2 лютого 2007 року журі замовленого конкурсу на кращий ескізний проект пам’ятника гетьману Пилипу Орлику, спорудження якого передбачене у м. Києві, розглянуло три представлені на конкурс проекти та визначило переможця конкурсу, ескізний проект під девізом № 272727, створений народним художником України, скульптором А. В. Кущем.

7 березня на засіданні містобудівної ради Київголовархітектури схвалений та прийнятий проект пам’ятника Пилипу Орлику, розробленого Анатолієм Кущем. Пам’ятник, який композиційно складатиметься із двох частин, планується встановити на бульварній частині вулиці Липської, розташованої перед Кловським палацом у Печерському районі столиці.

Окрім Посольства України, організаторами заходу виступили: Мінський облвиконком, Уповноважений у справах релігій і національностей при Раді Міністрів РБ, Вілейська районна Рада депутатів і райвиконком, Громадська комісія з увічнення пам’яті Пилипа Орлика Білоруського громадського об’єднання українців «Ватра», Республіканський Центр національних культур, Мінське громадське об’єднання українців «Заповіт».

Свято розпочалося поминальною службою в церкві святих Петра і Павла в селі Косута (батьківщина Орлика), після якої учасники урочистостей на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Білорусі Ігорем Ліховим поклали квіти до пам’ятного знака, відкритого минулої осені на місці, де має постати пам’ятник видатному синові України.

З вітальним словом до присутніх звернувся голова Вілейської районної Ради депутатів Є. Ігнатович. Посол України І. Ліховий у своєму виступі наголосив на неперехідній цінності звершеного Пилипом Орликом. «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика») й сьогодні вражають своєю актуальністю та високим правовим рівнем.

Учасники українського фольклорного ансамблю пісні та обрядів «Ватра» виконали знамениту пісню-гімн «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни», а почесні гості свята висадили біля пам’ятного знака калиновий кущ.

Потім у райцентрі м. Вілейка відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки з промовистим текстом: «Вулицю названо на честь Пилипа Орлика — гетьмана й автора першої конституції України, який народився 11 (22) жовтня 1672 року в селі Косута», яку освятив священик місцевого храму.

Офіційний веб-сайт МЗС України.

Гранітна плита була встановлена 1991 року на згадку про події 1708 р., пов’язані із знищенням гетьманської столиці та її населення.

2. Пам’ятний знак в смт. Коломак Харківської області, 2006.

Знак нагадує про те, що саме під Коломаком на військовій раді 25 липня 1687 р. Івана Мазепу було обрано на гетьмана.

3. Пам’ятний знак у с. Варниця неподалік м. Бендери, 1999.

Архитектор О. Нарольский.
Знак встановлено на місці розташування колишного шведсько-українського табору. На сірій гранитній плиті є напис українською мовою, який інформує про те, що саме на цьому місці закінчилося життя славетного гетьмана України – Івана Мазепи. Пам’ятний знак встановлений за сприянням Посольства України у Республіці Молдова. Ініціатором встановлення пам’ятного знаку були Аліса Коханова та Товариство “Червона Калина”.

4. Пам’ятні знаки на місці зустрічі гетьмана Івана Мазепи та короля Карла ХІІ.

Встановлені на вершині погорбу між селами Гірки та Дігтярівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, 2006 та 2008 рр.

5. Пам’ятний знак (стелла) на честь Івана Мазепи. 2008 р.

м. Київ (Україна). Скульптор О.Гаврилова.

6. Скульптурна композиція «Молитва за Україну» (незавершена)

(в композиції використано фігури 5-ти гетьманів, за часів гетьманування яких, Батурин був столицею, або чия діяльність була пов’язана з Батурином; фігура гетьмана І. Мазепи розташована по центру композиції; над усіма фігурами планується розташувати фігуру Богородиці (Покрову). Робота розпочата 2008 р. Закінчення планується 2009 р.
м.Батурин Бахмацького району Чернігівської області (Україна). Скульптори Б.Мазур та М.Мазур. Пам’ятник виконаний на державне замовлення.

7. Пам’ятний знак на вшанування закатованих мазепинців у с. Михайлівка Лебединського району Сумської області, 2009 р.

Пам’ятний знак у формі козацького хреста містить напис: «Мазепинцям-лицарям незалежності України 1708–2008». Встановлений 27 червня 2009 року. Ініціатором встановлення пам’ятного знака стало Громадське об’єднання «Сумський слобідський козацький полк». Автором проекту «Забуті могили Українського війська» є Олег Корнієнко.

8. Пам’ятний камінь, Київ, Площа Слави

Пам’ятний камінь на місці розташування собору св. Миколи, побудованого коштом І. Мазепи (1690−1696 рр.) у Києві. Встановлений та освячений 20 березня 2009 р.

9. Хрест з гербом І. Мазепи на братській могилі «мазепинців», ХХ ст.

Баун Брук. США. Сучасне фото, 2007.

10. Пам’ятник захисникам гетьманської столиці 1708 року

Відкритий 10 жовтня 2004 р. в пам’ять про мужніх захисників Батурина 1708 р. Автор Анатолій Гайдамака, скульптор Микола Обезюк.

11. «Козацька могила», Лебедин

«Козацька могила» на місці поховання закатованих мазепинців, м. Лебедин. Хрест встановлено на Шевченківські свята 22 травня 1993 р. громадською організацією “Сумський слобідський козацький полк” (автори проекту: Г. Петров, О. Корнієнко, О. Реута). На ньому міститься табличка з текстом: «Українським козакам, що полягли за волю України, від нащадків».

