On October, 17, 2007 the session of the Kyiv city council board has taken place on which the decision about renaming of the street of Sichneve Povstannya (January revolt) to Ivan Mazepa street was approved. The decision by the Kyiv city council was accepted almost unanimously: 71 votes in favour and only one – against. For the first time the deputies of the Kyiv city council have considered this issue in 1997 when the decision about commemoration of the outstanding statesman – politician and the most famous Ukrainian hetman – Ivan Mazepa has been taken. Однак до виконання цього рішення того року не дійшло. Теперішне рішення Київради має бути виконаним, особливо з огляду на Указ Президента України В. Ющенка про відзначення 300-річчя військово-політичного виступу І. Мазепи та вшанування його пам’яті. На жаль, ці рішення, які вітаються представниками українських наукових, культурних та громадських кіл, стали не до вподоби представникам Російської Православної церкви Московського патріархату, чиїм форпостом є Київо-Печерська лавра. Всеукраїнське православне братство Олександра Невського, Союз православних братств України та Союз православних громадян України виступили зі спільною заявою про «неприпустимість появи вулиці Мазепи у Києві». Маємо повідомити, що подібні дії є грубим втручання Церкви іншої держави у внутрішні справи України. До того ж, відомості подані в цій заяві не відповідають історичним фактам і дезорієнтують віруючих. У зв’язку з цим подаємо до уваги наших читачів кілька зауваг щодо історичних підстав прийнятого рішення Київради, а також деяких «незручних» історичних фактів, які були проігноровані в Заяві представників «православної громадскості».

More…

Recently the interest of the general public to the Great Northern War and its decisive battle near Poltava on June, 27, 1709, has considerably grown. The major role in this the national and foreign mass media have played. So during the visit of the President of the Russian Federation to Kyiv among the issues discussed with his Ukrainian colleague, was also the celebration of 300-years anniversary of the battle. Для Полтави це має особливе значення, оскільки місту має приймати багато гостей, які, напевно, захочуть відвідати місце, де сталася подія, яка стала поворотною точкою в європейській історії XVIII сторіччя. Це непроста місія, якщо брати до уваги, наскільки суперечливі оцінки викликає як сама битва, так і діяльність окремих її учасників. Досить пригадати фільми Юрія Ільєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» та Олега Ряскова «Слуга государєв», які набрали широкого розголосу, масу статей у газетах та інтернет-виданнях, присвячених цій темі. За таких непростих умов лише зважений і делікатний підхід до організації всього, що буде пов’язане з 300-річчям Полтавської битви, дозволить залишити дату 27 червня 2009 року в нашій історії не залитою фарбою (неважливо, якого кольору) і не заплямованою конфліктами будь-якого роду.

More…

The great historical anniversaries always force us to reflect a little bit on how many things in our life are the consequence of the outstanding events which happened hundreds years ago. There are such milestones and such figures in the peoples’ destiny which designate the whole epochs: Joan of Arc and reversal of English siege from Orleans, the Great Revolution and Napoleonic wars – for the French people, the armed unification of the nations in one state – for Italians and Germans, війна за Незалежність та громадянська війна — для американців, Полтава і Бородіно — для росіян, зруйнування Храму та Голокост — для євреїв, Перемога 1945 року — для всіх, хто зазнав наруги фашизму. Кожний народ знає ті визначальні моменти своєї історії, які зробили його таким, яким він є, безвідносно до того, були це величні перемоги або катастрофічні поразки, що ставили його на межу виживання. Українці в цьому сенсі мало чим відрізняються від інших, за єдиним винятком, — у них коротша пам’ять про самих себе і набагато краща та уважніша щодо моментів «спільної історії» — адже останні 350 років вони набагато частіше вважали себе частиною чогось більшого, аніж лише «український народ». Короткі спалахи незалежного існування швидко топилися в крові, і набагато довші часи українці вивчали свою історію з чужих слів, починаючи вірити у ті історичні концепції, які відводили їм місце лише на маргінесі чиєїсь набагато більш «славної», але, зізнаємось, — чужої історії. А чужа історія — це чужа доля.
More…

«In own home – own truth»

Taras Shevchenko

The forthcoming “round” historical dates are the good occasion to think over our attitude toward own history. Especially, when it concerns the events, which result in controversial judgements and even public indignations since long time. Such “nervous” dates comprise 300-years anniversary of the Ukrainian-Swedish union made by the hetman I. Mazepa and the king of Sweden Charles (Karl) XII, as well as 300-years date of Poltava battle. Це про них ідеться в статті Кирила Галушка «Святкування» чи «відзначення», або доки триватиме для українців Полтавська битва” («День», 23 червня ц. р.), яка якраз і спонукала мене взятися за перо. Тим паче, що незадовго до її появи на сторінках видання мені також — як і К. Галушку — випало побувати в тих місцях, де колись у ратних поєдинках випробовували свою долю Карл ХII, Петро I та Іван Мазепа, і отримати чималу «дозу» вражень від побаченого й почутого.
More…

The extraordinary life of the hetman Ivan Mazepa, his efficient activity of many years for the benefit of Ukraine contributed to the formation of firm belief of patriotic descendants that this outstanding person deserves the merited immortalization. Clearly, that the erection of the monument to the “traitor of Ukrainian people and eternal friendship with brotherly Russian people” in the Soviet Ukraine was impossible for propaganda and ideology reasons. At the same time among Ukrainian Diaspora this idea did not find an appropriate financial support rather long time. З набуттям Україною статусу незалежної держави питання вшанування пам’яті про гетьмана І. Мазепу стало актуальним, але з’явилася проблема іншого характеру, а саме — відсутність сталої іконографічної традиції у відтворенні образу гетьмана. Потрібен був час, щоб спробувати цю проблему вирішити. Відбувалося це в трьох основних напрямках. З одного боку, сучасні українські художники у своїх творах здійснили спробу повернутися до легендарно-романтичного трактування образу Мазепи, що було притаманне творам живопису ХIХ ст. З іншого боку, вивчення історії України періоду гетьманування Івана Мазепи, дослідження наукової літератури, присвяченої проблемі іконографії гетьмана, а також праця художників у власних творчих лабораторіях, дозволили створити цілу низку портретів гетьмана Мазепи, які відображали сприйняття цього образу сучасними митцями. І нарешті було здійснено кілька спроб втілити бачення Мазепи не лише в творах живопису або графіки, але й скульптури. Останній досвід був надзвичайно важливим, бо саме він дозволив, нарешті, створити пам’ятники великому гетьману.
More…

The actions of the hetman I. Mazepa are still the subject of the captious analysis. They contain the clue to the scale of his personality, thoughts, culture of the politician at the end of XVІІ – beginning of XVІІІ centuries.

Recently, a number of historians paid attention to the sources, which are likely to contradict the conceptions about I. Mazepa as the patriot, highly moral and highly educated person, which were formed in Ukraine after disintegration of the USSR.

Йдеться про епізод кінця 1708 р., коли, за опублікованими історичними документами, гетьман направив до царя Петра І миргородського полковника Данила Апостола з таємною пропозицією видати шведського короля, аби в результаті цього отримати амністію.

More…

There are quite a lot of sources about denunciation by the general judge Vasil Kochubey about Ivan Mazepa, which explains his action by aspiration to show up the hetman as the traitor of the tsar, to prove his loyalty to Peter I and to revenge for “abuse” of his daughter Motrya. In the meantime the thorough studying of the investigation documents in this case and the circumstances for appearance of the petition give all the reasons to make somewhat different conclusions with regard to the motivation of the revealing document.
More…