted with respect to copyright.

Researches

1. D. Bantysh-Kamensky Mazepa’s life. – M., 1834.
2. I. Borshchak Mazepa. Orlyk. Voynarovskyi. Historical essays. – Lviv: “Chervona kalyna”, 1991. – 255 pp.
3. I. Borshchak, R. Martel Ivan Mazepa: Life and motives of the great hetman / Author’s translation from French by М. Rudnytskyi. – Kyiv: Publishing house JV “Svenas”, 1991. – 136 pp.
4. A. Ensen Mazepa: historical paintings. – К.: Ukraynskyi pys’mennyk, 1992. – 205 pp.
5. M. Kostomarov History of Ukraine in life stories of its eminent personalities. – Lviv, 1918. – 494 pp.
6. M. Kostomarov Historical monographs and researches. – V. XVI. – Mazepa and mazepentsy. – SPb., 1905. – 216 pp.
7. M. Kostomarov Mazepa. – М.: Respublica, 1992. – 335 pp.
8. B. Krupnyts’kyi Hetman Mazepa and his age. – К.: Publishing house “Ukraina”, 2003. – 240 pp.: ill.
9. Borys Krupnyts’kyi. Hetman Pylyp Orlyk (1672-1742): his life and fate. Munich, 1956
10. V. Lutsiv Hetman Ivan Mazepa. –  Toronto, 1954. – 130 pp.
11. О. Ohloblyn Hetman Ivan Mazepa and his age. –  New-York, 1960. – 461 pp.
12. S. Pavlenko Ivan Mazepa as developer of Ukrainian culture. – К.: Publishing house “КМ Akademia”, 2005. – 304 pp.
13. S. Pavlenko Ivan Mazepa. – К.: Publishing house “Alternatives”, 2003. – 416 pp.: ill.
14. S. Pavlenko Hetman Mazepa’s milieu: companions-in-arms and adherents. – К.: Publishing house “КМ Academia”, 2004. – 602 pp.
15. R. Radyshevs’kyi, V. Sverbyguz Ivan Mazepa in Sarmatian Roxolani dimension of high baroque. – К.: Publishing Centre “Prosvita”, 2006. – 551 pp.
16. O. Subtelnyi Mazepentsy. Ukrainian separatism at the beginning of XVIII century. – К.: Lybid, 1994. – 240 pp.
17. Т. Tairova-Yakovleva Mazepa. – М.: Molodaya gvardia, 2007. – 271 pp.: ill.
18. F. Umanets’ Hetman Mazepa. –  SPb., 1897.

Sources

1. Hetman Ivan Mazepa: Documents from collected archives of Saint-Petersburg. In 2 volumes. V. 1. 1687 – 1705. / Compiler Т. Tairova-Yakovleva. – SPB.: St.-Petersburg University press, 2007. – 255 pp.
2. Hetman Ivan Mazepa age in documents / Compiler: S. Pavlenko. – К.: Publishing house “Kyiv-Mohyla Academy”, 2007. – 1144 pp.
3. Kolomak clauses // D. Bantysh-Kamensky. Sources of Little Russia history. – P. 1. (1649-1687). – М.: University press, 1858. –  p. 340.
4. Daniel Krman. Travel diary (Itinerarium 1708-1709).
5. Letters of Ivan Mazepa. 1687-1691. / Compiler and preface author V. Stanislavskyi. – К.: Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine. –  V.1. – 2002. – 480 pp.
6. Mazepa’s book / Compiler and preface article by І. Sytyi. –  Chernigiv.: CNТЕІ, 2005. – 524 pp.
7. T. Mats’kiv Ivan Mazepa in the Western European sources 1687-1709. Second edition. add. – Kyiv – Poltava, 1995. – 312 pp.
8. Promise made by newly elected hetman Ivan Stepanovych Mazepa at the Rada (Cossack Council) // D. Bantysh-Kamensky. Sources of Little Russia history. – P. 1. (1649-1687). –  М.: University press, 1858. –  p. 320.
9. Ivan Mazepa decrees (1687-1709). – Kyiv-Lviv: NTS. – Part І., 2002. – 800 pp.
10. Ivan Mazepa decrees (1687-1709). – Kyiv-Lviv: NTS. – Part ІІ., 2006. – 799 pp.

Документ розміщено із люб’язної згоди автора та видавництва.