12. Курган «Мазепина могила»

Поч. 90-х рр. ХХ ст., м. Кергонксон (США). Скульптор С. Литвиненко. Пам’ятник встановлено на кошти Українського народного союзу в Сполучених Штатах Америки.

2. Пам’ятник Івану Мазепі

1994 р. с.Мазепинці Білоцерківського району Київської області (Україна). Скульптор Е. Горбань. Пам’ятник встановлено на кошти відомого українського мецената Мар’яна Коця.

3. Пам’ятник Івану Мазепі 1995 р. Львівщина (Україна). Скульптор Н. Дерегус-Лоренс

4. Пам’ятник Івану Мазепі 1997 р. Львівщина (Україна), Ю.-З. Савко.

5. Пам’ятник Івану Мазепі

2004 р. м. Галац (Румунія). Скульптор Г. Тенасе. Пам’ятник виконаний на замовлення Міністерства культури і мистецтв Румунії.

6. Пам’ятник Івану Мазепі у м. Чернігів (Україна), 2009 р.

Наприкінці серпня 2009 року пам’ятник гетьману І. Мазепі було встановлено на території Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» (автори: скульптор Г. Єршов, архітектор В. Павленко). Чин освячення пам’ятника здійснив єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон Української Православної Церкви Київського патріархату.

7. Пам’ятник Івану Мазепі. 1990 – ті рр. м. Перхтольдсдорф (Австрія)

Встановлений з ініціативи та на кошти українця Маркіяна Припхана.

8. Скульптурна композиція «Вічний Київ». 2009 р. м. Київ.

Пам’ятник «Вічний  Київ» (Навколо кулі, з якої до неба здіймається голуб, представлені барельєфи соборів та церков, реставрованих або побудованих коштом гетьмана І. Мазепи. Відтак скульптурна композиція може вважатися пам’ятником меценатської діяльності гетьмана). 2009 р. м. Київ. Автор — німецько-британсько-ізраїльський скульптор Франк Майслер.

1. Києво-Печерська Лавра:

А) Троїцька надбрамна церква
(1106-1108; перебудови XVII-XX ст.)
відновлена коштом І.Мазепи

Б) Успенський собор
(1073-1089; перебудова XVII-XVIII  ст.)
відновлений коштом І.Мазепи (1690) + подарунки.

В) Церква Всіх святих над Економічною брамою
(1696-1698)
побудована коштом І.Мазепи

Г) Кам’яний мур
(1696-1701)
будувався коштом І.Мазепи:

• південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 р.);
• південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 р. був годинник);
• північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня);
• східна (Онуфрієвська – від церкви св. Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати І.Мазепи) (1698-1701)

Д) Церква Різдва Богородиці
(1696)

2. Микільська лікарняна церква
(кін.1690-х)

3. Трапезна Покрови Богородиці
(кін.1690-х)

4. Вознесенська церква
(1701-1705)

5. Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря
(1695)

6. Микильський собор
(1690-1696)

7. Богоявленський собор
(1693)

8. Софіївський собор у Києві
(1697-1700)

9. Дзвінниця та мури Софієвського монастиря у Києві
(1699-1707)

10. Дзвінниця Пустинно-Миколаївського монастиря
(др. пол. 1690-х)

11. Церква Живоначальної Трійці у Батурині
(1692)

12. Церква Св. Миколи у Батурині

13. Воскресенська церква у Батурині

14. Церква Покрови Богородиці у Батурині

15.Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря

16. Успенська церква Глухівського монастиря
(1692)

17. Трапезна та дзвінниця Глухівського монастиря

18. Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря

19. Мала трапезна церква Густинського монастиря

20. Покровська церква в с.Дігтярівці Новгородсіверського району Чергігівської області
(1708-1709 або1710)

21. Церква Пресвятої Богородиці Домницького Різдвяно-Богородицького монастиря
(1696)

22. Церква Петра і Павла в с. Іванівському
(поч.1700-х)

23. Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Січі
(1693)

24. Дерев’яний храм Св. Іоанна Предтечі Кам’янського Успенського монастиря

25. Церква Покрови Пресвятої Богородиці Батуринського Крупицького монастиря
(поч. 1700-х)

26. Храм Преображения Господня Лубенського Мгарського монастиря

27. Трапезна церква Лубенського Мгарського монастиря

28. Дерев’яний храм в ім’я Воскресіння Христового в Любечі

29. Мурована Воскресенська церква в Любечі

30. Собор Св.Миколая Макошинського Миколаївського монастиря

31. Церква в с.Мохнатин
(1692)
іконостас з гербом І.Мазепи,

32. Церква Пресвятої Богородиці у Новобогородицьку
(1688)

33. Вознесенський собор у Переяславі
(1700)

34. Дерев’яна церква в с.Прачі

35. Дерев’яна церква Св. Іоанна Хрестителя

36. Петропавлівська церква в Рудні
(закладна дошка від 10 травня 1698 р.)

37. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові
(1679-1695)

38. Церква Св. Івана Євангеліста з вівтарем в Чернігові

39. П’ятницька церква в Чернігові

40. Борисо-Глібський кафедральний собор в Чернігові

41. Церква Іоанна Предтечі в Чернігові

42. Трапезна з двобанним храмом Всіх Святих в Чернігові

43. Микільська церква у Білій Церкві
(1706)

44. Братський Богоявленський монастир

45. Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві

46. Корпус Києво-Могилянської академії
(1703)

47. Чернігівський колегіум
(1701-1702)

48. Хрестовоздвижениський собор Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря
(1689-1709)