В серии “ЖЗЛ” вышла биография Ивана Мазепы (1639–1709), гетмана Украины, политического деятеля, дипломата и мецената. Автор рассказывает о культурной среде украинского возрождения конца XVII — начала XVIII века. Ярким ее представителем был Мазепа — поэт, покровитель архитектуры, книгоиздания, просвещения и богословия. Двадцать лет, на протяжении которых он возглавлял Украину, стали периодом экономического расцвета, укрепления государственного управления в рамках автономии и многочисленных военных походов, включая взятие Кизикирмена, Азова и Замостья.

Правление Мазепы — это период, когда нарастали противоречия между Гетманщиной и создававшейся Российской империей. Реформы Петра, усугубившиеся тяготами Северной войны, привели к трагическим для Украины и России событиям, в центре которых оказалась и судьба Мазепы.

Таирова-Яковлева Т. Г. Мазепа. – М.: Молодая гвардия, 2007. – 271 с.: ил. – (Жизнь замечательных людей: Сер. биогр.; вып. 1041). Фрагменты. More…

В енциклопедичному довіднику “Микола Костомаров: Віхи життя і творчості” у статті “Архівні матеріали про М.Костомарова” під позиціює № 4 зазначені “Рукописи та робочі матеріали до праць Костомарова”[1]. Серед спадщини вченого, яку можна було зарахувати до цього виду джерел, значаться й матеріали з Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського (№ 527, 719, 722, 734). У фондах цієї поважної установи під номером 527 зберігаються листи М.Костомарова до Н.Тарновської, датовані 1860-1883 рр., а під номерами 719, 722 та 734 – переховуються записні книги історика, в яких містяться виписки із документів Архіву Міністерства закордонних справ [2] та Архіву Міністерства юстиції [3].

Як свідчать факти з біографії ученого, М.Костомаров працював у цих архівах протягом 1860-х рр. ХІХ ст., шукаючи матеріалів для археографічних публікацій, а також для написання праць з історії України та Речі Посполитої. На межі 70-80-х рр., незважаючи на хворобу, що все частіше давала про себе знати [4], вчений продовжував свої архівні пошуки, зокрема цілеспрямовано працював над пошуком матеріалів до написання монографії “Мазепа” та розвідки “Мазепинці”. Зміст трьох вище згаданих книг виписок це достеменно доводить. More…

Документ розміщено із люб’язної згоди автора та видавництва.

Доба І. Мазепи (кінець XVII – початок ХVІІІ ст.) – це не стільки злет до певного рівня культурного життя, скільки не бачений до того розквіт на теренах України творчості, духовних набутків. Актуальність дослідження активного впливу гетьмана на духовне життя в Україні періоду його правління дає можливість глибше зрозуміти як розвиток культурного життя наприкінці XVII – початку XVIIІ ст., так і діяльність зверхника Гетьманщини у вирішенні найголовніших проблем тогочасного буття. Показати доброчинну позицію і роль гетьмана у церковно-духовних, культурницьких процесах – головна мета студії.

Культура України кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. – явище унікальне, багатогранне, неповторне. Феномен цієї доби формувався завдяки багатьом чинникам. Певну важливу роль тут відіграли попередні взаємозв’язки духовних діячів з кращим, передовим надбанням у книжництві, малярстві, науковій, освітній сферах сусідніх країн. Істотно впливало на світобачення тогочасної староукраїнської еліти принципове обстоювання постулатів православної віри. Головним же чинником якісних змін у культурницькому житті стала стабілізація суспільно-політичного становища в Гетьманщині наприкінці правління гетьмана І. Самойловича, а потім за його наступника – І. Мазепи. Вона вивільнила зусилля еліти не тільки на боротьбу з агресорами, здобуття влади, створення автономного державного утворення, а й на задоволення духовних потреб. Міцніли засади гетьманського правління – з’являлися більші можливості для вираження засобами мистецтва ознак старшинської влади, возвеличення її сили та впливовості у різних формах меценатства та доброчинності. More…

Борис Крупницький. Гетьман Мазепа та його доба. – К.: Україна, 2003. – 240с. Фрагменты.

Перу визначного історика українського зарубіжжя Б. Крупницького, самобутній талант якого розквітнув на чужині після вимушеної еміграції, належать понад 120 наукових праць, ще більше статей і оригінальних розвідок з історії України. Особливо ретельно і всебічно він розробляв тему Мазепіани. Тож не дивина, що книга “Гетьман Мазепа та його доба” є одним з найповніших досліджень із зазначеної тематики.

Переклад з німецької О. К. Струкевича

More…